Сторінка
6
Методи стимулювання діяльності та поведінки мають в свої й основі емоційні аспекти засобів стимулювання: гра, змагання, заохочення, покарання.
Методи сімейного виховання - це способи, шляхи, за допомогою яких здійснюється цілеспрямований педагогічний вплив батьків на свідомість і поведінку дітей. Вони не вирізняються від вищезгаданих методів виховання, але мають свою специфіку: надзвичайно важливу роль у вихованні дітей відіграє особистий приклад батьків, їх авторитет; вплив на дитину є більш індивідуалізованим і здебільшого ґрунтується на її конкретних вчинках.
Різноманітними є засоби вирішення виховних завдань в сім'ї. Серед них: слово, фольклор, праця, домашній побут, духовний і моральний клімат родини, символи, атрибути, реліквії сім'ї та інше.
Всіма батьками використовуються переконання,пояснення, настанова, порада, розповідь, навіювання та інші засоби впливу на свідомість дитини.
Серед засобів морального виховання дітей особливе місце посідає українська народна казка. Атмосфера казки завжди чарівна, таємнича. Привабливість української казки для виховання в тому, що в ній має місце художня вигадка, присутні національні символи, етичні елементи, думки героїв про ті чи інші події або випадки, які мають місце в реальному житті. Доцільність використання національної казки у вихованні дитини підтверджується тим, що саме через ці елементи відбувається несвідомий вплив на емоції та почуття дитини, який підсилюється динамічним імпульсом на етнічну свідомість.
За С. Лур'є, під етнічністю розуміють організацію безлічі людей у певну групу, і в такому випадку демонстрація етнічності в українській народній казці відбувається за допомогою національної символіки: українського одягу, танців, зразків поведінки й особливих моральних цінностей та традицій. Такі традиції зазвичай включають релігійні вірування и народні звичаї українців, рідну мову, розуміння національної історії, уявлення про славетних предків, українську землю. Отже, українська народна казка тісно пов'язана з етнічною свідомістю, основними характеристиками якої є наявність цілісної картини світу та її співвідношення з нормами та цінностями, які домінують в інших народів; передача з покоління в покоління традицій; поведінкові стереотипи життя народу — системи міжособових і міжгрупових стосунків, обрядів і ритуалів, ідеології, мистецтва й фольклору, системи міжетнічних стосунків(правил поведінки з «чужими») тощо.[ ж відкрити урок c.32]
Велику роль у моральному розвитку дитини відіграють й такі засоби виховання як вправи і привчання, організація різних доручень і обов'язків дітей. Це важливо при формування таких цінних моральних якостей як акуратність, дисциплінованість, працелюбність, організованість, взаємодопомога, турботливість тощо. Але потрібно уважно ставитися до режиму навчання, праці та відпочинку дитини, щоб не перевантажити її. В такому випадку може мати місце зниження ефективності методів виховання або дитина може отримати викривлене поняття про норми правильної етичної поведінки. В подальшому це може негативно відобразитись на стосунках особистості з оточуючими. В наш час це особливо помітно в негативному ставленні людей похилого віку, які виросли в тяжкі повоєнні часи, до сучасної молоді.
При вихованні вольових якостей дитини батьки можуть використовувати такі засоби як заохочення, похвала, подарунки, цікава для дітей перспектива, покарання (позбавлення задоволень, відмова від дружби). Але потрібно не забувати дотримуватись певної міри щоб не розбещувати дитину або навпаки, не бути занадто вимогливими. Сімейна педагогіка обережно підходить до покарання дітей і не схвалює методів, які шкодять фізичному і психічному здоров'ю дитини і принижують людську гідність.
Вибір методів залежить від педагогічної культури родини, її уявлення про цінності, розуміння мети виховання, ролі батьків у становленні особистості дитини, стилю взаємин в сім'ї та іншого. Тому методи несуть на собі яскравий відбиток виховних пріоритетів родини: одна хоче виховати покірність, і тому її методи спрямовані на те, щоб дитина безвідмовно виконувала вимоги дорослих; інша вважає більш важливим виховання самостійності, вияв ініціативи і, природно, знаходить для цього відповідні методи.
Важливе місце у вихованні дітей у сучасній родині мають зайняти трудові, моральні, естетичні та інші народні звичаї і традиції. Святкування сім'ями дат народного календаря, що включає дати і події, які мають як вселюдський, так і національний характер: День пам'яті (проводи) померлих людей, загиблих воїнів, День перемоги, День матері, Новий рік, Різдво, Великдень, Вербна неділя, Трійця, Івана Купала, Свято зажинок і ожинок, Свято знань, День сім'ї та Національної незалежності. Дати родинного календаря: день родини, дні народження кожного члена сім'ї, сімейні ювілеї, роковини подружнього життя за участю дітей і онуків. Ці заходи сприятимуть єдності поколінь, міцності родини, засвоєнню кращих традицій українського народу, зростанню національної свідомості, самоповаги і поваги до інших народів.
Наостанок можна згадати про велику кількість цікавих пам’яток української етнічної культури. Вони збереглися у вигляді приказок, що виступають своєрідними підказками для батьків та їх дітей у нелегкій справі виховання високоморальної особистості.
Наприклад:
— Добрий приклад кращий за сто слів;
— Приклад кращий за правило;
— Бурчання наскучить, приклад научить (приклад);
— Шануй батька і матір;
— Поважай старших (вимога);
— Стид хоч і не дим, а очі виїсть;
— Раз на віку спіткнешся, та й то люди бачать (громадська думка);
— Перед тим як карати, полічи до ста;
— Злість — погана порадниця (покарання);
— Перехвалення — як пересолення (заохочення);
— Не вчи дитину штурханами, а добрими словами;
— Добрі діти доброго слова послухаються, а лихі й дрючка не бояться (переконання).
В ході проведеного дослідження згідно мети курсової роботи ми виконали такі завдання:
1. З’ясували межі та зміст таких ключових понять педагогіки як «виховання», «моральне виховання», «формування особистості», «сім’я» та ін.
2. Довели, що моральне виховання, як один з визначаючих елементів процесу виховання відіграє велику роль у розвитку та формуванні особистості дитини.
3.Визначили, що основу морального виховання складають загальнолюдські та національні цінності, моральні норми, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві, серед яких— гуманізм і демократизм, що відображаються в ідеалі вільної людини з високорозвиненим почуттям власної гідності, поваги до гідності іншої людини.
4. Проаналізували деякі особливості процесу морального формування особистості у дітей дошкільного віку, пов’язані з його нерівномірністю.
5. Довели що сім’я - це один з головних осередків виховного впливу на майбутню особистість,тому саме на ній лежить відповідальність за формування моральних цінностей дитини.
6 Дослідили основні функції сучасної сім’ї; окреслили та проаналізували кризові явища, з якими вона стикається.