Сторінка
1

Перша медична допомога при пораненнях

Профілактика ускладнень ран. Усяка, навіть сама невеличка рана являє загрозу для життя ураженого – вона може стати джерелом зараження різними мікробами, а деякі супроводжуються сильними кровотечами. Основною метою профілактики цих ускладнень, проведеної при наданні першої медичної допомоги, є найбільш раннє накладення стерильної пов'язки на рану, дотримання правил асептики й антисептики, зупинка кровотечі.

Поняття про асептику й антисептик. Асептика – це сукупність заходів, спрямованих на попередження влучення мікробів у рану. Таким чином, асептика є методом профілактики раневої інфекції. Вона досягається суворим дотриманням основного правила – усе, що стикається з ранню, повинне бути стерильним (не мати мікробів). Не можна руками торкати рану, видаляти з неї уламки, обривки одягу, використовувати нестерильний матеріал для закриття ран.

Антисептикою називається система заходів, спрямованих на зменшення кількості мікробів та їхнє знищення у рани. Розрізняють механічну, фізичну, хімічну і біологічну антисептику. Механічна антисептика складається у первинній хірургічній обробці ран. Фізична антисептика полягає у застосуванні таких методів, при яких створюються несприятливі умови у рани для виживання мікробів,– це висушування рани, її дренування і відтік раневого виділення. Убиває мікроби сонячне світло і штучне ультрафіолетове опромінювання. Хімічна антисептика заснована на застосуванні різних лікарських засобів, що мають протимікробну дію. Ці речовини називаються антисептичними. Найбільш широко застосовуються такі антисептики, як настойка йоду, етиловий спирт, розчини хлораміну, риванолу, перманганату калію й ін. Антисептики можуть складатися з декількох речовин, наприклад мазь Вишневського. До біологічних антисептиків відносяться антибіотики, що використовуються для профілактики і лікування раневої інфекції.

Способи асептики й антисептики доповнюють один одного в боротьбі з інфекційним зараженням ран.

Поняття про пов'язку і перев'язку. Види пов'язок, правила їхнього накладення. Пов'язка являє собою перев'язочний матеріал, яким закривають рани. Процес накладення пов'язки на рани називається перев'язкою.

Пов'язка складається з двох частин: внутрішньої, котра стикається з раною, і зовнішньої, котра закріплює й утримує пов'язку на рани. Внутрішня частина пов'язки повинна бути стерильної.

Пов'язка, що накладається першою, називається первинною стерильною.

При накладенні пов'язок необхідно прагнути не викликати зайвого болю. Бинт варто тримати у правій руці, а лівої утримувати пов'язку і розгладжувати .ходи бинта. Бинт розгортають, не відриваючись від пов'язки, ліворуч праворуч, кожним наступним ходом (туром) перекриваючи попередній наполовину. Пов'язка накладається не дуже туго (крім тих випадків, коли потрібно спеціальна що давить), щоб не порушити кровообіг, і не дуже слабко, щоб вона не спадала з рани. Перш ніж накласти первинну пов'язку, потрібно відкрити рану, не забруднюючи її і не заподіюючи болю ураженому. Верхній одяг у залежності від характеру рани, погодних і місцевих умов знімають, чи розрізають. Спочатку знімають одяг зі здорової сторони, потім – з ураженої. У холодний час року щоб уникнути охолодження, а також в екстрених випадках надання першої медичної допомоги ураженим у важкому стані одяг розрізають в області рани. Не можна відривати від рани прилиплий одяг; його треба обережно вилучити ножицями і потім накласти пов'язку. Надягають знятий одяг у зворотному порядку: спочатку на уражену, а потім на здорову сторону.

Перев'язочний матеріал і правила користування ним. У якості перев'язочного матеріалу застосовують марлю, вату, білу і сіру, лігнін, косинки. Перев'язочний матеріал повинний бути гігроскопічним, добре усмоктувати з рани кров і гній, швидко після прання висихати, легко стерилізуватися. З марлі виробляються табельні перев'язочні засоби: пакети перев'язочні медичні, бинти стерильні і нестерильні різних розмірів, серветки стерильні великі і малі, пов'язки стерильні великі і малі. В операційних і перев'язочних з марлі і серветок готують марлеві кульки, тампони, смужки, які використовуються при перев'язках і операціях.

Пакети перев'язочні медичні промисловість випускає чотирьох типів: індивідуальні, звичайні, першої допомоги з однією подушечкою, першої допомоги з двома подушечками.

Пакет перев'язочний індивідуальний складається з двох ватно-марлевих подушечок розміром 32 на 17,5 см, бинта шириною 10 см і довжиною 7 м. Одна подушечка пришита на кінці бинта, а інша вільно по ньому пересувається. Подушечки і бинт пакета стерильні, загорнені в пергаментний папір. Зовнішній чохол пакета зроблений із прогумованої тканини. Таке подвійне упакування перев'язного матеріалу забезпечує надійне збереження його стерильності. У пакет вкладається шпилька. На чохлі зазначені правила користування пакетом.

При накладенні пов'язки пакет беруть у ліву руку, правою рукою по надрізу розкривають зовнішній чохол і виймають внутрішнє упакування. Попередньо вийнявши шпильку, знімають паперову обгортку і розгортають перев'язний матеріал, не торкаючись руками внутрішньої поверхні подушечок, тобто тієї, котра буде прикладена до рани. При наданні допомоги можна братися руками тільки за прошиту кольоровими нитками поверхню подушечок. Подушечку прибинтовують бинтом, кінець якого закріплюють шпилькою. При наскрізних пораненнях рухому подушечку переміщають по бинту на потрібну відстань, що дозволяє закрити вхідне і вихідне отвори рани. Зовнішній чохол пакета, внутрішня поверхня якого стерильна, використовується для накладення герметичних пов'язок.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Інші реферати на тему «БЖД, охорона праці»: