Сторінка
1

Форми і види страхування фінансових ризиків

1. Особливості страхування фінансових ризиків

в підприємницькій діяльності

Страхування тісно пов'язане з підприємницькою ді­яльністю, яка неможлива без ризику. При допомозі стра­хування створюються деякі фінансові гарантії стабільності й прибутковості виробництва. У випадку настання різного роду несприятливих ситуацій, в які рано чи пізно певною мірою потрапляє кожна підприємницька структура, стра­хування є не тільки спосіб захисту господарства від різного роду руйнівних стихійних чинників, а й засіб подолання несприятливих періодів в економічній ринковій кон'юнктурі.

Для підприємця виключного значення набуває стра­хування від політичних ризиків, комерційних, правових, технічних небезпек. Воно ж сприяє упорядкуванню фінансових і юридичних взаємозв'язків між різними суб'єктами ринку.

Враховуючи, що метою будь-якої підприємницької діяльності є одержання прибутку, особливо велике зна­чення набуває страхування від можливої Його втрати або неодержання передбачуваних доходів.

Прийнято вважати, що фактори, які викликають втрати (неодержання) прибутку, зумовлюються двома групами причин. До першої відносяться різні порушен­ня нормального виробничого процесу внаслідок сти­хійних чинників, аварій та інших непередбачуваних подій. До другої групи відносять зміну ринкової кон'юнктури, погіршення або ж порушення умов виконання контрактів постачальниками, чи відмову споживачів від замовленої продукції (послуг).

Прибуткова підприємницька діяльність передбачає постійне оновлення основних активів, впровадження нових технологій, заміну традиційних матеріалів нови­ми, тощо. Іншими словами, неможливо вистояти в кон­курентній боротьбі без пошуків невикористаних резервів підвищення ефективності виробництва, а, значить, без розумного ризику. Звичайно, при цьому дуже вірогідні й втрати. Страхування від них може стати важливою підтримкою підприємців в. освоєнні ними досягнень на­уково-технічного прогресу.

В умовах становлення ринкової економіки саме стра­хування все більше стає об'єктом комерційної діяльності. Страховик, беручи на себе відповідальність за певні матеріальні активи чи господарські операції, тим самим ризикує сам. Тому він не може братися за деякі види страхування, яким властива підвищена небезпека, по­в'язана з крупними ризиками. Однак, багато з них мо­жуть стати об'єктами взаємного страхування (не на комерційних засадах).

З розширенням ринкових форм господарювання буде посилюватись потреба страхового захисту підприєм­ницьких структур, які до того ж значної зростуть кіль­кісно. Разом з тим можливості їх страхування будуть також розвиватись, що зумовлено зміцненням фінансо­вого становища страховиків.

2. Види страхування

При самострахування підприємець воліє підстрахуватися сам, ніж купувати страховку в страховій компанії; самострахування являє собою децентралізовану форму, створення натуральних і грошових страхових фондів безпосередньо в що хазяюють суб'єктах, особливо в тих, чия діяльність піддається ризику; основна задача самострахування полягає в оперативному подоланні тимчасових утруднень фінансово-комерційної діяльності.

Страхування - захист майнових інтересів суб'єктів, що хазяюють, і громадян при настанні визначених подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, формованих зі страхових внесків, що сплачуються ними. Правові норми страхування в Україні встановлені законодавством.

Страхування варто розглянути докладніше. Воно являє собою економічну категорію, сутність якої полягає в розподілі збитку між всіма учасниками страхування. Це свого роду кооперація по боротьбі з наслідками стихійних лих і протиріччями усередині суспільства, возникаемими через господарські відносини між членами суспільства. Страхування виконує чотири функції: ризикову, попереджувальну, ощадну, контрольну. Зміст ризикової функції виражається у відшкодуванні ризику. У рамках дії цієї функції відбувається перерозподіл грошової форми вартості між учасниками страхування в зв'язку з наслідками випадкових страхових подій. Ризикова функція страхування є головної, тому що страховий ризик безпосередньо зв'язаний з основним призначенням страхування по відшкодуванню матеріального збитку потерпілим.

Призначенням попереджувальної функції страхування є фінансування за рахунок засобів страхового фонду заходів щодо зменшення страхового ризику. Зміст ощадної функції полягає в тім, що за допомогою страхування зберігаються засоби на дожиття. Це заощадження викликане потребою в страховому захисті досягнутого сімейного статку. Сутність контрольної функції виражається в контролі за строго цільовим формуванням і використанням засобів страхового фонду.

Страхування може здійснюватися в обов'язковій і добровільній формах. Обов'язковим страхуванням є страхування, здійснюване в силу закону. Види, умови і порядок проведення обов'язкового страхування визначаються відповідними законодавчими актами РФ. Витрати по обов'язковому страхуванню відносяться на собівартість продукції.

Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

3. Страхування від фінансових ризиків у виробничому процесі

Ризиковий характер виробництва зумовлений як можливими збитками від зупинки конвеєра, авто­матичних ліній чи цілого підприємства або його підрозділу, так і непередбаченими наслідками від впровадження нової техніки й технології.

Страхування на випадок вимушеного простою техніки і устаткування виступає по своєму змісту як доповнення до страхування основних та оборотних активів, тому що виму­шена перерва у виробництві супроводжується їх загибеллю або пошкодженням. Виходячи з цього, і склад страху­вальників, і перелік страхових випадків при названих видах страхування може бути однаковим. Разом з тим це не означає їх автоматичного зв'язку. Клієнти можуть укладати договори по обох видах страхування або по одному з них. Економічно оправданим е одночасне заключення підприємцем договорів по страхуванню майна та страху­ванню від вимушених простоїв. Для страховиків укладан­ня двох названих договорів страхування дозволяє більш виважено і з меншими витратами розраховувати збиток при виникненні стихійного лиха або іншого страхового випадку.

У разі непередбаченої зупинки виробництва в стра­хову відповідальність можуть включатись втрати від простою, зумовленого перервами в електро- і газопоста­чанні, неподачі води, стисненого повітря, тощо, при­чинами яких є аварії, що відбулись не у страхувальника, а у відповідних його постачальників.

Особливістю страхування від простоїв у виробни­чому процесі є те, що розмір збитку при цьому в значній мірі залежить від тривалості вимушених зупинок виробництва. Тому для визначення обсягу страхового відшкодування дуже важливо встановити тривалість відповідальності страхової організації, тобто період часу, на протязі якого діють зобов'язання щодо відшкоду­вання збитків від простою. В світовій практиці найбільш розповсюдженим є встановлення такої відповідальності на період до одного року.