Сторінка
7
Таким чином, соціальним педагогом у загальноосвітніх закладах проводиться значна превентивна робота з неповнолітніми, схильними до правопорушень. Це, зокрема:
шкільний облік важковиховуваних підлітків та молодших школярів, які потребують допомоги, підтримки;
організація відповідної психокорекційної роботи з учнями;
відвідування неблагополучних, проблемних сімей (щотижня);
проведення виховних годин на морально-етичні теми, проблеми взаєморозуміння, поваги;
ведення картотеки: неблагополучні сім’ї; діти-інваліди; діти з послабленим здоров’ям; діти-сироти; обдаровані діти; важковиховувані; групи тренінгу;
консультативна робота з учнями, батьками, вчителями;
співробітництво з комісією в справах неповнолітніх;
співробітництво з медичними закладами; з центрами соціальних служб для молоді;
робота з педагогічним колективом.
Робота з дітьми «групи ризику» одна з нелегких, яка потребує величезних сил з боку соціального педагога. Адже легше навчити, ніж виправити. Відомо, що не всі діти, тим паче підлітки піддаються корекційним впливам.
Соціально-педагогічна діагностика поведінки дітей «групи ризику»
Однією з найактуальніших проблем сьогодення є зростання правопорушень, учинених дітьми, підлітками, молоддю. Це пов’язано передусім із загальним соціальним напруженням, психологічною неврівноваженістю всього суспільства, яке важко переживає перехід до ринкових відносин і кризу соціальної системи.
Чи не найскладніше становище сьогодні в дітей, оскільки в них не сформована власна система стійких моральних переконань, ціннісних орієнтацій, що не дає їм змоги адекватно реагувати на події, факти навколишнього життя. Через це і збільшується кількість підлітків, які входять до «групи ризику».
Нами було проведено дослідження дітей «групи ризику» на основі теста-опитувальника Г. Айзенка в Черкаському колегіумі «Берегиня», в якому взяли участь 30 респондентів ( учні 10-х класів).
В ході дослідження з’ясувалося, що найбільше середнього значення екстраверсії – інтроверсії, яке становить 60% (18 учнів), 20% із опитаних є екстравертами (6 учнів), 16,7% – інтроверти (5 учнів), а 3,3% – яскравий екстраверт (лише 1 учень).
Характеризуючи типового екстраверта, потрібно звернути увагу на його товариськості і спрямованості індивіда зовні, широке коло знайомств, необхідність в контактах. Він діє під впливом моменту, імпульсивний, запальний, безтурботний, оптимістичний, добродушний, веселий. Віддає перевагу рухам і діям, має тенденцію до агресивності. Почуття і емоції не мають суворого контролю, схильний до ризикованих вчинків. На нього не завжди можна покластися.
Типовий інтроверт - це спокійна, сором'язлива, інтроективна людина, схильна до самоаналізу. Стриманий і віддалений від усіх, крім близьких друзів. Планує і обмірковує свої дії заздалегідь, не довіряє раптовим спонуканням, серйозно ставиться до прийняття рішень, любить у всьому порядок. Контролює свої почуття, його нелегко вивести з себе. Володіє песимістичністю, високо цінує моральні норми.
Рис. 1. Показники екстраверсії – інтроверсії серед школярів
Згідно з вище зазначеними даними, можна зробити висновок, що переважають, діти які схильні до асоціативних вчинків, правопорушень, а один учень виявився яскравою особистістю, енергійністю і має значний потенціал, але в той же час він найбільше схильний до необдуманих вчинків. Тому потрібно звернути увагу на цих учнів з метою попередження негативних проявів.
Щодо показників нейротизму, то тут теж не найкращі результати: 46,7% респондентів з високим рівнем нейротизму (14 учнів), що свідчить про їх емоційну нестабільність, яка може призвести до різних видів девіацій; 30% (9 учнів) з опитаних мають дуже високий рівень нейротизму (підвищена емоційна нестабільність), що є сигналом до розвитку неврозів; 23,3% (7 учнів) – середнє значення нейротизму. З цього бачимо, що сучасна молодь емоційно не врівноважена, а отже і схильна до асоціальних вчинків.
Рис. 2. Показники нейротизму серед школярів
Слід зауважити, що 16,7% (5 учнів) респондентів були не щирими у відповідях, що свідчить також про деяку демонстративність поведінки і орієнтованості на соціальне схвалення.
Нами також була проведена бесіда із соціальним педагогом цієї ж школи, підсумки отриманих даних ми підбили у Табл.2.1.
