Сторінка
7

Дидактичні засади формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі навчання

5. Розроблено та науково обґрунтовано дидактичну модель формування інформаційно-технологічних умінь учнів старшої школи, яка включає: дидактико-цілепокладальний компонент (мета, принципи, закономірності, дидактичні умови та завдання формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників); формувальний компонент (методичні підходи (формально-операційний, задачно-інструктивний, задачно-технологічний, проблемний) та методичні прийоми, форми організації навчання та засоби навчання); діагностико-коригувальний компонент (педагогічний контроль та діагностика навченості).

Результати констатувального експерименту засвідчили, що в учнів старшої школи на середньому рівні сформовані інформаційно-технологічні уміння. Серед учнів, які брали участь в експериментальному дослідженні на констатувальному етапі (408 учнів), початковий рівень сформованості інформаційно-технологічних умінь виявили 11,05% учнів, середній – 45,12%, достатній – 31,35%, високий – 12,48%.

Проведене дослідження виявило, що в експериментальній групі, у порівнянні з контрольною, відбулися значніші зміні у рівнях сформованості інформаційно-технологічних умінь: спостерігалося збільшення кількості учнів з достатнім (високим) рівнем на 10,51% (6,04%) та 1,75% (0,58%) для експериментальної та контрольної груп відповідно, та мало місце зменшення кількості учнів з початковим (і середнім) рівнем сформованості інформаційно-технологічних умінь на 4,43% (12,13%) та 1,16% (1,19%) для експериментальної та контрольної груп відповідно. 43,10% учнів експериментальної групи перейшли на наступний рівень сформованості інформаційно-технологічних умінь, так 5,42% учнів набули середній, 7,04% – високий рівні.

Результати педагогічного експерименту засвідчили, що впровадження розробленої дидактичної моделі формування інформаційно-технологічних умінь в учнів старшої школи сприяє підвищенню рівня сформованості інформаційно-технологічних умінь.

Статистичне опрацювання результатів педагогічного експерименту, здійснене із використанням критерію узгодженості Пірсона (для рівня значущості a = 0,05 критичне значення величини c2кр=7,82; значення статистики критерію c2 для експериментальної групи склало: для інформаційно-технологічних умінь – 11,46, для умінь роботи з інформацією – 10,08, для умінь технологічної діяльності – 10,69), засвідчило підтвердження гіпотези нашого дослідження про те, що формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі навчання здійснюватиметься на достатньому рівні, якщо відбудеться впровадження дидактичної моделі формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників; процес навчання учнів спрямовуватиметься на те, щоб навчити учнів приймати правильні рішення і конструювати раціональну технологію розв’язання навчально-пізнавальних задач (що забезпечувалося розробкою відповідного навчально-методичного матеріалу, диференційованого за змістом); здійснюватиметься педагогічне управління процесом індивідуальної навчальної діяльності учнів (за рахунок впровадження розроблених методичних підходів до формування інформаційно-технологічних умінь учнів та шляхом їх інтегрування до навчальних завдань).

6. Розроблено і апробовано під час педагогічного експерименту навчально-методичне забезпечення з формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі вивчення освітньої галузі “Технології” (на прикладі предмету “Інформатика”). Результати експериментальної апробації засвідчили ефективність його застосування у навчальному процесі.

Проведене дослідження дає змогу на якісно новому рівні здійснити формування в учнів інформаційно-технологічних умінь під час вивчення предметів освітніх галузей “Математика” та “Технології”.

Подальші наукові дослідження з даної проблеми пов’язуватимуться з вивченням можливостей застосування елементів технологічного навчання не тільки для предметів з освітніх галузей “Технології” та “Математика”, а й у процесі вивчення інших шкільних предметів, та впровадженням підходів щодо формування інформаційно-технологічних умінь до методичних систем більшості шкільних предметів.