Сторінка
2

Вплив шуму і вібрації на організм людини. Боротьба з шумом і вібраціями

Другий метод нормування загального рівня шуму, виміряного за шка-лою А шумометра та названого рівнем звуку в дБА, застосовується для орі-єнтовної оцінки постійного та непостійного шуму, оскільки у другому ви-падку нам не відомий спектр шуму. (В шумометрах використовуються дві частотні характеристики чутливості А та С. Характеристика А має завал на низьких частотах та імітує криву чутливості вуха людини. Характеристика С практично лінійна у вимірюваному діапазоні частот див. рис. 5.5,б).

Під нормованим параметром непостійного шуму розуміється екві-валентний (за енергією) рівень звуку широкосмугового, постійного та неім-пульсного шуму, який сприймається людиною як даний непостійний шум.

Нормований рівень шуму в дБА пов’язаний з граничним спектром залежністю

. (5.19)

В залежності від характеру шуму та тривалості його дії у нормативні рівні шуму вводяться поправки, наведені у таблицях. Одержаний рівень шу-му називається допустимим. За характером шуми поділяються на: 1. То-нальний шум – це шум, який має дискретний спектр, тобто ділянки спектру. Наприклад, шум дискової пили. Для людини тональний шум як правило неприємний. 2. Імпульсний шум. 3. Широкосмуговий.

Рівні шуму, які створюються підприємствами на території житла, не по-винні перевищувати допустимих значень наведених в СН 245-71. А норму-вання шуму в жилих та суспільних будовах проводиться згідно СН 872-70.

3. Акустичний розрахунок

При проектуванні нових підприємств та цехів необхідно знати очікувані рівні звукового тиску, які будуть у розрахункових точках на робочих місцях, а також на території житлової забудови для того, щоби вже на стадії проектування вжити заходів для того, щоби цей шум не перевищував допустимого.

Задачі акустичного розрахунку:

Визначення рівня звукового тиску в розрахунковій точці (РТ), коли відоме джерело шуму та його шумові характеристики.

Визначення необхідного зниження шуму.

Розроблення заходів зі зниження шуму до допустимих рівнів.

В залежності від того, де знаходиться розрахункова точка у відкрито-му просторі чи у приміщенні, використовують дещо різні розрахункові фор-мули.

І. Відкритий простір. Нехай діє джерело шуму з відомою звуковою потужністю (рис. 5.6.). Тоді інтенсив-ність шуму в розрахунковій точці визна-читься згідно виразу (5.11), де – фактор спрямованості; – площа поверхні, на яку розподіляється випромінювана зву-кова енергія. В нашому випадку, коли дже-рело знаходиться на площині ; – коефіцієнт, який показує у скільки разів по-слаблюється шум на шляху поширення при наявності перепон та затуханні в повітрі.

Розділимо праву та ліву частину (5.11) на та прологарифмуємо:

(5.20)

Позначимо величину та пам’ятаючи, що , а вираз (5.20) прийме вигляд

, (5.21)

де – шуканий рівень звукового тиску в дБ, – рівень звукової потуж-ності джерела шуму, береться з технічного паспорту, або визначається роз-рахунком, – зниження рівня звукової потужності шуму на шляху його розповсюдження в дБ, величина якого при відсутності перешкод та невели-ких віддалях (до 50 м) рівна нулю.

Розрахунок проводиться в кожній з восьми октавних смуг. Знайдені величини рівнів порівнюються з допустимими згідно норм та визначається необхідне зниження шуму (дБ):

. (5.22)

ІІ. Джерело шуму в приміщенні.

При роботі джерела шуму в приміщенні звукові хвилі багаторазово відбиваються від стін, стелі та різних предметів. Такі відбивання за звичай збільшують шум в приміщенні на 10-20 дБ в порівнянні з шумом того ж джерела у відкритому просторі.