Таблиця 2.1. Аналіз узагальненого показника соціального благополуччя дітей
|
№ |
Питання |
Варіанти відповіді | ||
|
ЗОШ №23 | ||||
|
1 |
2 |
3 | ||
|
1 |
Склад сім’ї: |
а) мати, батько, бабуся, дідусь; |
50% | |
|
б) тільки мати і батько; |
25% | |||
|
в) одна мати, один батько; |
16,6% | |||
|
г) одна мати, один батько; |
8,4% | |||
|
д) ні батьків: бабуся, дідусь, інші родичі. |
- | |||
|
2 |
Шкільна успішність: |
а) хороша; |
0% | |
|
б) задовільна; |
45,5% | |||
|
в) незадовільна; |
54,5% | |||
|
г) залишив школу, працює; |
- | |||
|
д) залишив школу, не працює. |
- | |||
|
3 |
Здоров’я дитини: |
а) практично здоровий; |
37,5% | |
|
б) часто хворіє в межах нормального розвитку; |
29% | |||
|
в) має хронічні захворювання; |
33,5% | |||
|
г) відставання в розумовому розвитку; |
- | |||
|
д) має вроджені патології, нервово-психічні хвороби. |
- | |||
|
4 |
Санітарно-житлові умови життя сім'ї: |
а) упорядкована окрема квартира; |
41,6% | |
|
б) окрема квартира з батьками подружжя; |
33,5% | |||
|
в) більше однієї кімнати в комунальній квартирі зі зручностями; |
12,5% | |||
|
г) кімната у комунальній квартирі зі зручностями |
8,3% | |||
|
д) кімната в гуртожитку, в бараку без зручностей. |
4,1% | |||
|
5 |
Дохід сім'ї: |
а) можуть практично ні з чим собі не відмовляти; |
16,6% | |
|
б) грошей в основному вистачає, але для покупки товарів тривалого користування бере кредит чи борг; |
33,5% | |||
|
в) на повсякденні витрати грошей вистачає, але купівля одягу викликає труднощі; |
20,8% | |||
|
г) живуть від зарплати до зарплати г; |
12,5% | |||
|
д) грошей до зарплати не вистачає. |
8,3% | |||
|
6 |
Рівень соціального благополуччя сім'ї: |
а) атмосфера взаємної підтримки, доброзичливості; |
- | |
|
б) здоровий спосіб життя без емоційного забарвлення: без сварок і без великої прихильності, живуть «за звичкою»; |
50% | |||
|
в) в сім'ї сварки, скандали, один з батьків схильний до випивки; |
29,2% | |||
|
г) судимість батьків, пияцтво, рукоприкладство, виражена форма розумової відсталості одного або обох батьків; |
20,8% | |||
|
д) перебувають на обліку з діагнозом алкоголізм, наркоманія, асоціальна поведінка. |
- | |||
|
7 |
Поведінка дитини в школі: |
а) хороше; |
- | |
|
б) задовільний; |
- | |||
|
в) незадовільний; |
41,6% | |||
|
г) неодноразово був помічений в асоціальній поведінці; |
29% | |||
|
д) перебуває на обліку в ИДН. |
20,8% | |||
|
8 |
Позашкільна спілкування з дитиною: |
а) на основі постійних спільних занять у гуртках, секціях, на основі загальних позитивних інтересів – 5; |
- | |
|
б) несистемне дозвіллєве спілкування за інтересами, разові зустрічі для спільного проведення вільного часу – 4; |
12,5% | |||
|
в) спілкування на основі порожнього проведення часу, відсутність позитивних цілей; |
29% | |||
|
г) асоціальні групи з орієнтацією на випивку, дрібне хуліганство, бійки токсичні речовини; |
29% | |||
|
д) криміногенні групи, що складаються на ИДН, зі спрямованістю інтересів на дрібні крадіжки, угони транспортних засобів, наркотики. |
20,8% | |||
|
9 |
Життєві цілі |
а) чітко визначені; |
- | |
|
дитини: |
б) позитивна орієнтація у формулюванні життєвих цілей, але уявлення про шляхи та засоби їх досягнення розпливчасті, невизначені; |
20,8% | ||
|
в) відсутність певних цілей і планів на майбутнє або наявність нереальних планів; |
33,5% | |||
|
г) орієнтація на цілі носять, швидше, негативне забарвлення, примітивні, бездуховні, референтна група – однолітки з асоціальної спрямованістю інтересів; |
25% | |||
|
д) явно негативні, асоціальні орієнтації на життєві цілі, відсутність установки на суспільно корисну працю. Інтереси обмежені, відзначаються правопорушення, перебуває на обліку ИДН. |
20,8% | |||
|
10 |
Емоційне ставлення батьків з дітьми: |
а) постійна підтримка, розумна вимогливість до дітей, демократизм відносин, атмосфера довіри; |
- | |
|
б) сліпа любов; |
4,1% | |||
|
в) для батьків первинна власне життя, але ставлення до дітей доброзичливе, зацікавлене; |
37,5% | |||
|
г) байдужість, відсутність турботи про дітей, бездоглядність, діти, як додатковий тягар, додаткові проблеми; |
29% | |||
|
д) напружено-конфліктні відносини батьків з дітьми, різні форми насильства, застосовувані до дітей. |
20,8% |
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Формування професійних навиків і умінь в учнів профтехучилищ
Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання
Методика підготовки до організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів
Формування математичного поняття дробі на уроках математики
Формування культури дозвілля студентів вищих навчальних закладів в умовах роботи студентського клубу
