Сторінка
3

Методика навчання стрибків дітей раннього молодшого та дошкільного віку

Послідовність оволодіння стрибком у довжину з місця може бути такою:

1. Довільний стрибок з приземленням на обидві ноги.

2. Стрибок у довжину, відштовхуючись обома ногами одночасно.

3. Те саме, з напівприсіду, руки на поясі (потім вздовж тулуба, відведені назад-униз). Сайт разработка создание - общий алгоритм создания сайта mironoff.su/service/.

4. Те саме, але руки, відведені назад, під час стрибка рухаються вниз-вперед-угору, а в момент приземлення слід простягнути їх вперед.

Після цього починають удосконалюватися в техніці виконання стрибка.

Навчаючи дошкільників стрибка в довжину, ставлять за мету сформувати в них уміння правильно відштовхуватися і приземлятися. Діти спочатку виконують стрибок з одного кроку: з вихідного положення махова нога попереду пошговхової, за 30—40 см від краю ями або мати, поштовхова на носку ступити крок поштовховою вперед, ставлячи її на всю стопу і трохи зігнувши, потім зразу відштовхнутися, одночасно зробити другою, зігнутою в коліні, мах угору і приземлитися на обидві ноги (на п'ятки з швидким перекочуванням на всю стопу). Після цього діти 2-4 років виконують стрибки з двох — шести кроків.

Рис. 1. Стрибок у довжину з місця

Рис. 2. Стрибок способом «зігнувши ноги»

Під час виконання стрибка у довжину найчастіше допускають такі помилки: 1) неправильно ставлять ногу на місце відштовхування; 2) недостатньо згинають махову ногу в момент відштовхування, внаслідок чого стегно мало піднімається вгору; 3) неповністю випрямляють поштовхову ногу в момент відштовхування. Щоб усунути першу помилку, треба розмітити дистанцію розбігу; другу — виконувати стрибки через стрічку, натягнуту поперек розбігу біля місця відштовхування (висота 10—15 см) або через набивний м'яч; третю помилку можна виправити, стрибаючи вгору, щоб дістати рукою підвішений предмет.

Спеціально-підвідними вправами до стрибка у висоту можуть бути: настрибування на м'яку перешкоду, стрибки у довжину через невисокі перешкоди, стрибки з діставанням рукою високо підвішених предметів (м'ячів).

Спочатку долають висоту 10—15 см з розбігу один — три кроки; поступово збільшують як висоту стрибка, так і довжину. Після оволодіння технікою стрибка на 40 см можна приступати до вдосконалення в техніці (також і на більшу висоту), орієнтуючись на виконання навчальних норм, а не на максимальний результат.

Техніка виконання стрибків

Стрибки з місця мають прикладне значення, сприяють розвитку швидкісно-силових якостей, а також застосовуються при оволодінні угрупованню в польоті і навчанню приземленню в стрибках у довжину.

Техніка стрибка в довжину з місця (мал. 3). Стрибок виконується з вихідного положення вузька стійка ноги нарізно (ступні ніг паралельно, на ширині однієї ступні) руки вперед-нагору; вправа починається з відведення рук назад, потім активний рух руками вниз-уперед-нагору сполучається зі швидким підсіданням, що переходить у розгинання.

Рис. 3. Техніка стрибка з місця

Початок польоту характеризується випрямленням тіла вперед-нагору. Потім ноги, згинаючи в колінних суглобах, підтягуються до грудей (угруповання). Приземлення має бути на зігнуті ноги (руки виносяться вперед), забезпечуючи амортизацію і збереження рівноваги. У стрибках на результат за умови відмінного місця для приземлення допускається винос гомілки вперед при приземленні, але з обов'язковим наступним згинанням ніг у колінному суглобі. При стрибках на твердій поверхні обов'язковим є м'яке приземлення і збереження рівноваги.

Техніка стрибків у висоту з місця відрізняється більш вертикальним напрямком зусиль у відштовхуванні і більшим угрупованням (підтягуванням колін до грудей) при переході через перешкоду. Приземлення на тверду поверхню починається з торкання ґрунту передньою частиною стопи з наступною амортизацією за рахунок згинання в гомілковостопному, колінному і тазостегновому суглобах.

Діти дошкільного віку здатні опанувати елементами стрибків з місця. Однак момент відштовхування в них недостатньо активний, часто спостерігається зайве присідання перед відштовхуванням і тверде приземлення.

Указівки до навчання

Початкове навчання може проводитися на площадках з рівним покриттям. Бажане приземлення на гімнастичні мати. При стрибках на результат яма з піском повинна бути добре підготовлена. На початку навчання стрибки в довжину з місця проводяться в розімкнутих шеренгах. При виконанні стрибків на дальність кількість одночасно виконуючих вправу школярів залежить від розмірів ями.

При навчанні стрибкам з місця варто домагатися правильного махового руху руками з розгинанням ніг у відштовхуванні. Варто також навчити використовувати енергію пружної деформації м'язів ніг. Цьому буде сприяти швидке виконання присідання й активний мах руками.

Послідовність навчання стрибкам з місця

1. Стрибки вперед-вгору з місця з напівприсіда руки на пояс.

2. Стрибки вперед-вгору зі швидким виконанням напівприсіда.

3. Виконання маху напівзігнутими руками з різкою зупинкою при положенні ліктів на рівні плечового пояса.

4. Стрибки в довжину з місця з напівприсіда, руки відведені назад.

5. Стрибки з місця нагору з виконанням швидкого напівприсідання і маху руками.

6. Стрибки в довжину на точність і на результат.

7. Застрибування на перешкоду висотою 30 — 40 см у положенні присіда.

8. Стрибки з місця у висоту.

До техніки рухів стрибка в довжину пред`являються наступні вимоги (мал. 4):

Рис. 4.Техніка рухів стрибка в довжину

а) у відштовхуванні махова нога, зігнута в колінному суглобі, швидко виноситься вперед — нагору руху рук з більшою амплітудою і швидкістю. Закінчення відштовхування і початок польоту повинні мати положення «широкого кроку» — повне випрямлення штовхової ноги, винос стегна махової ноги паралельно землі, вертикальне положення тулуба;

б) у п`ятирічних дітей відштовхування недостатньо акцентоване («змазане»), зусилля спрямовані більше вперед;

в) у польоті, у зв'язку з малою його довжиною, штовхова нога після відриву від опори, згинається і підтягується до махового, обидві руки виносяться вперед, тулуб нахиляється вперед.

Указівки до навчання

Починати навчання слід з оволодіння відштовхування однією ногою і приземлення на дві. У відштовхуванні варто домагатися активного маху зігнутої в коліні ногою і повним випрямленням штовхової ноги. При виконанні стрибка з розбігу місце відштовхування не слід обмежувати, щоб учень зміг зосередити увагу на швидкому виконанні останнього кроку.

Послідовність навчання

1. Стрибки в довжину з місця з в.п. поштовхова нога попереду, махова позаду на носку. Домагатися активного виносу стегна махової ноги і приземлення на обидві ноги (мал. 5).

Рис. 5 Приземлення

2. Стрибки з 4—6-х кроків. Домагатися швидкого виконання останнього кроку, правильного положення тулуба при відштовхуванні й у польоті.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: