Сторінка
3
Значною продуктивністю відзначаються деякі запозичені іменнникові складники, зокрема такі, як вакуум- (вакуумметрія, вакуумрегуляція), -терапія (вакцинотерапія, протеїнотерапія), варіо- (варіоекран, варіокіно, варіоскопія, варіофільм), вазо- (вазомотор, вазодилятин, вазоконструктин). Значну продуктивність виявляють також слова, словотвірний тип яких в своєму складі містить компоненти -метр, -графія. Вони творяться переважно на основі запозичених основ (варіометр, вапориметр, ватметр, вазокардіографія, плетизмографія).
Завдяки основоскладанню лексика української мови інтенсивно поповнилася новими композитами, серед яких переважають загальновживані слова і терміни наукової та виробничо-професійної сфери. Серед наукової термінології слід виділити таку, що стосуються медицини (вакуумрегуляція, вазодилатин), техніки (вапориметр, ультраоптиметр, ампервольтомметр), фізики (вакуумметрія, вольтамперметр).
Більшість іменників-новотворів становлять композити, які складаються із двох основ (вакцинотерапія, вазомотор). Кількісно незначну групу утворюють складні конструкції, до складу яких входить три, зрідка чотири та п’ять основ (вазокардіограма, вазокардіографія, електроенцефалографія).
Зрощення є результатом поєднання двох чи кілька синтаксично пов’язаних слів. Такий словотвірний тип характеризується наголошенням опорного компонента та зафіксованим порядком частин. Ці утворення виникають переважно на основі двох слів (авіарозвідка, авіасалон, авіапродаж). Цей тип словоскладання (як і основоскладання) буває як чистим (авіатехніка, авіашкола), так і поєднаним із суфіксацією, тобто використовується складний зрощеннєво-суфіксальний спосіб (авіапідприємство, авіапатрулювання, авіапідживлення).
Досить великої ваги серед складних дериватів набули зрощення, складовими компонентами яких є авіа- (авіапатруль, авіапатрулювання, авіалайнер, авіатехніка, авіакатастрофа), авто- (автотурист, автоштурман), відео- (відеоадаптер, відеооператор, відеотекст, відеоапаратура, відеоплеєр), кіно- (кінохронікер, кінофірма, кінобізнес). Звичайно, складні утворення, що містять у складі такі компоненти, як авто-, авіа- і в минулі десятиліття мали значне поширення. Проте на сьогодні в розвитку словникового складу української мови активізувався такий компонент, як кіно-, ізначної популярності набув компонент відео-.
В утворенні лексичних інновацій активно використовується такий словотвірний тип, як юкстапозиція, що являє собою лексичну одиницю, для якої характерне поєднання двох чи більше компонентів без сполучних голосних, формальну і семантичну цілісність яких передає дефіс між ними. Дослідники визначають юкстапозицію як „стягнення словосполучення в одне слово, здебільшого без зміни його складників” [5, 19]. Серед цих складних одиниць переважають лексеми, побудовані з двох іменників із дефісним написанням. Тенденції цього способу словотворення поширюються в основному на термінологічну сферу, зокрема медичну (вакуум-сумарка, вакуум-фільтр) та фізичну (ват-година, ват-секунда).
У межах словоскладання значного поширення набула абревіація. Словниковий склад української мови останніх десятиліть демонструє інтенсивне формування і закріплення різних складноскорочених слів (абревіатур). СУМ фіксує значну кількість цих інновацій, зокрема, таких, як ВАК (Вища атестаційна комісія), СНД (Співдружність Незалежних Держав), ЄЕСУ (Єдина енергетична система України), ЄЕС (Європейське економічне співтовариство) та ін. Слід зазначити, що таке складноутворення, як ВАК, існувало в мові, але не було зафіксовано в 11-томному СУМі, ця лексема відображена лише в новому тлумачному словнику. Лексичні одиниці, утворені шляхом абревіації, становлять лексику, що стосується суспільно-політичної та наукової сфер.
Останнім часом значної ваги набув такий спосіб словотворення, як частковоскорочені абревіатури, серед яких особливо виділяються універбати, тобто лексеми, утворені поєднанням усіченого слова-означення та повного слова-означуваного. Початковими скороченими компонентами прикметникового походження тут виступають переважно запозичені лексеми. Ці новотвори в основному становлять лексику адміністративно-політичного характеру (адмінперсонал – адміністративний персонал, політреформа – політична реформа).
Отже, матеріал нового тлумачного словника української мови засвідчує інтенсивні процеси неологізації лексичного складу, зокрема, з використанням потенційних можливостей словотворення, завдяки чому мова реалізує свої можливості у забезпеченні комунікативних потреб суспільства.
ЛІТЕРАТУРА
1. Жовтобрюх М.А. Основні тенденції розвитку сучасної української літературної мови // Мова. Людина. Суспільство. – К.: Наук. думка, 1977. – С.14-23.
2. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу англійської мови 80-ті – 90-ті роки ХХ століття: Дисертація д-ра філол. наук: 10.02.04. – Запоріжжя, 1999. – 403 с.
3. Коць Т.А. Мова відкриває нові можливості // Культура слова. – Київ, 2002. – Вип.60. – с.39-43.
4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підр. для студ. філол. спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 368 с.
5. Кудрявцева Л.О. Моделювання динаміки словникового складу мови. – Київ, 1993.
6. Кузнецова Э.Г. Лексикология русского языка: Учеб. пособие для филол. фак. ун-тов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк., 1989. – 216 с.
Завантажити реферат