Сторінка
2
Одним із напрямків реалізації інтегрованого навчання є проведення занять на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів і об’єднаного навколо однієї теми. О.Я Савченко зазначає: “У зв’язку з тим, що одним із напрямків перебудови змісту освіти є створення інтегрованих курсів, доцільно вести пошук ефективної структури і методики інтегрованого уроку. Ядром його має бути організація різних видів діяльності навколо провідних понять, які потребують всебічного розгляду”.
Інтеграція в межах заняття – явище складне, багатокомпонентне, в основі якого – цілісний художньо-логічний образ. Тому будь-яке заняття в системі викладання інтегрованого змісту покладає на викладача значно більше відповідальності, ніж звичайне.
Інтеграція передбачає зв’язок споріднених предметів, виділення у них спільних ідей, проблем. Блок українознавчих філологічних дисциплін у коледжі педагогічного спрямування заздалегідь розроблений із урахуванням такого зв’язку предметів, що дає можливість сформувати майбутнього фахівця загальноосвіченим з позицій рідної мовної культури.
Відомі різні варіанти об’єднання предметів:
1) знання одного предмета ґрунтуються на знаннях іншого;
2) об’єднання рівноцінних дисциплін.
В умовах педагогічного коледжу дисципліни інтегруються, як правило, у перший спосіб: об’єднання дисциплін для створення нового рівня знань та практичних вмінь і навичок на основі знань вже відомих, практична реалізація одним предметом теоретичного матеріалу іншого:
Українська мова Методка викладання (сталі наукові знання) української мови (застосування набутих знань для оволодіння методичними навичками). Дитяча література Основи культури мовлення (загальні знання) (уміння їх реалізувати у найкращий спосіб при практичному застосуванні).
Така інтеграція обов’язково повинна передбачати постійний двобічний зв'язок.
Елементи другого варіанту об’єднання предметів можна використати частково при створенні блоку “Дисципліни української філології”, де кожній дисципліні визначене місце в загальній системі розвитку світоглядної позиції студентів, їх методичних вмінь, педагогічних переконань, визначені також точки інтеграції з іншими предметами циклу. Таким чином, ми маємо можливість передбачити постійний високий рівень інтеграції між дисциплінами та створити інтегрований блок, у якому рівень інтеграції між дисциплінами може бути різний. Викладачу слід усвідомити місце свого предмета серед інших дисциплін навчального плану, а також чітко уявляти, наскільки якісними будуть знання студентів, набуті під час інтеграції чи використання міжпредметних зв’язків. Для цього бажано скласти таблицю чи схему інтеграційних зв’язків кожної дисципліни у блоці. Причому враховуються й міжпредметні зв’язки з неспорідненими дисциплінами Схеми можуть мати подібний вигляд:
Ця загальна система може бути використана викладачем індивідуально й конкретизовано: відповідно не лише до дисципліни, а й до курсу, теми, паралелі предметів на курсі, додаткової спеціалізації студентів. Відповідно до цього викладач може створити систему інтеграційних зв’язків протягом чотирьох років вивчення курсу. Ця система гнучка – на різних курсах передбачається різний ступінь інтеграційних і міжпредметних зв’язків. Така гнучкість дозволяє удосконалювати зміст програми, широко використовувати індивідуалізацію й диференціацію в навчанні.
Можливості інтегрованого навчання у вищому навчальному закладі слід розуміти повністю й правильно. Виходячи з того, що інтеграція у початкових класах має об’єднати не тільки розрізнені уявлення про світ, а й навчити поєднувати різні види навчальної діяльності, стати метою досягнення певного результату, робимо висновок, що інтеграція на заняттях у внз, де готують вчителів початкової школи, повинна проводитись не лише різними шляхами, а й у різних напрямках.
Система інтегрування українознавчих філологічних дисциплін вимагає не тільки розгляду напрямків і шляхів їх введення. Проблемним залишається й питання засобів інтеграції на заняттях з української філології у внз, осмислення їх ролі, обсягу й мети введення в заняття інтегрованого змісту. Різноманітність засобів не повинна створювати строкатості в системі інтеграції, і тим більше, хаотичності в її структурі.
Одним із центральних підходів до удосконалення змісту освіти на інтегративній основі є узгоджене використання наскрізних ідей, що проходять через усі навчальні цикли. Тому продуктивним засобом інтеграції є поєднання її з проблемним навчанням. У пригоді викладачу коледжу для реалізації мети інтегрованого навчання та формування цілісного світогляду майбутнього педагога стануть і елементи проблемного навчання на занятті, а також заняття проблемного змісту.
Проблема раціонального використання часу та його ущільнення може бути вирішена введенням в інтегровану систему укрупнених блоків, що цілком відповідає вимогам і модульного навчання.
Своє місце в системі інтегрованих курсів знайшли й нестандартні заняття – диспути, творчі лабораторії, заняття-конференції, вікторини, казки, заняття-вистави, а також введені в заняття рольові ігри тощо. Нестандартність ситуації дозволяє здійснити індивідуалізацію та диференціацію навчання, оскільки різноманітність підходів до вивчення матеріалу розкриває здібності студента, залучає до творчої співпраці кожного.
Широкі можливості для всебічного розвитку студентів, самостійності мислення, їх уявлення про світ взагалі та отримання вузькоспеціальних навичок, створення навчальної мотивації та залучення глибинних емоційних і виховних впливів освіті надають сучасні мультимедійні технології. Мультимедійна аудиторія обладнана уже з урахуванням використання широких інтеграційних та міжпредметних зв’язків. Тому створення можливостей для її активного використання значно розширить можливості викладача при проведенні інтерактивних занять інтегрованого змісту, виховних заходів тощо. Можливими стають інтегровані заняття з декількох дисциплін. Пропонуємо план інтегрованого заняття з української літератури, історії, культурології на тему «Жінки в історії України».
Мета: ознайомити присутніх з менталітетом української жінки та її роллю в історії, повідомити про видатні досягнення українських жінок у різних галузях людського життя й суспільної діяльності, виховувати повагу до жінки, викликати захоплення її духовними якостями, провести паралель між жінками різного часу.
Хід інтегрованого заняття:
1. Вступне слово викладача. Артур Шопенгауер про жінку.
2. Розповідь про роль жінки в суспільстві Київської Русі. Історія княгині Ольги. (На екрані – портрет княгині Ольги у виконанні Ганни Єгорової). Аналіз портрету .
3. Розповідь про Роксолану. Історична довідка. Інсценізація уривку із роману П. Загребельного «Роксолана». На екрані – портрет Роксолани.
4. Історична довідка про часи козаччини в Україні. Інсценізація уривку з роману Л. Костенко «Маруся Чурай» (уривок з частини «Якби знайшлась неопалима книга…»). На екрані – вид старовинної Полтави. Розповідь про Марусю Чурай.