Сторінка
3

Угода про охоронні заходи, антидемпінгову практику, пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи

• виробнича вимога (manufacturing requirement): певні товари мають виготовлятися національною економікою;

• вимога експортної квоти (export performance requirement): певна частина виготовленої продукції обов'язково має експортуватися;

• вимога постачання продукту (product mandatory requirement): виробник має постачати певні продукти, випущені конкретними виробничими потужностями, на вказані йому ринки;

• обмеження щодо виробництва (manufacturing limitations): заборона іноземним компаніям виробляти певні товари у країні — імпортері капіталу;

• вимога передачі технології (technology transfer requirement): певні види технологій мають передаватися на комерційних засадах, а конкретні напрями науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт повинні виконуватись національною наукою;

• вимога ліцензування (licensing requirement): зарубіжний інвестор зобов'язується ліцензувати місцевим фірмам технології, які він використовує у своїй країні;

• обмеження на переказування прибутків (remittance restrictions): обмеження права інвестора на переказування до своєї країни прибутків, одержаних від закордонних інвестицій;

• вимога про частку місцевих інвесторів (local equity requirement): певна частка активів компанії має належати місцевим інвесторам. Зазначені заходи можуть негативно впливати на міжнародну торгівлю. Згідно з Угодою про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи забороняється вживати перші п'ять заходів з наведеного переліку.

Заборонні заходи створюють сприятливіші умови для внутрішніх товарів порівняно з імпортованими, тобто порушують принцип національного режиму. Ці заходи також передбачають застосування кількісних обмежень, які згідно з ГАТТ вважаються неприйнятними.

Інші інвестиційні заходи не заборонено зазначеною угодою. Залучаючи іноземні інвестиції, країни можуть висувати вимогу, щоб певна частка виготовленої продукції експортувалася або щоб певну частку активів компаній контролювали місцеві інвестори. Від інвестора

можна вимагати надання ним ліцензій на використання новітньої технології або здійснення певних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у країні, де він інвестує свій капітал.

Угодою передбачене пофазове скасування (to phase out) зазначених заходів. Розвиненим країнам на це було відведено 2 роки, починаючи з 1 січня 1995 p., країнам, що розвиваються, — 5 років, країнам перехідної економіки (transitional economies) — 7 років.

Список використаноїта рекомендованої літератури

1. Авдокушин Е. Международные экономические отношения. -М., 1996.

2. Борисов К. Г. Международный туризм и право. — М.: НИМП, 1999.

3. Буглай В., Ливещев Н. Международные экономические отношения. — М., 1996.

4. Бураковсъкий І. Теорія міжнародної торгівлі. - - К.: Основи, 2000.

5. Герчикова И. Н. Международное коммерческое дело. Практикум. — М.: ЮНИТИ, 1999.

6. Грис Т., Леусский А., Лозовская Е. Мировая экономика / Под общ. ред. Л. С. Тарасовича. — СПб.: ПИТЕР, 2001.

7. Гуляев В. Г. Туристические перевозки (документы, правила, формуляры, технология). — М.: Финансы и статистика, 1998.

8. Дахно І. І. Міжнародне економічне право. — К.: МАУП, 2000.

9. Дахно І. І. Міжнародне приватне право. — К.: МАУП, 2001.

10. Дахно І. І., Бовтрук Ю. А. Міжнародна економіка. - - К.: МАУП, 2002.

11. Дахно I. I. Право інтелектуальної власності. — К.: Либідь, 2002.

12. Додонов В. Н., Панов В. П., Румянцев О. Г. Международное право. Словарь-справочник. — М.: ИНФРА-М, 1997.

13. Економічний словник-довідник. — К.: Femina, 1995.

14. История экономических учений (современный этап): Учебник / Под общ. ред. А. Г. Худокормова. — М.: ИНФРА-М, 1998.

15. Киреев А. П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. — М.: Междунар. отношения, 2000.

16. Корнійчук Л. Я., Татаренко Н. О., Поручник А. М. Історія економічних вчень. — К., 1999.