Сторінка
10
- індивідуально-групові (бесіди, тренінги, рольові ігри, батьківські дні у школі, організація консультацій для батьків із запрошенням соціальних педагогів, психологів, спеціалістів з питань медицини, юристів);
- індивідуальні (педагогічні консультації, обговорення педагогічних ситуацій, індивідуальні бесіди, тренінги);
- взаємодія школи із соціальними службами.
Робота з неблагополучними сім’ями повинна передбачати психологічну підготовку вчителя, усвідомлення ним необхідності організації педагогічного керівництва сімейним вихованням; дійове керівництво вихованням дітей з неблагополучних сімей, створення цілеспрямованої системи роботи з неблагополучними сім’ями; спонукання вчителів до творчого пошуку, критичного аналізу роботи з неблагополучною сім’єю, вивчення кращого досвіду сімейного виховання.
Незважаючи на складність роботи з важковиховуваними дітьми, педагоги мають вірити в силу виховного впливу на особистість, намагатись будь-що допомогти дитині стати повноцінною людиною. Наслідки впливу виховного середовища залежать від уміння педагога спиратись на наявний позитивний фонд особистості, уміння залучати її до активної співпраці у своєму виправленні. Успіх виховного впливу на важковиховуваних дітей залежить від їх залучення до корисної діяльності, забезпечення високого темпу їх життя, зміст виховної роботи з важковиховуваними учнями має відповідати їх індивідуальним і віковим особливостям, мати високу емоційну насиченість. неблагополучний сім'я соціальний педагог
Для роботи з дітьми з проблемних сімей доречно застосовувати дискусії, рольові ігри, ігри на інтенсивну фізичну взаємодію, тобто такі методи в яких дитина може поділитися своїми почуттями, відчуттями, може навчитися взаємодіяти з однолітками. Так під час проведення групової дискусії проблемні підлітки мають можливість висловити свою думку з обговорюваної проблеми, вони вчаться формулювати свої думки, аргументувати своє бачення поставленої проблеми, сперечатися, не ображаючи опонентів, критикувати точку зору інших, не переходячи на особистості.
Після кожної рольової гри необхідно провести обговорення. Проблемні підлітки діляться враженнями стосовно того, як вони почувалися в тій чи іншій ролі, намагаючись мотивувати свої вчинки. Це дає можливість розвивати у них спостережливість, навчитися пояснювати поведінку інших, дивитись на міжособистісну ситуацію очима партнерів по тренінгу.
Ігри на інтенсивну фізичну взаємодію слугують для посилення інтересу у проблемних підлітків, підвищення працездатності, зняття напруги, відпочинку, покращання взаємостосунків у групі.
Таким чином, діти з неблагополучних сімей потребують особливої уваги з боку суспільства, оточуючих, а особливо зі сторони людей які можуть запропонувати реальну допомогу. Таким дітям дуже важко адаптуватися до навколишнього середовища, і пройти безболісно процес соціалізації. Саме тому соціальний педагог повинен приділяти підвищену увагу таким дітям, допомогти в реабілітації цієї дитини, та нормальному функціонуванню в суспільстві.
Сім’я – соціальне утворення, що має в кожному конкретно – історичному типі суспільства свою специфіку, свої традиції в національній культурі. Сучасна сім’я визначається як соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв’язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально – психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.
Існують такі категорії сімей: бідні, малозабезпечені, забезпечені, багаті; сім'ї робітників, службовців, акторів, вчителів, студентські сім'ї; неповнолітніх; баптистів, мусульман; моряків, космонавтів, висококваліфікованих спортсменів, геологів; неповні, прості нуклеарні, складні, великі; бездітні, одно дітні, малодітні, багатодітні; однорідні; різнорідні сім'ї; міські, сільські; сім'ї молодожонів (до 1 року); сім'ї з тривалістю подружнього життя від 1 до 3 років; рівноправні, демократичні, авторитарні; побудовані на шлюбних стосунках, позашлюбні, оформлені юридично, але проживають окремо та багато інших.
В нашому суспільстві існує проблема неблагополучних сімей.
Сімейне неблагополуччя негативно позначається на формуванні особистості дитини. Дитяче виховання в умовах негативного емоційно-психологічного сімейного мікроклімату визначається ранньою втратою потреби у спілкуванні з батьками, егоїзмом, замкненістю, конфліктністю, впертістю, неадекватною самооцінкою (завищеною чи заниженою), озлобленістю, невпевненістю у своїх силах, недисциплінованістю, втечами з дому, бродяжництвом та ін. Все це свідчить, що діти з неблагополучних сімей мають більше причин для поповнення рядів важковиховуваних, правопорушників, наркозалежних. Тому підлітки, вихідці з проблемних сімей потребують ретельної уваги зі сторони соціальних працівників.
Багато соціальних інститутів надають допомогу членам проблемних сімей, так наприклад центр соціальних служб для молоді. При ЦССМ діють служби соціальної підтримки сімей "Родинний дім", служби психологічної допомоги "Телефон довіри", кризові центри соціально-психологічної допомоги, центри соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, мобільні консультативні пункти соціальної роботи у сільській та гірській місцевості, консультативні пункти для ін'єкційних споживачів наркотиків "Довіра", служби соціального супроводу неповнолітніх та молоді, які перебувають у місцях позбавлення волі та повернулися з них, служби вторинної зайнятості молоді тощо.
Напрямки роботи соціального педагога з різними типами неблагополучних сімей різноманітні і дуже важкі. Але кожна окрема сім’я потребує особистого підходу від соціального працівника, тому що кожен випадок є унікальним. Соціально – педагогічна робота має бути водночас комплексна і спрямована на особливо вразливі риси проблемної сім’ї.
Важливим напрямком соціальної роботи з дітьми з неблагополучних сімей це є їх реабілітація і повернення дітей до нормального суспільного життя, допомога в засвоєнні всіх соціальних функцій і нормального їх застосування в суспільному житті.