Сторінка
15

Використання засобів педагогічного малювання у процесі удосконалення навичок образотворчої діяльності молодших школярів

Предметом нашого експериментального дослідження стала побудова і впровадження системи завдань, спрямованих на формування навичок образотворчої діяльності шляхом використання засобів педагогічного малювання у молодших школярів. Відповідно вивчався вплив система-тичного використання педагогічних малюнків на формування навичок виконання зображення.

У процесі проведення формуючого експерименту школярі з експериментального класу працювали із значною допомогою вчителя, що проявлялася у виконанні останнім значної кількості психологічно, педагогічно і методично обґрунтованих педагогічних малюнків. При цьому учні контрольного класу навчалися за традиційною методикою. Для учнів експериментального та контрольного класів на прикінцевому етапі дослідження пропонувалися два комплексних, проте відмінних варіанти образотворчих завдань. Відмінністю експериментального класу було застосування значної кількості завдань різного рівня складності відповідно до розробленої нами експериментальної методики.

У процесі проведення експерименту послідовність педагогічного малювання від загального до часткового, від головних частин до другорядних дотримувалася не тільки в повноцінному малюнку, але і в начерку. Спочатку ми розглядали об'єкт зарисовки, визначали його істотні особливості, уявляли кінцевий результат роботи. І все це треба було зробити протягом дуже невеликого часу, іноді майже вмить. Вирішуючи композицію, слід було визначити розташування одного або декількох зображень на листі паперу. Ми враховували, що аркуш паперу повинен добре виглядати загалом, а зроблений начерк (педагогічний малюнок) – якнайкраще вписуватися в формат аркуша.

Ми також враховували наступне методичне положення: щоб правдиво, швидко і упевнено малювати різні об'єкти, треба знати принципи їх побудови і мати достатній попередній досвід їх зображення. У іншому випадку художник діє невпевнено, часто плутається в деталях, неодноразово уточнює зображення, переробляє його, в результаті начерк стає невиразним. Розгляд загальних контурів предмета, пропорцій його частин, порівняння цього предмета з іншими допомагали нам швидко визначити важливі для його роботи дані.

Уміння вчителя оперативно здійснювати процес уявного порівняння важливих характеристик зображуваних предметів відіграло чималу роль в швидкому малюванні. Завдяки порівнянню з'явилося чітке уявлення про форму об'єкта, його характерні ознаки. Від такого уявлення багато в чому залежали правдивість і виразність трактування начерків.

Учні усвідомлювали, що предметний світ, оточуючий людину, досить різноманітний. Багато предметів входять у повсякденний побут людей. Оскільки вчителю часто доводилося малювати подібні об'єкти, роз'яснювати принципи їх побудови й зображення, – це зумовлювало необхідність достатнього засвоєння зображень різноманітної тематики при проведенні занять з начерками.

Справжній художник може знайти цікаве в буденному, уміє застосувати такі засоби й методи малювання, які зроблять звичне, звичайне привабливим для глядача. Начерки дозволяли цікаво передавати своє враження від сприйняття предметів домашньої або робочої обстановки. У таких випадках закопчений глек, старий стілець набували важливого значення, перетворювалися у важливі смислові аксесуари, через які розкривається зміст малюнка і задуми художника. Предмети, зображені умілим, небайдужим рисувальником, можуть багато сказати глядачу.

У кожному конкретному випадку ми намагалися трактувати предмети так, щоб вони сприяли розкриттю сюжету малюнка чи задуму автора.

Необхідно відмітити таке: доречне в навчальному, пізнавальному малюванні не завжди можливе в творчій роботі художника, коли він, використовуючи знання закономірностей, побудови і зображення об'ємної форми предметів, вільно оперує умінням малювати з метою реалізації творчих задумів. Тому ми не намагалися підміняти навчальну роботу розв’язанням лише творчих завдань, відводячи на другий план вивчення натури. Виконуючи начерки, ми знаходили розумне поєднання того й іншого залежно від цілей і характеру роботи.

Однією з початкових вправ у виконанні начерків було зображення одиничних предметів. Спочатку доводилося часто робити тривалі зарисовки, оскільки треба було навчитися уважно конструювати форму предметів відповідно до їх просторового положення і законів перспективи.

При малюванні предметів циліндричної або конусоподібної форми (наприклад, відра, кухля, глека), слід було бути особливо уважними при трактуванні видимих перспективних скорочень форми верхньої частини предмета (наприклад, шийки глека) по відношенню до нижньої частини (дна). З однієї точки ці частини сприймалися як різною мірою стислі або довгасті овали чи еліпси.

Ми враховували: коли малювання подібних об'єктів проводиться з метою вивчення особливостей побудови, освоєння методів створення зображення, робота над начерками повинна здійснюватися уважно і послідовно. У цих випадках ми піклувалися про конструктивність зображення, яке іноді набувало схематичного характеру (рис. 32). У навчальних начерках предмети нерідко трактувалися як сукупність геометричних тіл або комбінації кількох форм (наприклад, глек як поєднання кулястої або конусоподібної нижньої частини із циліндричною горловиною).

Рис. 32. Стілець, тумба

Ці принципи малювання знаходили своє застосування і в роботі над начерками. Ретельне відтворення при роботі над начерками, як правило, не проводилося. Ці методи характерні для навчального малювання. У начерку доречніше безпосереднє відтворення натури, коли художник відразу вирішує образотворчі задачі, лаконічно характеризує форму.

Трактування інтер'єру в начерку ми обирали у кожному випадку окремо, беручи до уваги особливості приміщення, мету роботи, характер освітлення, властивості матеріалу, яким виконується начерк.

Оскільки в сучасних умовах бурхливого науково-технічного прогресу велику роль в житті людей відіграє техніка, учням необхідно знати принципи зображення найбільш поширених машин різного призначення. У цьому відношенні корисними виявилися спостереження за такими об'єктами, їх зарисовки, а також ознайомлення з відповідною літературою та ілюстраціями.

Ми вдумливо підходили до процесу зображення об'єктів техніки і малювали їх, виходячи з конструктивної суті тієї або іншої машини. Це означає, що насамперед необхідно було визначити і намітити в малюнку чи начерку головний опорно-конструктивний масив, на основі якого будується весь комплекс машини. Наприклад, при малюванні літака, ледве намітивши контур цілого, ми проводили подальше уточнення начерку починаючи з фюзеляжу — опорної частини конструкції, з якою пов'язані інші частини літака. Потім до фюзеляжу «прив'язувалися» крила, хвостове оперення, намічалися кабіна, шасі, двигуни й інші частини.

При малюванні автомашини логічно було почати начерк із встановлення загальних контурів, коли визначаються основні пропорції об'єкта: співвідношення довжини, ширини і висоти. Передусім виявилося необхідним намітити і уточнити найбільш великі частини: кабіну, кузов, потім зв'язати з ним двигун, «поставити» машину на колеса, перейти до малювання деталей. Таким чином, принцип зображення машин будується на загальних основах: насамперед вирішується істотне, а потім малюнок доповнюється необхідними елементами і деталями (рис. 33).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: