Сторінка
1

Основи соціальної стратифікації

Поняття соцiальної диференцiацiї та стратифiкацiї

Вже давно помічено, що у людських суспільствах існує соцiальна

нерiвнiсть ., а саме нерiвний подiл таких соцiальних благ як богатство,

влада та пошана. .

Із приблизно 4 столiть iснування Homo sapiens близько 36

столiть . нашi предки жили у невеликих групах мисливцiв та збирачiв, якi

дiлили їжу, шкури звiрiв, сховища та iншi ресурси. У цих суспiльствах

соцiальна нерiвнiсть - крiм тої, що була пов'язана з вiком або статтю,

- означала лише вiдносно невеликi вiдмiнностi у статусi певних

iндивiдiв. Одна особа могла мати вищий статус нiж iншi завдяки, нап-

риклад, таким особистим якостям, як мудрiсть, мисливськi вмiння або

врода.

Але коли суспiльства стали бiльш великими та складними - як це

склалося в бiльшостi за останнi кiлька тисяч рокiв - 1виник зовсiм

1iнший вид соцiальної нерiвностi: нерiвнiсть цiлих категорiй 1людей .

Мешканцi цих суспiльств подiляються по рiзних верствах. Це виявляєть-

ся, зокрема, в тому, що в однiй верствi люди вважають себе рiвними од-

ни одним, людей з вищої верстви вони вважають такими, що займають у

якомусь вiдношеннi вище становище, а людей з нижчої верстви вони вва-

жають такими, що займають у якомусь вiдношеннi нижче становище.

Цей вид нерiвностi формується на основi соцiальної структури в то-

му розумiннi, що вiн має тенденцiю переходити вiд попереднього по-

колiння до наступного. Наприклад, багатство i бiднiсть iснували в

суспiльствi до того, як Ви в нього прийшли, i вельми iмовiрно, що вашi

дiти теж з ними зустрiнуться.

I тому, що дiти народжуються в сiм'ях, що мають рiзний достаток,

вони вже з перших рокiв життя набувають досвiд вiд впливу багатства,

бiдностi або чого-небудь промiжного. Узагальнюючи такi явища, соцiоло-

ги виробили поняття соцiальної . стратифiкацiї. .

Соцiальна стратифiкацiя - це структурована нерiвнiсть цiлих кате-

горiй людей, якi через нерiвний статус у соцiальнiй iєрархiї мають

рiзний доступ до соцiальних благ. .

Короче можна сказати, що соцiальна стратифiкацiя - це структурова-

не ранжування людей та груп Соцiальна стратифiкацiя залежить вiд

соцiальної диференцiацiї, але не спiвпадає з нею.

Соцiальна диференцiацiя - це процес, в якому члени суспiльства

стають рiзними через подiл мiж собою рiзних видiв дiяльностi та вико-

нання вiдповiдних соцiальних ролей. .

Дуже рано в своїй iсторiї люди вiдкрили, що подiл функцiй та

працi може значно пiдвищувати їх соцiальну ефективнiсть. I в усiх

суспiльствах iсторики знаходять певний подiл статусiв та ролей. При

цьому люди розподiляються в соцiальнiй структурi таким чином, що до-

повнюють рiзнi статуси та виконують пов'язанi з ними ролi.

При такому устрої люди мусять знати: (1) що вони мають робити,

() коли, (3) якими засобами, (4) як довго та (5) у яких вiдносинах з

iншими людьми.

Природа допомагає виконувати це завдання, визначивши, що тiльки

жiнки народжують дiтей та годують їх своїм молоком. Але поза цим при-

рода мало що визначає. Решту люди мають визначати самi.

І хоча в соцiальнiй структурi статуси можуть бути рiзними, вони

не обов'язково мають бути ранжованими стосовно один одного. Наприклад,

американцi розрiзняють статуси немовляти й дитини. Але вони не кажуть,

що один вище за iнший. Вони просто рiзнi. Соцiальна диференцiацiя

створює лише можливiсть для соцiального ранжування . . Iнакше кажучи, там

де є соцiальна стратифiкацiя є й соцiальна диференцiацiя. Але навпаки

буває далеко не завжди.

Вимiри стратифiкацiї

У метафорiчному розумiннi стратифiкацiю зображують як шари торту,

але щабелi дробини. Науковий погляд на стратифiкацiю iсторично змiню-

вався та уточнювався.

Так, Карл Маркс розробив таке бачення стратифiкацiї, в якому

встановленi групи вiдокремлювались одна вiд одної в залежності від їх

відношення до засобів виробництва. Ті, хто володіють основними засоба-

ми виробництва та контролють їх - це клас капiталiстiв, або буржуазiї.

Ті, хто має тiльки свою робочу силу, - це робiтничий клас, або проле-

тарiат. При цьому клас буржуазiї розглядався як такий, що пригноблює,

а пролетарiат - як пригноблений.

Пiзнiше вiдомий нiмецький соцiолог Макс Вебер стверджував, що

Маркс занадто спрощено змалював соцiальну стратифiкацiю. Вебер дово-

див, що iншi вимiри в суспiльствi часами є незалежними вiд класового

або економiчного аспекту. Вебер запропонував тривимiрну концепцiю

стратифiкацiї: 1) на класи (за економiчним критерiєм), ) на статуси

(за престижем), 3) на партiї (за владою). Кожен з цих трьох вимiрiв

встановлювався як особливий аспект соцiального ранжування. Деякi ста-

туси, такi як статус лiкаря, вважав Вебер, мають високий ранг i за ба-

гатством, i за престижем, i за владою. З iншого боку, проститутки та

професiйнi злодiї мають високий рiвень матерiальної забезпеченостi,

але мають низький престиж та мало влади. Викладачi унiверситетiв та

духiвництво мають досить високий престиж, але найчастiше - порiвняно

невисокий економiчний статус i низький рiвень влади. З iншого боку,

деякi службовцi можуть мати значну владу, але отримувати порівняно не-

великі доходи i мати низький престиж.

Але найчастiше цi три вимiри стратифiкацiї живлять та пiдтримують

один одного, а тому й поєднуються.

Розглянемо кожен з цих вимiрiв.

Економiчний. Економiчний вимiр стратифiкацiї, за Вебером, склада-

ється з багатства та прибутку. Багатство .(wealth) - це те, що люди ма-

ють у власностi, чим вони володiють. Прибуток .(income) - це кiлькiсть

грошей, яку люди отримують за певний час. Наприклад, особа може мати

досить велике багатство, але отримувати малий прибуток, як ко-

лекцiонер, що збирає рiдкiснi монети або вироби мистецтва. Iнша людина

може отримувати високу платню, але витрачати її, щоб жити на широку

ногу i мати невелике багатство.

Виходячи з даних, зiбраних Бюро перепису США у 1984 роцi ., амери-

канськi сiм'ї, що мали прибуток бiльш нiж 4, доларiв на рiк .-

складали вищi 1 вiдсоткiв населення США . та контролювали 38 вiдсоткiв

домашнього .багатства, медiанне значення якого складало загальну