Сторінка
2

Формування мотиваційної готовності дітей до школи

Психологічна готовність складається з декількох видів готовності: інтелектуальної, емоційно-вольової, мотиваційної. В зміст інтелектуальної готовності включають не тільки словарний запас, кругозір, спеціальні уміння, але і рівень розвитку пізнавальних процесів; їх орієнтованість на зону найближчого розвитку дитини, вищі форми наочно-образного мислення; уміння виділяти учбову задачу, перетворювати її на самостійну мету діяльності.

Даний компонент готовності припускає наявність у дитини кругозору, запасу конкретних знань. Дитина повинна володіти планомірним і розчленованим сприйняттям, елементами теоретичного відношення до матеріалу, що вивчається, узагальненими формами мислення і основними логічними операціями, смисловим запам'ятовуванням. Проте, в основному, мислення дитини залишається образним, спирається на реальні дії з предметами, їх замінниками. Інтелектуальна готовність також припускає формування у дитини початкових умінь в області учбової діяльності.

При вивченні інтелектуального компоненту психологічної готовності до школи у вітчизняній психології звертають увагу на рівень розвитку інтелектуальних процесів. Так, Л.І.Божович писала: «засвоєння будь-якого учбового процесу припускає наявність у дитини здатності виділити і зробити предметом своєї свідомості ті явища дійсності, знання які він повинен засвоїти. А це обов'язково вимагає певного рівня спілкування. [5. стoр.207]

Таким чином, в процесі шкільного навчання створюються умови для розвитку учбово-важливих якостей і встановлення взаємозв'язків між ними відповідно до цілей навчання і змісту засвоюваного матеріалу, формується новий рівень психічної організації діяльності (вторинна готовність до навчання), що забезпечує засвоєння складнішого матеріалу. Успішність засвоєння визначається тепер не рівнем розвитку окремих якостей, а характером їх взаємозв'язків. Психологічна структура шкільної готовності набуває системного характеру.

Об'єкт дослідження: психологічна готовність дітей до школи.

Предмет дослідження: формування мотиваційної готовності дітей до школи.

Мета дослідження: визначити найефективніші шляхи формування мотиваційної готовності дітей до школи.

Задачі дослідження:

1. Вивчити психологічну літературу по проблемі «Психологічна готовність дітей до школи».

2. Виявити початкові рівні сформованості мотиваційної готовності дітей 6 років до школи.

3. Виявити найефективніші шляхи формування мотиваційної готовності дітей до школи.

Гіпотези: ефективність формування мотиваційної готовності дітей до школи підвищиться, якщо з шестирічками буде проведена наступна робота:

Розширення круга знань і представлень дітей про шкільно-учбову дійсність;

Формування позитивного відношення до вчителя і однолітків;

Проведення роботи з батьками з приводу відношення до школи і учбової діяльності.

Методи дослідження:

Теоретичний аналіз літератури;

Бесіди з батьками дітей 6 р.ж. по темі «Підготовка дитини до школи»;

Тести: а) «учбова мотивація» (автор М.Р.Гинзбург).

б) «визначення сфери мотиваційної готовності» (по Н.І.Гуткиной).

в) «бесіда про школу» (автор Т.А.Нежнова).

г) «бесіда по виявленню «внутрішньої позиції школяра».

Проблема готовності дитини до школи була сформульована як проблема декілька десятиріч тому, але існувала завжди. Нажаль, поки не існує єдиного і чіткого визначення «функціональної психологічної готовності» або «шкільної зрілості», шкільної готовності.

Тривалий час вважалося, що критерієм готовності дитини до навчання є рівень його розумового розвитку. Л.С. Виготський одним з перших сформулював думку про те, що готовність до шкільного навчання полягає не тільки в кількісному запасі уявлень, скільки в рівні розвитку пізнавальних процесів. На думку Виготського, бути готовим до шкільного навчання – значить, перш за все, узагальнювати і диференціювати у відповідних категоріях предмети і явища навколишнього світу. Л.І Божович виділила декілька параметрів психічного розвитку дитини, найбільш істотно впливаючих на успішність навчання в школі. Серед них – певний рівень мотиваційного розвитку дитини, що включає пізнавальні і соціальні мотиви навчання, достатній розвиток довільної поведінки і інтелектуальної сфери. Найважливішим в психологічній готовності дитини до школи Л І Божович рахувала мотиваційний план.

И. Шванцара більш ємко визначає шкільну зрілість, як досягнення такого ступеня і розвитку, коли дитина «стає здатною брати участь в шкільному навчанні».

Як компоненти шкільної зрілості Шванцара виділяє розумовий, соціальний і емоційний компоненти.

А. Анастазі трактує поняття шкільної зрілості як «оволодіння уміннями, знаннями, здібностями, мотивацією і іншими необхідними для оптимального рівня засвоєння шкільної програми поведінковими характеристиками».

В « Психологічному словнику» (1983) під редакцією В.В. Давидова, А.В Запорожця, Б. В Ломова загальна характеристика поняття «готовності до навчання» визначається як «комплекс психічних якостей, необхідних дитині для успішного початку навчання y школі». Включає позитивне відношення до школи і навчання ( мотиваційну готовність ) достатньо високий рівень довільності поведінки ( вольову готовність , наявність певного запасу знань, умінь, навиків, рівень розвитку пізнавальних процесів (розумову готовність, а також сформованість якостей, що забезпечують встановлення взаємостосунків з дорослими і однолітками, входження в життя класного колективу, виконання спільної діяльності (етичну готовність ). Концепції готовності до шкільного навчання як комплексу якостей, створюючих уміння вчитися, дотримувалися А. В. Запорожець, А. Н. Леонтьєв, В. З. Мухіна, Л. А. Люблинська Вони включають в поняття готовності до навчання розуміння дитиною значення учбових задач, їх відмінність від практичних, усвідомлення способів виконання дії, навики самоконтролю і самооцінки, розвиток вольових якостей, уміння спостерігати, слухати, запам'ятовувати, добиватися рішення поставлених задач.

А. И. Запорожец відзначав, що готовність до навчання в школі «є цілісною системою взаємозв'язаних якостей дитячої особи, включаючи особливості її мотивації, рівнями розвитку пізнавальної аналітико-синтетичної діяльності, ступенем сформованості механізмів вольової регуляції дій».

Р. Г. Кравцов і Е.Е. Кравцова виділяють показники психологічної готовності до школи, пов'язані з розвитком різних сфер відносин дитини з навколишнім світом: відношення до дорослого, відношення до однолітка, відношення до самого себе.

Я.Л. Коломинский і Е. А. Панько складовими компонентами психологічної готовності дітей вважають інтелектуальну, особову, соціально-психологічну і вольову готовність.

Д. Б. Эльконин і А.Л.Венгер психологічну готовність визначають через:

інтелектуальну готовність (розвинені дошкільні форми мислення: наочно-образно, наочно-схематичне, творча уява;

наявність основних уявлень про природні і соціальні явища;

волеву готовність – формування відповідного рівня довільності;

мотиваційну готовність (бажання ходити в школу, набувати знання);

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: