Сторінка
7

Методика розвитку діалогічного мовлення дошкільників

Характеристика шляхів навчання діалогічного мовлення

Існують різні шляхи навчання діалогічного мовлення, з яких можна виділити два основні. Перший шлях – «згори вниз» - навчання діалогічного мовлення розпочинається зі слухання діалогу зразка з його подальшим варіюванням, а згодом і створювання власних діалогів в аналогічних ситуаціях спілкування.

Другий – «знизу вгору» - надання елементів для самостійної побудови діалогу на основі запропонованої навчальної комунікативної ситуації, що не включає прослуховування діалогів – зразків. Відомо, що діалогічна єдність складається з реплік – ініціативних та репродуктивних. За висловом Скалкіна В.Л., учнів насам перед необхідно навчити «реплікування», тобто швидко й адекватно реагувати своєю реплікою на репліку вчителя, а також продукувати ініціативні репліки за зразком вчителя.

Навчання реп лікування можна вважати підготовчим, або нульовим етапом формування навичок та вмінь діалогічного мовлення учнів. Коли учні засвоять репліку – реакцію та ініціативну репліку певної діалогічної єдності, можна переходити до першого етапу формування навичок і вмінь діалогічного мовлення – оволодіння певними діалогічними єдностями. Другим етапом формування навичок і вмінь діалогічного мовлення учнів є оволодіння ними мікродіалогом. На третьому етапі учні мають навчитися вести діалоги різних функціональних типів. (див. табл 3)

Під час навчання учнів за комунікативною методикою діалогічного мовлення слід використовувати такі методичні прийоми, як спілкування в межах певного контексту чи ситуації, складання діалогу з розрізнених реплік, наповнення й завершення діалогу, складання діалогу "крок за кроком", а також на основі програми чи схеми спілкування, складання діалогів за опорними сигналами та письмове складання діалогів.

Дуже важливе місце у процесі навчання діалогічного мовлення необхідно відвести рольовій грі, наприклад, у формі обміну інформацією, на основі сценарної розробки, у формі встановлення, підтримки й розвитку міжособистісних відносин, а також у вигляді різних ігрових прийомів (дія з предметами, пантоміма, використання фото і малюнків, текстів, газетних публікацій).

Значну увагу треба приділяти моделюванню ситуацій спілкування на міжособистісній основі, прийомам дискусійного обговорення, дебатам. Слід зазначити, що предметом особливої уваги є навчання самовираження в процесі іншомовного спілкування. Тому на цьому етапі перевагою е використання інтерв'ю, техніки дискусії, техніки розповіді та проектної методики.

Таблиця 3. Діалогічні єдності, характерні для різних функціональних типів діалогу

Функціональні типи діалогу

Види діалогічних єдностей

1. Діалог – розпитування

Запитання – відповідь

Повідомлення – запитання

Питання – відповідь є повідомлення

Повідомлення – повідомлення

Повідомлення – повідомлення у відповідь є додаткове повідомлення

2. Діалог - домовленість

Запитання – відповідь + повідомлення

Повідомлення – повідомлення у відповідь + додаткове повідомлення

Повідомлення + повідомлення у відповідь є запитання

Спонукання – згода

Запитання – відповідь

Повідомлення – запитання

3. Діалог – обмін враженнями, думками

Повідомлення – повідомлення

Запитання – відповідь + повідомлення

Повідомлення – запитання

Повідомлення – повідомлення у відповідь + додаткове повідомлення

Запитання – відповідь

4. Діалог – дискусія

Повідомлення – повідомлення

Запитання – відповідь

Повідомлення – відповідь

Повідомлення – повідомлення у відповідь + додаткове повідомлення

Система вправ для навчання діалогічного мовлення

Система вправ для навчання діалогічного мовлення складається з трьох основних етапів: І етап – початковий, на якому відбувається презентація матеріалу; ІІ етап – середній, на якому відбувається практика сформованих вмінь та навичок діалогічного мовлення; ІІІ етап – останній, креативний – на цьому етапі відбувається творча, самостійна робота учнів у процесі діалогічного мовлення. Розглянемо типи вправ, які притаманні кожному з зазначених нами етапів.

Етап І. Вправи першого етапу умовно – мовленнєві, рецептивно – репродуктивні. Вони можуть бути імітативні, підстановчі, трансформаційні, запитання – відповіді, вправи на обмін репліками. Усі вправи на цьому етапі виконуються послідовно в таких режимах: «вчитель – учень», «учень – вчитель», «фонограма - учень», «учень – фонограма», «учень – учень».

Етап ІІ. Вправи другого етапу спрямовані на розвиток умінь складати мікродіалоги і паралельно вдосконалювати навички оволодіння діалогічними єдностями. Використовуючи засвоєні раніше діалогічні єдності, учні складають діалоги із двох – трьох діалогічних єдностей.

Вправи другого етапу відбуваються у певних навчально – мовленнєвих ситуаціях і з комунікативним завданням. Учням пропонують слухові вербальні опори (фонограма діалогу – зразка) і зорові вербальні опори (мікродіалог – підстановчу таблицю і мікродіалог – схему), які складаються на основі мікродіалогу – зразка. Після перевірки розуміння мікродіалогу – зразка учні слухають його вдруге і в паузах повторюють кожну репліку за диктором або вчителем.

Етап ІІІ. Вправи третього етапу направлені на навчання учнів складати і вести власні діалоги згідно з навчально – мовленнєвими ситуаціями на рівні вимог програм. Вправи третього етапу продуктивні. Усі опори зняті, вправи мають самостійний характер. На цьому етапі пропонується навчально – мовленнєві ситуації для учнів, ступінь розгорнутості кожного з компонентів поступово змінюється – зменшується – залежно від набутих учнями діалогічних умінь. Наведемо приклад вправи даного етапу.

Як було зазначено нами у попередніх параграфах дослідження, існують різні шляхи навчання діалогічного мовлення: навчання діалогічній єдності, навчання мікро діалогу та макродіалогу (самостійна робота учнів). Ми також відокремили і інші шляхи навчання діалогічного мовлення за допомогою тексту – зразка, на основі складання діалогу «Крок за кроком», створюючи певну ситуацію спілкування та використовуючи рольову гру. Розглянемо умови навчання діалогічного мовлення за даними засобами та наведемо приклади формулювання завдань до таких вправ.

Засіб 1. Навчання діалогічного мовлення з використанням тексту – зразка.

Робота з діалогом – зразком орієнтована на оволодіння зразками – виразами іноземною мовою, тренування комунікативної взаємодії учнів, оперування мовним матеріалом у діалогічному мовленні, виконання різних трансформацій з текстом діалогу, а також на формування навичок і вмінь складання діалогу за зразком.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: