Сторінка
5

Нетрадиційні техніки малювання та використання їх можливостей у творчій роботі

Плямографія – це різновид графічної техніки, при виконанні якій малюнок виконується рідкими фарбами, або тушшю, чорнилом.

На поверхню аркушу наносять пляму пензлем, або піпеткою. Потім пляму роздувають за допомогою трубочки, або без неї у різні боки. Таким чином можна отримати зображення, яке буде складатися з багатьох тенких ліній. Також можна одержати зображення нахиляючи папір у різні боки, даючи фарбі вільно розтікатися. Можна комбінувати один прийом з іншим.

Існує ще один засіб створення плямографії. Як і у попередньому капають пляму на папір, але не раздувають а згинають лист, або притискають іншим і розглажують. Виходить два симетричних малюнка.

Отримане зображення доробляють відповідно задачі, або уяви.

Уроки з використанням техніки плямографія розвивають уяву учнів. Після того, як діти зробили клякси, повинні знайти там образи та допрацювати їх. Повинні навчитися знаходити асоціації в плямі. У дітей формується вміння вільно фантазувати, руйнувати стереотипність сприйняття звичних об'єктів, активізовувати фантазію, починається пошук нестандартних рішень, розвивається дрібна моторика рук, стимулюється розвиток допитливості й уяви, виховує в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу.

Плямографія буде цікава для молодших школярів, уроки можна перетворювати на ігри та казки придумуючі різні сюжети та зацікавлюючи дітей. У багатьох пляма асоціюється з неряшлевістю, тому завдання педагога полягає у тому, щоб зробити плямографію учбовим, та творчім зайняттям. Завданням даного виду малювання є розуміння дітьми силуетності форми, симетричності, у випадку, якщо роблять плями притискаючи один папір до іншого. Спочатку діти працюють з одним кольором. Туш’ю. А пізніше використовують різні кольори. Також слід нагадувати дітям про те, що змішавши дуже багато фарб колір буде брудним.

Завдяки подібним технікам педагог ближче знайомиться з учнем, розуміє його психічний стан.

Гратографія

Ознайомлення з таким видом техніки як гратографія, проводиться теж, у другому класі.

Метою уроку постає таке завдання: ознайомити учнів з технікою гравюри на вощеному папері, формувати поняття про теплу і холодну гаму кольорів, розвивати образне мислення. Композиційні навички, вчити учнів виконувати композиції без попередньої прорисовки олівцем, прищеплювати любов до рідного краю.

Для уроку з гратографією попередньо потрібно підготувати плотний папір, або картон. Зазвичай беруть білий колір, залишають його білим, або тонують. Або в один колір, або у багато інших, відповідно до задумки. Тонують аквареллю. Коли бумага висихає її прокривають воском, або парафіном, або водоємульсійною фарбою. Зверху закрашують чорною фарбою. Гуаш’ю. Іноді змішують гуаш з туш’ю. Щоб краска не збігалася додають, як і в монотипії, додають мильний розчин. Використовується плоский пензель з м'яким пучком для того, щоб нанести чорні фарби на поверхню білого картону і створити тонке, рівне покриття. Не слід надмірно працювати пензлем — інакше, основа набубнявіє. Після того, як все висихає царапають зверху відповідно ескізу.

Гратаж — різновидність техніки гратографії. У роботі використовуються гострі інструменти для видалення чорної фарби з гладкої, спеціально підготовленої поверхні картону, внаслідок чого відкривається нижній шар на основі білої глини або крейди. В результаті вживання даної техніки утворюється ефектне і драматичне чорно-біле зображення.

Зображення створюється в результаті видалення ліній і плям з основи чорного кольору або ділянок чорної фарби , нанесеної на білий картон. Картон виготовляється промисловим способом і володіє гладкою поверхнею на крейдяній основі, яка стимулює утворення дуже яскравих білих тонів.

Поверхня чорного кольору характеризується напівматовим блиском; вона, на жаль, акумулює жирові і інші речовини з поверхні пальців. Тому необхідно захистити поверхню «неробочих» ділянок чистим листом паперу. Поверхня картону має бути абсолютно сухою перед початком роботи (це — дуже важливий аспект, якщо ви нанесли туш на білий картон), оскільки вологий картон кришитиметься і руйнуватиметься в процесі зняття фарби, і ви не зможете створити ясну, виразну лінію.

Обов'язково слід передбачити площинне розташування листа картону, оскільки при згинанні він може переламатися, утворювати тріщини і т. д., тому не слід брати великий формат основи. Що ж до створення тонального малюнка, незалежно від кольору поверхні картону — білого або чорного, необхідно використовувати стандартний підхід: насамперед, визначити великі ділянки білого або чорного кольору, потім сформувати масив середніх тонів, використовуючи різну техніку перехресного штрихування, тонування або нанесення крапок. Застосовуючи цю методику, можна опрацьовувати навіть дрібні, деталізовані ділянки.

З іншого боку, в техніці гратажу можливий рішучіший, «експресіоністичний» підхід, в результаті якого робота набуває рис декілька грубої гравюри на дереві або ліногравюри.

Беручи до уваги те, що гратографія передбачає вицарапування гострими предметами вчитель обов’язково повинен нагадувати техніку безпеки.

Нетрадиційна образотворча діяльність відіграє важливу роль у загальному психічному розвитку дитини. Адже найкоштовнішим є не кінцевий продукт – малюнок, а розвиток особистості в собі, у своїх здатностях, самоідентифікації у творчій роботі, цілеспрямованість діяльності.

Застосування нетрадиційних технік допоможе: налагодити ефективну комунікативну взаємодію з учнем (учнями) під час спільної художньо-творчої діяльності, більш глибоко пізнати внутрішній світ кожної дитини, відчути її неповторність, особистісну своєрідність, визначити потреби та інтереси, діагностувати емоційний та психічний стан школяра, сприяти успішній соціалізації особистості.

Дуже важливими є умови, при яких дитина емоційно реагує на фарби, колір, форми, вибираючи їх за своїм бажанням. Завдяки вихованню художніх образів в образотворчому мистецтві дитина має можливість повніше і яскравіше сприймати навколишню дійсність, що сприяє створенню дітьми емоційно забарвлених образів.

Для найбільшої результативності розвитку художньо-творчих здібностей необхідно застосовувати цікаві заняття. Мета цікавих занять - створювати стійку мотивацію, прагнення висловити своє ставлення, настрій в образі. Таким чином, заняття цікавого характеру, особливо з використанням нетрадиційних технік є вирішальним чинником художнього розвитку дітей.