Сторінка
4

Концептуальні та організаційні основи фінансової безпеки в умовах глобалізації. Економічна безпека

Враховуючи багатоаспектність поняття фінансової безпеки, складність взаємозв’язків і взаємозалежності різних її елементів, а також необхідність консолідації економічних і фінансових інтересів громадян, підприємств, регіонів і держави в напрямі забезпечення стійкого економічного розвитку, до складу фінансової безпеки (окрім перелічених вище) доцільно включити такі структурні компоненти:

фінансову безпеку людини/окремого громадянина та домогос­по­дар­ства;

фінансову безпеку підприємства;

фінансову безпеку регіону.

У стратегічному плані рівні фінансової безпеки індивідуума, під­приємства і держави неподільні, оскільки як здійснення індивідуальних відтворювальних процесів, так і процесу суспільного відтворення можливе лише за умови органічного об’єднання інтересів держави, суб’єктів господарювання та громадян. Зважаючи на те, що фінансовою основою існування держави як інституту є передусім надхо­дження від податків і зборів до державного бюджету, то стає цілком очевидною зацікавленість держави у забезпеченні довгострокової фінансової безпеки підприємств і населення як платників податків.

Забезпечуючи фінансову безпеку держави, важливо, перш за все, акцентувати увагу на особистісній безпеці кожного громадянина. Згідно з теорією американського вченого А. Маслоу, потреба людей у безпеці (в тому числі фінансовій) посідає друге місце після простих фізіо­ло­гіч­них потреб. Саме політика держави у забезпеченні цієї безпеки і відрізняє один тип держави від іншого. Фінансова безпека людини – такий стан життє­ді­яль­ності громадянина, при якому забезпечується правовий та еко­но­міч­ний захист його життєвих інтересів, дотримуються конституційні права, забезпечується гідний і якісний рівень життя незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз. При цьому функцією держави є забезпечення певних соціальних стандартів і соціальних гарантій, зокрема мінімального розміру заробітної плати і пенсій на такому рівні, щоб працездатній людині достатньо було цих коштів на створення і утримання сім’ї, а пенсіонеру – на достойну старість. Найсут­тє­ві­ши­ми загрозами фінансовій безпеці громадян і держави в цілому є порушення прав споживача, невиплата пенсій і заробітної плати, безробіття, знецінення заощаджень, падіння реальних доходів населення і зубожіння, посилення диференціації доходів та майнового розшарування суспільства тощо. Фінан­сова безпека кожної людини багато в чому залежить від загального стану економіки та фінансової політики, що проводиться в державі.

Фінансова безпека підприємства – забезпечення умов збереження комер­цій­ної таємниці, інтелектуальної власності та інформації; захищеність підпри­єм­ства від негативного впливу зовнішнього середовища, тобто здатність під­при­ємства протистояти несприятливому зовнішньому впливові, а також здатність швидко реагувати на різноманітні зовнішні загрози. З позицій ресурсно-функціонального підходу фінансову безпеку підприємства розгля­да­ють як процес найбільш ефек­тивного використання корпоративних ресур­сів для уникнення загроз і забез­пе­чення стабільного функціонування підприємства в поточному та майбут­ньому періоді. Фінансова безпека підприємства залежить від ефективності використання ка­пі­талу, якості корпо­ра­тив­но­го управління і фінансового менеджменту, оновлення технологій та інфор­ма­цій­ної бази. Важливими умовами і елементами в забез­пе­чен­ні нормального функціонування підприємства є оцінка і управління еко­но­міч­ни­ми ризиками та адаптація до змін ринкової кон’юнктури.

Стан фінансової безпеки держави в цілому визначається фінансовою безпекою окремих регіонів, їх тісною взаємозалежністю і забезпеченням стійкого розвитку усіх її регіонів. Фінансова безпека регіону – фінансова самос­тій­ність (автономія), яка в першу чергу проявляється у здійсненні контролю над ресурсами регіону і визначається можливостями найбільш повно викорис­то­ву­ва­ти конкурентні переваги регіону; це стабільність регіональної економіки, яка передбачає надійність усіх елементів еко­но­міч­ної системи, захист усіх форм влас­ності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності, стри­му­вання впливу дестабілізуючих факторів; здатність до розвитку і прогресу, тобто самостійно реалізувати і захищати регіональні економічні інтереси, здій­сню­ва­ти модернізацію виробництва, ефективну інвестиційну та інноваційну по­лі­ти­ку, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал регіону.

У контексті вищезазначеного варто зауважити, що синхронний безпечний рівень життя громадян, функціонування підприємств, організацій і установ, розвиток регіонів і окремих секторів економіки, а також держави в цілому може бути забезпечений лише в ідеалі. Реально ж критеріальні вимоги до фінансової безпеки одних суб’єктів часто не співпадають з іншими. Тобто те, що на даний момент є вигідним і безпечним для пересічного громадянина, конкретного підприємства, регіону, сектора економіки, не завжди є таким для держави.

Фінансова безпека є не лише національною проблемою, а й визначальною детермінантою сучасної глобальної економіки, що форму­єть­ся шляхом поглиблення і взаємодії транснаціоналізації і міжнародної регіональної економічної інтеграції. Ще в 1996 р. в економічному комю­ні­ке Ліонської зустрічі зазначалось, що глобалізація фінансових ринків може призвести до нових ризиків нестабільності і потребує від усіх країн проведення розумної економічної політики та структурних реформ, що у свою чергу, приведе до скорочення зовнішніх дисбалансів і тим самим сприятиме міжна­род­ній фінансовій стабільності. Відтак комплексний концептуальний підхід до дослідження поняття фінансової безпеки потребує виокремлення такої складової як міжнародна фінансова безпека.

Міжнародна фінансова безпека –комплекс міжнародних умов спів­іс­ну­вання домовленостей та інституціональних структур, за яких кожній державі – члену світової спільноти забезпечується можливість вільно обира­ти і здій­сню­ва­ти свою стратегію соціального, економічного і фінан­со­во­го розвитку, не зазнаю­чи зовнішнього тиску і розраховуючи на невтру­чан­ня, розуміння та взаємо­прий­нят­ну і взаємовигідну співпрацю з іншими державами. Важливу роль у ви­рі­шен­ні цієї проблеми відіграють партнерські угоди про вільний рух капіталів, товарів і послуг, врахування взаємних економічних інтересів, відмова від силового тиску, рівноправні відносини з менш розвинутими в економічному плані краї­на­ми. Тобто міжнародна фінансова безпека – це такий стан світової економіки, при якому забез­пе­чу­єть­ся взаємовигідне співробітництво держав у вирішенні наці­о­наль­них та інтернаціональних (глобальних) проблем господарювання, вільний вибір і реалізація ними своєї стратегії соціально-економічного розвитку і участі в міжнародному поділі праці. Тому, основним питанням міжнародної еконо­міч­ної безпеки на сьогодні є створення умов для співпра­ці держав у розв’язанні не лише їхніх національних, а й глобальних проблем людства.