Сторінка
4

Моделі породження нового значення в когнітивних метафорах

У даному випадку обсяг поняття проекція передбачає варіабельну частину, тобто імплікаціонал, який виникає внаслідок вживання слова проекція у переносному значенні, перенос здійснюється за асоціацією.

В екстенсіоналі слова гніздо актуалізується четверте значення, також внаслідок подвійного асоціативного переносу: спочатку це група рослин, що ростуть у купі, потім група однорідних або подібних предметів. Все це можна вважати інтенсіоналом, тобто стабільним ядром даного поняття. На цьому фоні виникає подвійний перенос “Група слів одного кореня”. Це спеціальне значення – лінгвістичний термін, який являє собою варіабельну частину, “подальше значення” у термінології О.О. Потебні.

Таким чином, загальна схема така:

проекція : імплікаціонал – асоціативний перенос.

гніздо: екстенціонал – асоціативний перенос, проте також без стабільної частини – без інтенсіоналу.

На наш погляд, найменш дослідженими в сучасній науці є когнітивні метафори, що створилися внаслідок іррадіації значень, оскільки метафора є основним джерелом полісемії, тому їх вивчення сприятиме розв’язанню актуальних проблем семасіології, лексикології, лексикографії.

Таким чином, когнітивні метафори представлені трьома структурно-семантичними моделями:

1) іменник у прямому значенні сигніфікативного типу + прикметник;

2) іменник у переносному значенні + підпорядкований йому іменник у прямому значенні;

3) іменник у прямому значенні + підпорядкований йому іменник у переносному значенні.

Це пояснюється тим, що когнітивна метафора виступає перш за все джерелом полісемії, саме того її різновиду, який пов’язаний з генералізацією процесу метафоризації, що відповідає схемі “головне значення опорного слова + другорядне значення підпорядкованого слова”.

Література

1. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. – М.: Русские словари, 1996. – 416 с.

2. Гак В.Г. Метафора: Универсальное и специфическое // Метафора в языке и тексте. – М.: Наука, 1988. – С. 11-26.

3. Денисова С.П. Типологія категорій лексичної семантики. – К.: Віпол, 1996. – 294 с.

4. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности. – М.: Наука, 1986. – 156 с.

5. Maugham W.S. The Painted Veil: Novel. – M.: International Relations, 1981. – 248 p.

6. Пастернак Б.Л. Доктор Живаго: Роман. – Вильнюс: Вага, 1988. – 222 с.

7. Петров В.В. Метафора: от семантических представлений к когнитивному анализу // Вопросы языкознания. – 1990. – № 3. – С. 135-146.

8. Скляревская Г.Н. Метафора в системе языка. – СПб.: Наука, 1993. – 150 с.

9. Словарь современного русского литературного языка: В 17 тт. – М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1950-1965.

10. Словник української мови: В 11 т. – К.: Наукова думка, 1970-1980.

11. Стельмах М.П. Твори: У 7 т. – К.: Дніпро, 1983. – Т. 6. Чотири броди: Роман. – 606 с.

12. The Oxford English Dictionary: 12 Vol.– Oxford: At the Charendon press, Еly House, London. – 1970.