Сторінка
2

Місце жінки в сучасному суспільстві

Можливо, якоюсь мірою і сучасні наші проблеми в побудові української держави пояснюються і підсвідомим підтримуванням та культивуванням традиційних рольових розподілів в українському суспільстві. Тільки чоловік іде тепер на війну до Верховної Ради, на Хрещатик, на сторінки газет, зрештою, - а жінка все так саме "тягне" на собі дім, дітей, хронічну відсутність грошей і т.д., т.п. Знову і знову відтворюється ситуація виживання, заданості суспільства на неконструктивну дію, яка не потребує реального співробітництва статей у копіткій повсякденній роботі зі створення справді нового українського світу.

Сьогодні зарубіжні ЗМІ, характеризуючи Україну, визначають її як "молоду державу зі старою і нежиттєздатною нацією". На відміну, скажімо, від Польщі, де існує "стара держава із молодою, активною, життєдіяльною нацією". Можна погоджуватись із цим, можна не погоджуватись, але замислитися варто. Не скажеш, що українське суспільство вже зовсім "махнуло на все рукою". Сьогодні досить регулярно між черговими кризами та мікроруїнами відбуваються інтелектуальні зібрання різного рівня (конференції, семінари, тощо), які намагаються вирішити питання: як кардинальним чином змінити чи хоч би поліпшити ситуацію в Україні. Проектів безліч. І більшість із них виглядають переконливо та привабливо принаймні до їх зустрічі з реальним українським життям. Серед таких проектів є і проект приходу жінок в українську політику як спосіб реального повороту суспільства на істинний шлях, тобто шлях до створення людиноцентрованого, розвинутого, стабільного сучасного суспільства. Не можна стверджувати, що цей проект сьогодні є популярним у нашому суспільстві. Звичайно, має значення не сама фізична наявність жінки в найвищих ешелонах влади, а те, які ідеї реалізуються в життя через її представництво там. Взагалі ж, простежується пряма кореляція між розвиненістю і стабільністю країни і представництвом в її владних структурах жіноцтва. Можна стверджувати: світовий досвід підтвердив, що жінки можуть бути професіоналами-політиками найвищого ґатунку.

Загальна кількість жінок України задіяна там, де треба вирішувати повсякденні побутові проблеми громадян і, зрештою, займатися мало творчою рутинною роботою. Можливо в Україні реалізується рекомендація Маргарет Тетчер: "Хочеш представництва - візьми чоловіка, хочеш реальної роботи - візьми жінку".

Проте сьогодні українське суспільство має стільки нестерпно болючих проблем, більшість із яких пов'язана з найнезахищенішими верствами суспільства: жінками, дітьми, людьми похилого віку, - що доводить необхідність приходу жінки в політику в інтелектуальній аудиторії - означає ламатися у відчинені двері. Сьогодні спостерігається різке зростання малозабезпечених сімей, основну кількість яких становлять сім'ї, що складаються з матері та дитини. Не кажучи вже про такі резонансні проблеми українського суспільства, як використання жінки як сексуального товару за межами України.

То які все ж таки перспективи української жінки в українській політиці ХХІ століття? Звичайно, можна будувати світлі феміністичні утопії, закликаючи суспільство відмовитись від дискредитованих цінностей чоловічої цивілізації, і стверджувати, що тільки цей шлях врятує людство. Можна вдатися до радикальних феміністичних заходів протесту і цим відвоювати для себе біль-менш помітне місце під політичним сонцем, як то відбулося із феміністичними рухами Заходу. Зрештою, як стверджує Норман Дейвіс у своїй книзі "Європа. Історія", емансипація жіноцтва Європи у ХХ столітті, як і сексуальна революція, відбулися не з "доброго дива" і "не від хорошого життя". Одна з причин, що викликають принципові зрушення у вже усталених нормах існування суспільств - це психологія патріархального суспільства, з його жорстокою позицією щодо основного функціонального обов'язку жінки народжувати дітей для забезпечення продовження роду. Питання ж сьогодні полягає не в тому, щоб "звільнити" жінку від дітонародження, а в тому, щоб надати їй право вибору і забезпечити можливість реалізації ще й інших її потенцій як повноцінної особистості та члена спільноти.

На жаль у сучасній реальній українській ситуації нічого визначеного про долю жінки в українській політиці стверджувати не доводиться. Щоб жінка реальну політичну силу і значення в сьогоднішньому світі, Україна повинна стати сучасною цивілізованою європейською країною. З другого ж боку, Україна не зможе стати такою державою, якщо українське жіноцтво не докладе до цього зусиль. Адже жінка привносить у політику інші цінності, ніж чоловік, і орієнтується на пріоритети миру і злагоди, добробуту і стабільності. Принаймні це стверджує чимало дослідників життя видатних жінок в історії.

Для того, щоб українське суспільство було більш гармонійним, жінки повинні виступати за :

розвиток політичної, соціальної і економічної активності жінок у суспільстві; створення мережі закладів з допомоги сім'ям, закладів і служб по догляду за дітьми, їх соціальній і професійній адаптації;

розвиток мережі соціальних служб з допомоги матері і дитині;

економічну стабільність, добробут, високий життєвий рівень кожної людини через створення єдиної державної політики щодо прибутків громадян: заробітної плати, пенсій, стипендій, що гарантуватимуть гідний, цивілізований рівень життя громадян, задоволення життєво важливих соціальних, професійних і культурних потреб;