Сторінка
5

Комерційні банки

4) Ретельно проаналізуйте ваших клієнтів і виберіть тих , яких необхідно оберігати від впливу конкурентів, так як Ваші суперники напевно будуть намагатися те ж, що і Ви збераєтесь розпочати по відношенню до їх клієнтури.

Коли Ви займаєтесь обслуговуванням роздрібної клієнтури, пам'ятайте:

1) Традиційно клієнти з високим рівнем достатку найбільш привабливі і часто використовуються для підтримки бідних рахунків. В цьому сегменті можна чекати ціленаправлених атак конкурентів.

2) Ретельно вивчіть структуру ваших витрат і виявіть доходи і витрати , зв'язані з кожним роздрібним сегментом.

3) Виберіть рахунки, які Ви бажаєте добре обслуговувати пропонуючи відповідні чи переважаючі конкурентів послуги.

4) Будьте готові втратити клієнтів, яких Ви не можете обслуговувати з вигодою для себе чи які знижують Вашу можливість обслуговувати привабливих клієнтів.

Процес аналізу конкурентів проходить ряд етапів, на яких банк повинен розробити систему інформації про конкурентів, яка включає визначення конкурентів, виявлення джерел інформації про конкурентів і аналіз цієї інформації. Власне аналіз конкуренції зводиться до аналізу стратегії конкурента і оцінка його стратегічних можливостей. Ця система повинна розширюватись як на реально існуючих, так і на потенційних конкурентів. Огляд стратегій конкурентів повинен включати розгляд впливу на загальну задачу і цілі Вашого банку і виявити, де стратегічне положення конкурентів загрожує їх виконанню. Отже цей аналіз має бути широкомасштабним і відповідними витратами часу.

Задачою конкурентної стратегії, по Портнеру, є проведення компанії (банку) в такому складі, при якому вона може в повній мірі використати свої переваги.

З цього видно, що глубинний аналіз конкуренції є важливою складовою частиною формулуванні стратегії. Мета аналізу - оцінити, які зміни стратегії можуть використати Ваші конкуренти.

Аналіз конкуренції, як буть-який вид стратегічного аналізу, - праця дуже важка. Він потребує дорогоцінних досліджень, а багато потрібних Вам даних малодоступні.

По Портеру, аналіз конкуренції завбачає чотири складових компонента:

1) майбутні цілі;

2) передбачення;

3) текучу стратегію;

4) можливості.

Добре розібравшись в цьому, Ви можете передбачити характер реакції Ваших конкурентів. Вона визначається відповідями на ключові питання, що вказані на мал. № 1.

Майбутні цілі

Знання цілей конкурента дає можливість передбачити, наскільки він задоволений своїм сьогоднішним положенням і фінансовими результатами. З цих даних можна зробити висновок про йворівність зміни стратегії конкурента і відреагувати на події, які його торкаються.

Знання цілей конкурента також може допомогти Вам передбачити реакцію на зміни в стратегічній картині. Деяких з них можуть настрашити визначеного суперника. Діагностика цілей конкурентів повинна охопити і такі якісні характеристики, як лідерство на ринку, технологічна позиція і соціальний статаус.

Передбачення

Відповідні концепції Портер ділить на дві категорії:

1) оцінка конкурентом самого себе;

2) передбачення конкурента відносно ринку і інших діючих на ньому компаній (банків).

Кожна компанія (банк) діє у відповідності з певними оцінками обставин, в яких вона знаходиться. Вона, наприклад, може вважати себе лідиром в своїй області, виробником з низьким рівнем витрат і т. п. Такі оцінкиабо передбачення часто впливають на поведінку компанії і її реакцію на різні події.

Поточна стратегія

На думку Портера, стратегію конкурента необхідно визначати як оперативну програму, розроблену для кожного функціонального підрозділу компанії і для кожного способу координації цих функціональних підрозділів. Стратегія може бути явною або скритою, але в тій чи іншій формі вона завжди присутня.

Можливості

Аналіз можливостей конкурентів завершає процес діагностики. Їх ціль, оцінки і стратегії впливають на ймовірність, час, природу і інтенсивність їх реакцій.

Тому Портер переходить до розгляду сильних і слабких сторін конкурентів, їх можливостей і загрожуючих факторів. Коли він переходить від діагностики до терапії, його узагальнення коротке. Він стверджує, що, опираючись на знання майбутніх цілей конкурентів їх передбачення, існуючих можливостей і стратегій, можна сформулювати відповіді на головні питання, які дозволять створити картину ймовірної реакції конкурентів на різні ситуації.

Розділ II. Основні поняття банківської конкуренції

Згідно з діючим Законом України “Про банки і банківську діяльність” було закладено основи класичної дворівневої структури банківської системи, яка включає:

з одного боку - центральний банк, як головний банківський інститут, який є емісійним центром держави і відповідає за управління всією грошово-кредитною системою. Виходячи з основних завдань, центральний банк не націлений на комерційну діяльність та одерження прибутків;

з другого боку - банківську систему, яка представлена мережею комерційних банків і небанківських установ, які за умовами здорової конкуренції покликані задовільнити населення країни і народне господарство щодо банківських послуг і створити умови для стабілізації та поступового підвищення национальної економіки.

Діюча нині банківська система України має дворівневу структуру і схематично виглядає так:

- Національний банк України;

- акціонерно-комерційні банки, які включають:

а) спеціалізовано-універсальні комерційні банки, сформовані на акціонерній основі (Промінвестбанк, Укрсоцбанк, Агропромбанк “Україна”);

б) спеціалізовані комерційні банки, що працюють на державній основі (Ексімпбанк України, Ощадний банк);

в) інші комерційні банки.

Перехід української банківської системи від одного до двухрівневої і від державної банківської монополії до ринкової конкуренції висунуло проблему конкуренції в банківській справі на одне з перших місць. Розглянем, що являє собою банківська конкуренція взагалі, як вона виникла і в яких формах існує зараз в розвинутих країнах.