Сторінка
3

Система освіти у Великобританії

Наприкінці 6о-х на початку 80 – х років у паблік скулз спостерігається тенденція непомірного зростання плати за навчання, викликаного не лише інфляцією і дороговизною, а й прагненням панівних класів підняти селективний бар’єр на шляху проникнення в елітарні школи дітей середніх верств населення. Однак, незважаючи на такий соціальний відбір у паблік скулз спостерігається не зменшення, а збільшення кількості учнів. Поповнення відбувається за рахунок дітей із заміжніх родин, які навчаються в школах прямого субсидування, котрі після того як у 1976 році лейбористський уряд постановив припинити державне фінансування цих державних закладів, обрали статус незалежних.

За один рік з 1977 по 1978 роки кількість учнів зросла до 3000 осіб. У паблік скулз працюють 40 тисяч учителів. Одним з показників якості роботи вчителів привілейованих шкіл є кількість стипендій, що надаються їхнім учням за відмінне навчання. У 1980 –1981 навчальному році незалежні школи які становлять лише 6-8% від усіх навчальних закладів системи освіти країни одержали 654 стипендії, а всі державні – тільки 549.Кінцевою метою навчання в паблік скулз є вступ в університети, насамперед в Оксфордський та Кембріджський.

У 1975 році випускники паблік скулз становили 37 % від загальної кількості вступників у Оксфордський університет. Дані свідчать,що за 20 –ти річчя (з 1950 по 1970 роки) спостерігається деяке зменшення кількості випускників найбільш відомих приватних шкіл, зайняти у сфері дипломатичної діяльності.

Переважна кількість суддів і барристерів (адвокатів) у свій час закінчили привілейовані навчальні заклади. У 1950 їх кількість становила 84,9%; в 1970 – 80,2%; у 1981 – 79%. Кількість випускників паблік скулз у вищому командному складі зросла з 59,1% в 1950 р. до 62,5% у 1970 р.

У60-80 роки верховні пости у Великобританії продовжували залишатися монополією випускників паблік скулз.

Місце трудової підготовки учнів у системі освіти Великобританії

Трудове навчання в загальноосвітній школі має довгу історію. На початку від нього вимагали широкого виховного плану. Однак поступово воно стало підпорядковуватись швидше логіці ремесла, ніж потребам розвитку дитини. Основна увага стала приділятися засвоєнню учнями навичок ремісничої праці, причому особливо велике значення надавалось виконанню робіт по дереву і металу. Значною мірою це характерно і для постановки трудового навчання в сучасній англійській школі. Уроки праці обов’язкові для учнів початкових шкіл (5-11 р.) і з перших класів середніх (11-14 р.). На них відводиться по дві години на тиждень – від 5 до 8 % учбового часу. Починаючи з четвертого класу середньої школи,праця входить в список обов’язкових предметів за вибором, так що її вивчають окремі учні (так звані “практично орієнтовані”). На заняття працею виділяється від 4 до 7 годин на тиждень.

В масовій практиці трудового навчання молодших дітей зберігається багато традиційних елементів. В початковій школі дітям прищеплюють навички роботи з папером,глиною, пластиліном, деревом, знайомлять з елементами ткацтва, з садівництвом і гончарством. Дівчата,крім того, вчаться шити і в’язати. Вибір видів праці залежить від можливостей школи. Велике значення надається виготовленню з непотрібних матеріалів іграшок, учбових посібників тощо. В молодших класах середніх шкіл учні займаються виготовленням різних рухомих моделей(паровоз, аероплан, крокодил, жирафа тощо). Вони роблять столи і стільці, іграшки,інші корисні речі.

Нововведенням останніх років можна вважати залученням учнів до виконання різних проектів в процесі трудового навчання. Так, в одній з початкових шкіл графства Ковентрі їм було запропоновано виготовити модель парашута. При цьому, щоб обговорити з малими групами, на які поділений клас, в початковій стадії проектування, а при реалізації того чи іншого проекту – бути консультантом.

Кульмінаційним моментом природно ставала перевірка виготовлених моделей в дії. Така робота дійсно сприяє виробленню в учнів міцних умінь і навичок, творчого підходу до виконання набутих знань, в тому числі і в галузі загальноосвітніх дисциплін (особливо математики і фізики), розвиває їх пізнавальні здібності.

На екзаменах від учнів вимагається хороше знання властивостей різних металів і деревини, уміння правильно їх вибрати для практичних цілей. Перевіряється ознайомлення школяра з ручними інструментами, нагрівальними пристроями, з токарними і фрезерними верстатами, причому він повинен продемонструвати уміння працювати на них.

Предметом домашньої економіки займаються всі дівчата і частина хлопців. До недавнього часу окремо викладались шиття, ткацтво, рукоділля і кулінарне мистецтво. В ряді шкіл це має місце і сьогодні. Однак мета курсу домоводства - “ допомагає учням вести ефективний спосіб життя в якості індивідуалів, членів сім’ї і членів суспільства”. Новою формою трудової підготовки стала практика учні на виробництві, в торгівлі, в адміністративних установах, в сфері обслуговування.