Сторінка
10
У вихованні будь-якої моральної якості застосовуються різні засоби виховання. У загальній системі морального виховання важливе місце займає група засобів, спрямованих суджень, оцінок, понять на виховання моральних переконань. До цієї групи відносяться етичні бесіди.
У початковій школі етична бесіда має більше просту структуру. Тут кращий індуктивний шлях: від аналізу конкретних фактів, їхньої оцінки до узагальнення й самостійного висновку. У середніх і старших класах бесіду можна почати з формулювання морального правила й для ілюстрації використати конкретний матеріал з життя, художньої літератури.
Проведення етичних бесід містить у собі: підготовчий етап; проведення бесіди; організацію й оцінку повсякденної діяльності й відносин дітей на основі засвоєних моральних норм і правил.
Можливі різні варіанти послідовності проведення етичних бесід, можна порекомендувати наступні:
1. Визначення теми бесіди й порушення в школярів інтересу до сприйняття й засвоєння матеріалу.
2. Обґрунтування актуальності, значимості обговорюваної теми.
3. Розкриття теми бесіди на прикладі життя й діяльності видатних людей, а також на матеріалі навколишнього життя.
4. Аналіз положення справ у класі у зв'язку з обговорюваною проблемою й визначення конкретних завдань (рад, рекомендацій) з поліпшення роботи й поведінки учнів.
5. Узагальнення підсумків бесіди й коротке опитування учнів з основних положень викладеного матеріалу.
Екологічне виховання ставить за мету поєднання аудиторних занять з безпосереднім спілкуванням з природою. Велику вагу має у цьому аспекті проведення бесід з учнями на природі.
Бесіда - це результат проведеної з дітьми роботи. Вести з дітьми бесіди можна лише про те, про що у дітей є конкретні уявлення. Бесіда починається найчастіше з аналізу явищ, фактів, виділення їх особливостей, ознак, суттєвих зв'язків і залежностей між явищами. Такий аналіз забезпечує перехід до узагальнень, систематизує розрізнені факти. Аналіз і підготовку до узагальнень у першій частині бесіди забезпечують запитання до дітей. Опора на досвід дітей і логічна послідовність запитань забезпечують більшу зацікавленість, активність дітей, підводять до більш узагальненого розуміння зв'язків у природі.