Сторінка
21

Формування знань про тварин в учнів 3 класу на уроках "Я і Україна. Природознавство"

На основі узагальнення результатів теоретико-експериментального дослідження можна зробити такі висновки:

Курс природознавства передбачає засвоєння молодшими школярами системи уявлень та елементарних понять, які визначаються у навчальній програмі та у підручниках. Між ними існує ієрархічна залежність, зумовлена різним рівнем їх узагальнення.

Вихідним пунктом у формуванні природничих знань є відчуття, як найпростіша форма відображення навколишнього світу. Із відчуттів виникає сприйняття – складний процес сприймання і перетворення інформації, що забезпечує відображення об’єктивної реальності та орієнтацію у довкіллі. Завдяки сприйманню виникає уявлення як образ раніше сприйнятого предмета або явища, а також образ, створений уявою. Від чуттєвих сприймань і уявлень за допомогою мислення людина піднімається до розкриття сутності предметів і явищ, тобто на вищий ступінь пізнання – до утворення понять.

Враховуючи те, що формування природничих знань неможливо досягнути тільки шляхом запам’ятовування визначень і відтворення окремих фактів, для цього створюються певні дидактичні умови.

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, врахування вікових особливостей молодших школярів, змісту природничого матеріалу, загальновизнаних умов формування знань нами встановлено, що ефективність процесу формування у молодших школярів знань про тварин залежить від сукупності таких дидактичних умов:

здійснення системно-структурного аналізу змісту природничого матеріалу;

дотримання поетапності формування природничих уявлень і понять;

вибір та поєднання різних методів та засобів навчання під час формування знань про тварин;

використання пізнавальних завдань для застосування сформованих знань.

Дотримання у навчальному процесі сукупності вищеназваних умов забезпечить ефективне формування у молодших школярів знань про тварин.

У процесі формування в учнів знань і розкриття закономірностей (сталих взаємозв’язків) природи слід пам’ятати, що однією з рис системи знань є рухомість і динамічність, бо всі уявлення і поняття нерозривно пов’язані між собою. Відмінність між ними відносна, оскільки за певних умов одне поняття переходить в інше. Як у науці, так і в навчанні, розвиток знань відбувається двома шляхами:

виникнення нових уявлень і понять;

розширення (за обсягом), поглиблення (за змістом), уточнення знань і сходження на вищий ступінь узагальнення (абстракції).

Кожне поняття на певному відрізку процесу навчання (засвоєння змісту теми, розділу, класу, курсу початкової школи) має свій початковий і кінцевий рівень сформованості, визначений у навчальних програмах та підручниках.

Проаналізувавши чинні навчальні програми та підручники з курсу «Я і Україна» ми визначили, які знання про тварин передбачено сформувати у молодших школярів протягом навчання в початковій школі.

Нами розроблено методику формування в учнів 3 класу знань про тварин, яка ґрунтувалася на таких положеннях:

керівництво пізнавальною діяльністю учнів під час формуванні знань про тварин полягає в тому, щоб допомогти дітям на певному матеріалі (текстах підручника, навчальних картинах, натуральних об’єктах, результатах спостережень) виділити основні, істотні ознаки, узагальнити їх, зробити висновки; дати доступне визначення нового поняття; зіставити сформоване нове поняття з тими, які були раніше засвоєні учнями, і тим самим ввести його в загальну систему знань; провести роботу по закріпленню нових знань, перевірити, як діти вміють ним оперувати.

дотримання етапів та умов формування природничих знань.

добір і оптимальне поєднання методів та засобів навчання, які забезпечують формування знань про тварин у молодших школярів, повинні здійснюватися з урахуванням мети, завдань навчання і змісту навчальної теми; вікових особливостей та рівня підготовки учнів; можливостей учителя та матеріально-технічної бази школи.

Розроблена експериментальна методика процесу формування у молодших школярів знань про тварин на основі означених дидактичних умов раціонально поєднала в собі наочно-образні, словесні, практичні методи, прийоми і засоби навчання, алгоритмізувала спільну діяльність учителя та учнів. Чільне місце в процесі експериментального навчання займало використання опорних схем і пізнавальних завдань.

Експериментально доведено ефективність запропонованої методики формування у молодших школярів знань про тварин. Загальною тенденцією, виявленою у процесі обробки результатів формувального експерименту, було зростання в експериментальному класі кількості учнів, що досягли високого рівня сформованості природничих знань, порівняно з контрольним класом, та зменшення кількості учнів, що виявили низький рівень знань. Учні експериментального класу швидше орієнтуються у нових навчальних ситуаціях і застосовують набуті знання й уміння, у них вищий пізнавальний інтерес та прагнення знаходити відповіді на запитання, шляхи розв’язання пізнавальних завдань.

Таким чином, при застосуванні на практиці розробленої методики, реалізується гіпотеза дослідження. Якщо розробити і впровадити на практиці методику, яка враховує етапи і умови формування природничих знань, зміст знань про тварин, передбачає оптимальний добір і поєднання методів та засобів навчання, то це сприяє підвищенню знань молодших школярів.

Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що вдосконалення процесу формування природничих уявлень і понять в учнів початкових класів є одним із важливих напрямів досягнення якісно нового рівня у вивченні природознавства. Воно органічно вплітається у пошук інноваційних технологій формування природничих знань молодших школярів, за яких особистість учня, його інтелектуальний розвиток перебувають у центрі навчально-виховного процесу.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: