Сторінка
1

Шахи та шахмати

Шахи, гра, що поєднує в собі властивості мистецтва (уява), науки (логічноточний розрахунок) і спорту. На Україні відомі з 10 — 11 ст., куди були принесені з батьківщини шахової гри, Персії. Знайдено ш. фігури в археологічних розкопах Вишгороду, Києва, Турова, в Чорній Могилі б. Чернігова. В усній словесності, зокрема билинах, згадується, що Ш. були популярні в Київ. Руси. Пізніше довго не зустрічаються згадки про Ш. на Україні, бо під Росією довший час вони були заборонені Правос. Церквою; проте розвиток їх у Польщі (поема Я. Кохановського «Szachy», 1564) імовірно не лишився без впливу на вищу верству на Україні. Відомо, що за Гетьманщини шахістом був митр. Т. Яновський, а меценатом ш. мистецтва гетьман К. Розумовський.

Зліва направо: білий король, чорні тура і королева, білий пішак, чорний кінь і білий слон

З . європеїзацією Росії шахи поширилися і в Росії (перший рос. підручник гри в шахи І. Бутрімова появився 1821). У розвитку шахів в Росії відограли ролю українці: М. Безкровний (1840 — 97) з Одеси, що був багаторазовим чемпіоном паризького клубу «Café de la Régence», став співзасновником Петербурзького ш. клубу; ін. українець Д. Коленко сприяв діяльності Петербурзького ш. зібрання (засноване 1901). Цей клуб здійснив четвертий рос. чемпіонат Ш.; третій чемпіонат відбувся в Києві (1902); перший на Україні клуб постав у Харкові (1881), згодом постали клуби у Києві, Одесі й ін. м. 1909 відбувся в Одесі Півд.-рос. ш. чемпіонат, що був першим чемпіонатом України; переможцем вийшов Б. Верлинський, на друге місце вийшов Ю. Боголюбов.

З 1924 провадяться річні чемпіонати з Ш. в УССР. Чемпіонами з Ш. в УССР були: В. Равзер, Й. Погребинський, М. Шумилін, А. Банник, І. Липницький, О. Сокольський, І. Болеславський, Ю. Ґеллер, А. Хавін, Ю. Николаєвський, Л. Альбурт. Боголюбов (1889 — 1952), родом з Києва, був двічі чемпіоном СССР (1924 і 1925) та двічі претендентом на світову першість (1929 і 1934). Ф. Богатирчук (1892 — 1983), теж киянин, був кочемпіоном СССР (1927, друге місце 1938) і чемпіоном України (1937). О. Селезньов (1888 — 1963), що був учасником кількох міжнар. турнірів, брав участь у чемпіонаті України 1927.

У 1960 — 80 pp. здобули чемпіонати України наступні шахісти: Л. Штейн (1960, 1962), Ю. Николаєвський (1963, 1977), А. Банник (1964, 1965), Ю. Сахаров (1966, 1967, 1968), В. Савон (1969), В. Тукманов (1970), Л. Альбурт (1972, 1974), М. Підгаєць (1976), К. Лернер (1978, 1982), М. Охотник (1979), В. Маланюк (1980, 1981), М. Ґуревич (1984), В. Неверов (1985).

Орг-ція ш. діяльности і турніри в СССР централізовані. Від 1924 укр. клуби підпорядковані Всесоюзному комітетові в справах фізкультури і спорту. Укр. ш. т-ва входять через ш. федерацію СССР (з 1947) до Міжнар. ш. федерації (Federation Internationale des Echecs, FIDE), яка відбуває ш. олімпіяди що 2 роки, але не є автономними чл. FIDE. У 1960-их pp. в УССР було бл. 800 000 організованих шахістів, у всьому СССР — 2,8 млн.

За 1970 — 80-их pp. закваліфікувалися до циклу змагань за першість світу такі укр. ґросмайстрі: Л. Штейн, О. Білявський, Й. Дорфман, Г. Кузьмин, О. Романишин, В. Савон і В. Тукмаков. З жінок вибилися укр. шахістки: Л. Руденко (друга чемпіонка світу, 1950 — 53), ґросмайстрі М. Літинська і Л. Семенова та Л. Муленко.

У ш. житті України помітне місце посідають шахісти євр. походження. Крім названих вище, в Одесі жив Я. Ейхенбавм, що написав гебрейською мовою поему — опис бою на шахівниці «Гакраб» (1847). З України походять кілька ґросмайстрів: С. Флор (нар. 1908 в Городенці, Галичина), що був капітаном чехо-словацької дружини на кількох ш. олімпіядах; І. Болеславський (нар. в Золотоноші 1919), тепер ш. дружини СССР; Д. Бронщтейн (нар. 1924 в Білій Церкві), чемпіон СССР, та ін.

На Зах. Україні ширше зацікавлення Ш. виникло щойно у 20 в. Перший укр. ш. клуб постав у Львові 1926 і був названий «Шаховий коник», згодом перейменований на Т-во укр. шахістів. Перший укр. ш. турнір у Галичині відбувся 1928 у Львові, у якому перші місця припали: С. Попелю, О. Слободянові, Я. Онищукові (10 учасників). Другий турнір відбувся в 1942 у Львові з результатом: Попель, М. Турянський, М. Романишин (14 учасників). Попель і Е. Янів поділили між собою перші місця Зах. України (Сянік, 1944).

Після 1945 укр. шахісти активізувалися в укр. спортових клубах у таборах Д. П., згодом у нових країнах поселення, творячи ш. секції, і також індивідуально в неукр. турнірах: майстрі Ф. Богатирчук, І. Теодорович і В. Дзера в Канаді, С. Попель у Франції і США, М. Турянський у Відні і США, Б. Бачинський у Швейцарії і США та ін. Особливо активною е група укр. шахістів в Австралії; в кількох м. там існують укр. ш. клуби: Сіднеї, Мельбурні й Аделяїді. У США укр. ш. клуб постав у Нью-Йорку 1949 з назвою «Шаховий коник». Згодом й ін. спорт. клуби утворили ш. секції, з яких найдіяльніші: «Леви» (Чікаґо), «Тризуб» (Філядельфія), «Львів» (Клівленд). Під егідою Укр. Спорт. Централі Америки і Канади відбуваються турніри за індивідуальну першість серед укр. шахістів, яку здобули: О. Попович (1966, 1967, 1968, 1972, 1986), С. Попель (1969), С. Стойко (1970), Л. Блонарович (1971, 1973, 1985), К. Дзера (1974, 1981, 1983, 1984), Б. Бачинський (1975, 1976, 1977, 1978, 1979), М. Турянський (1982). Титули сеньйора-майстра Амер. ш. ферерації і майстра ФІДЕ здобули 2 укр. шахісти в США — Б. Бачинський і О. Попович.

Останнім часом на Захід прибули видатні шахісти УССР. У США живе чемпіон України (1972 і 1974) Л. Альбурт (чемпіон США 1984 і 1985). Від 1982 в Швейцарії перебуває і грає на першій шахівниці її нац. дружини ґросмайстер Т. Лемачко з України. На 12-ій ш. олімпіяді Т. Лемачко здобула золоту медалю. До укр. походження признається В. Корчной (еміґрант з 1976), багаторазовий чемпіон СССР, двократний визовник за чемпіонат світу (1978 і 1981).

Укр. вклад у ш. літературу також помітний. Широко відомі композиції О. Селезньова. Чемпіон світу Є. Ляснер видав 1919 в Берліні його «35 етюдів». У Москві опубліковані з передмовою Г. Левенфіша «Сто шахматных этюдов» Селезньова (1940). Міжнар. ґросмайстрі ш. комбінації В. Руденко та П. Бондаренко (обидва з Дніпропетровського) належать до провідних проблемістів світу.