Сторінка
10
4. "Людина-знак" - всі професії, які пов’язані з розрахунками, цифровими та літерними знаками, в тому числі й музикальні спеціальності.
5. "Людина-художній образ" - всі творчі професії.
Час виконання не обмежується. Хоча учнів необхідно попереджувати про те, що над питаннями не слід довго затримуватися та зазвичай на виконання завдання потребується 20-30 хвилин. Можливо використання методики індивідуальне та у групі. Експериментатор може зачитувати питання групі випробуваних учнів, як це робили ми під час проведення опитування, але в цьому випадку обмежується час відповіді. Такий спосіб застосовується, коли експериментатор повинен працювати в обмеженому інтервалі часу.
Ще однією складовою для визначення професійного самовизначення учнів технологічного класу була анкета "Орієнтація" - для визначення самооцінки учнівських інтересів і здібностей. Згідно цієї анкети подані вислови і навпроти кожного вислову необхідно закреслити цифру, яка відповідає степені здібності учня до цього виду діяльності:
0- зовсім ні;
1- мабуть, так;
2- правильно, вірно;
3- цілком правильно.
При обробці результатів судження, які характеризують різні види професійної діяльності, об’єднані у сім груп, по п’ять суджень у кожному. У кожній групі з п’ять суджень необхідно підрахувати сумарну кількість балів, які обрав учень та записати цю суму у рамці праворуч від відповідної групи суджень. Сумарна оцінка у кожній групі може складати від 0 до 15 балів. У залежності від того, в якій групі учень набрав максимальний сумарний бал, визначається найбільша схильність або здібність до відповідного типу або класу професії.
Перші п’ять груп суджень, які позначені цифрами від 1 до 5, характеризують п’ять типів професій, які розділені за ознакою "предмету праці":
1. людина-людина;
2. людина-техніка;
3. людина-знак;
4. людина-художній образ;
5. людина-природа.
Останні дві групи суджень, позначені буквами А та Б, відповідають двом класам професій, які розділені за ознакою "характер праці":
А – виконавчі;
Б – творчі.
Дізнавшись координати професійних переваг, можна знайти найбільш підходящу для учня професійну групу. З початку визначається:
1) до якого з п’яти типів професій (1,2,3,4 або 5) учень у найбільшій степені схильний чи здатний;
2) визначається перевага схильності чи здібності до одного з двох класів професій (А чи Б).
Якщо схильності містяться в тій же групі професій, що і здібності, то це свідчить про те, що подобається цьому учню робити саме те, що він уміє робити.
3) у випадку коли найбільш привабливим для учня тип професії не співпадає з характером діяльності, яку учень може робити краще за все, тоді необхідно обрати, чому слід віддати перевагу у процесі вибору професії – схильностям (Хочу) або здібностям (Можу);
4) якщо учню подобається якийсь вид діяльності, тоді він займається ним протягом великого проміжку часу, витрачаючи на нього більше зусиль, тому відповідні здібності можуть розвиватися та вдосконалюватися. Але можливо і навпаки. Якщо учень має виражені здібності до будь-якого виду діяльності, тоді він краще з ними справляється та має більше задоволення, коли ним займається. Саме тому, даний вид діяльності стає для нього більш привабливим.
Ще однією методикою є пізнання інтересів учнів за допомогою карти інтересів. Тому що, інтерес – це пізнавальна форма спрямованості на предмет. Генетично в її основі покладено безумовний орієнтовний рефлекс, пов’язаний з емоціями, але у людини інтереси розвиваються завжди на базі умовного рефлексу другої сигнальної системи та у комплексі становлять допитливість.
Щукіна Г.І. виділяє три рівні інтересів: високий, середній, низький. Пізнавальний інтерес виступає як цінніший мотив діяльності школярів, і це найістотніший його прояв.
Серед багатьох методичних спроб виявити наявність та предметне спрямування пізнавальних інтересів учнів отримали широке розповсюдження анкети різноманітного характеру.
Анкета – основний метод соціологічного дослідження; вона використовується, наприклад, при вивченні загальної думки, тобто думки різних соціальних груп. Анкета може бути застосована і при дослідженні інтересів молоді до обраної професії, при встановленні кореляції між професією та прагненням молоді.
Позитивна сторона цього методу – отримання масового матеріалу, на основі якого можна встановити різні кореляції – між пізнавальними інтересами та відношенням до вчення, до школи, до вчителя, між інтересами та загальною активністю і т.д.
Тому для дослідження пізнавальних інтересів у зв’язку з задачами профорієнтації використовується карта інтересів.
Для проведення дослідження потрібна карта інтересів – запитальник, який складається з 144 питань, які відображають спрямованість інтересів у 24 сферах діяльності та аркуш відповідей, який являє собою матрицю з шести рядків та двадцяти дев’яти стовпчиків. Кожний стовпчик відповідає одній сфері інтересів: фізика, математика, хімія, астрономія, біологія, медицина, сільське господарство, лісне господарство, філологія, журналістика, історія, мистецтво, геологія, географія, громадські роботи, право, транспорт, педагогіка, робітничі спеціальності, сфера обслуговування, будівництво, легка промисловість, техніка електротехніка.
Заповнення бланку відповідей виконується індивідуально або в групі. Для цього випробуваному учню пропонується перелік запитань для визначення провідних інтересів. Перед тим як відповісти на кожне питання, необхідно подумати та надати як можна точну відповідь. Якщо питання дуже подобається, тоді у клітинці відповіді можна поставити "++", якщо просто подобається – "+", якщо маєте сумнів або не знаєте – 0, якщо не подобається – " - ", і якщо зовсім не подобається – " -- ". Час на заповнення відповідей не обмежений.
Після заповнення аркушу відповідей в кожному з стовпчиків підраховується кількість позитивних відповідей.
Аналізуючи отримані результати, необхідно виділити ті сфери, які містять найбільшу кількість позитивних відповідей. Якщо серед них з’явиться декілька сфер з однаковим числом позитивних відповідей, то слід враховувати, що більш вираженими інтересами відповідають з них ті, які містять найменшу кількість негативних відповідей. В оцінці спрямованості інтересів слід, перш за все, враховувати сфери з найбільшою кількістю позитивних відповідей, але необхідно звернути увагу також на сфери з найбільшою кількістю негативних відповідей, які відкинуті оптантом. Оцінка степені вираженості інтересів має п’ять градацій:
- вища степінь негативності – від -12 до -6;
- інтерес негативний – від -5 до -1;
- інтерес виражений слабо – від +1 до +4;
- має виражений інтерес – від +5 до +7;
- яскраво виражений інтерес – від +8 до +12.
Вибір методів проведення профорієнтаційної роботи для занять залежить від навчальних, виховних та профорієнтаційних задач, змісту та характеру вивчаємого матеріалу, вікових особливостей учнів та рівня їх профорієнтаційної готовності.