Сторінка
5

Дидактичні основи побудови підручників з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України

Більшість текстових і позатекстових матеріалів з природознавства утверджували почуття людяності, бережливого ставлення до всього живого, показували живі яскраві приклади гуманних взаємин людини і природи, виховували у дітей почуття дружби, товариськості між представниками різних етносів, етнічних груп і народностей, спрямовувати на порозуміння та налагодження контактів між дітьми різних націй, що значною мірою сприяло розширенню пізнавальних горизонтів школярів, формувало етнокультурні цінності, а також почуття патріотизму.

Особливе значення для сьогодення мають тексти, уміщені в підручниках 60–80‑х років ХХ століття, у яких ідеться про здоров’язберігаючі функції людини, зокрема дітей. Позитивом у навчальних книгах з природознавства досліджуваної доби вважаємо і доступність викладу навчального матеріалу.

Актуальною й досі залишається проблема мови підручників. Зазначимо, що присутність діалогів у текстах підручників минулого – якісно новий методичний напрям авторів означеного періоду, що є характерною ознакою для розмовного та художнього стилів мовлення, уможливлює наближення наукового стилю викладу до науково-популярного. Проте в сучасних підручниках із навчального курсу «Я і Україна» великий відсоток становлять складні речення – складнопідрядні та складносурядні, які певним чином утруднюють розуміння навчального матеріалу.

У підручниках досліджуваного періоду посилено загальнодидактичні функції: істотно збільшилася питома частка природознавчого матеріалу; уміщено додаткові тексти у вигляді цікавого хрестоматійного матеріалу, посилилась ілюстративна функція (даються кольорові малюнки). Ілюстративний матеріал у підручнику починає виступати джерелом самостійного отримання інформації.

Ціннісно-орієнтаційна функція підручників (особливо кінця 1980‑х років), зосереджувалась у текстових і позатекстових матеріалах, сприяла гуманізації навчання та створювала певне інтелектуальне тло, яке сприяло кращому пізнанню дітьми картини світу.

На основі історіографічного аналізу теорії підручникознавства досліджуваної доби зроблено висновок, що ця проблема була предметом постійної уваги як учених-дидактів, так методистів, учителів. Започаткували спеціальні дослідження підручників тогочасні вчені Ю. Гільбух, Л. Занков, Н. Менчинська, Є. Перовський, ін. До розробки дидактичних основ побудови підручника активно спричинилися В. Беспалько, В. Бейлінсон, В. Краєвський, Д. Зуєв, які всебічно дослідили структуру, функції навчальної книги, методи її аналізу, обґрунтували структурно-функціональний підхід до аналізу та оцінювання підручника.

Аналіз психолого-педагогічних джерел дозволяє зробити висновок про доцільність використання структурно-функціонального підходу як основи аналізу дидактичних засад підручників природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України досліджуваного періоду. Підручник розглядаємо як складну і цілісну багатофункціональну систему. З огляду на це саме структурно-функціональний підхід дозволяє проаналізувати конкретний зміст підручника, його структурні компоненти через реалізацію інформаційної, мотиваційної, виховної, трансформаційної, деяких інших функцій навчальної книги.

За досліджуваний період відбувався подальший розвиток і вдосконалення системи освіти в УРСР. Зростала увага партійних і державних органів до проблем освіти, в т.ч. й проблем підручникотворення. За означеного періоду керівними органами держави було ухвалено ряд постанов і рішень, законів, які регламентували освітні питання, зокрема і в галузі створення навчальної книги. Недоліком освітньої політики в царині підручникотворення до початку 90‑х років ХХ ст. була надмірна заідеологізованість та політехнізація (ідеологічна тематика властива третині текстів). Тодішній ідеології відповідав зміст навчальних книг, світоглядні функції яких насамперед виражені через такі структурні компоненти, як текстові та позатекстові матеріали. Автори підручників вважали за потрібне у курсі вивчення природничо-математичних дисциплін дати молодшим школярам чіткі уявлення про радянське соціалістичне суспільство, про успіхи Радянської держави у справі розбудови нового життя.

Аналіз підручників із математики та природознавства для початкової школи засвідчує, що у 60‑х роках ХХ ст. підручник уперше став об’єктом наукової уваги. Однак роль навчальної книги була репродуктивною і обмежувалася виключно повторенням, закріпленням і контролем знань. Найбільш плідною була перша половина 1970‑х років, коли, крім учених-дидактів (І. Лернера, В. Паламарчук, М. Скаткіна), пожвавилися наукові пошуки у галузі підручникотворення вчених–психологів (Г. Гільбух, О. Дусавицький, Л. Занков, Н. Тализіна, ін.). Недостатньо сформульованими були принципи побудови підручників, система та методика їх перевірки, критерії оцінки. Початок 70‑х років минулого сторіччя характерний пошуком системи наукових і методичних критеріїв, які уможливили об’єктивну оцінку змісту та структури програми і чинних підручників, виявили їх недоліки, окреслили шляхи удосконалення. Це був період поширення комплексних досліджень навчальної книги, коли розгорталася творча співпраця дидактів, методистів, психологів, що брали участь у створенні нового методичного забезпечення навчально-виховного процесу для 4-річної школи з урахуванням нових цілей навчання і здобутків психологічної та педагогічної науки. Виразною ознакою підручникотворення 1980‑х років було істотне оновлення підручникового фонду для початкової школи, розробка навчальних книг для експериментальних класів. Цей період став підґрунтям для створення нових підручників у незалежній Україні.

Досліджуваний період плідний на створення «навчально-методичного книжкового комплексу» – навчальних посібників, дидактичних матеріалів, методичних рекомендацій, збірників задач, зошитів, таблиць, роздаткового матеріалу, кіно – діафільмів тощо. Вони відповідали змісту підручників із природничо-математичних дисциплін.

Основними функціями підручників природничо-математичного циклу досліджуваного періоду для початкової школи є інформаційна, ровивальна, мотиваційна та виховна, які тісно взаємопов’язані і реалізовані через структуру підручника – текст (основний, додатковий, пояснювальний), позатекстові компоненти (апарат організації засвоєння знань, апарат орієнтування, ілюстративний матеріал). Проведений структурно-функціональний аналіз підручників природничо-математичного циклу для початкової школи означеного періоду уможливлює висновок про педагогічну доцільність їх побудови та відповідність змісту навчального матеріалу новим програмам і рівневі розвитку учнів, а також дидактичним принципам науковості, доступності, послідовності викладу матеріалу.

Завдання підручників із природознавства носили переважно творчий характер, аніж репродуктивний. Позитивної оцінки дослідників заслуговують позатекстові матеріали – питання та завдання, позаяк чимало з них створювали передумови для активізації самостійної дослідницької діяльності школярів, були спрямовані на розвиток логічного мислення, мистецьких здібностей («намалюй», «опиши», «створи»), а також підготовки до життя молодшого школяра.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: