Сторінка
3

Основні етапи підготовки тексту промови до виступу

г) краткості.

Складання плану

Перш ніж розпочати роботу над композицією своєї про­мови, необхідно визначити порядок, за яким буде виклада­тися матеріал, тобто скласти план.

План — це взаємне розташування частин, коротка про­грама будь-якого викладення.

Важливо одразу ж визначити, які конкретно питання ви передбачаєте висвітлити в своїй промові. Тому склада­ється попередній план, який відображує особисте визна­чення оратором теми виступу і підходу до даної проблеми. У процесі вивчення літератури, аналізу підібраного мате­ріалу план може змінитися, та в будь-якому випадку він буде сприяти вашій роботі.

Після того, як вивчена література, обміркована тема, зі­браний фактичний матеріал, складається робочий план.

Виділіть питання обраної теми, відберіть суттєві і основ­ні, визначать, в якій послідовності їх викладати. До робо­чого плану вносяться формулювання окремих положень, наводяться приклади, факти, цифри, які ви хочете вико­ристати.

Робочий план допомагає краще обміркувати структуру виступу, визначити, які розділи виявились перевантаже­ними фактичним матеріалом, які, навпаки, не мають при­кладів, які питання слід пропустити, які включити і т. ін.

Робочий план може мати декілька варіантів, тому що він постійно уточнюється.

Характерною особливістю робочого плану є те, що він являє цінність для самого оратора, тому що його пунктами бувають не тільки закінчені речення, але і незакінчені, а також словосполучення і навіть окремі слова.

На основі робочого плану складається основний план. Цей план не стільки для оратора, скільки для слухачів.

Формулювання пунктів основного плану повинні бути чіткими і ясними. Цей план оголошується слухачам після повідомлення теми виступу або у вступі при розкритті мети промови. План промови не завжди оголошується оратором. Це залежить від виду виступу, від складу і настрою ауди­торії, від намірів оратора. Найчастіше план оголошується в лекціях, доповідях, наукових повідомленнях. Слухачі під час таких виступів ведуть записи, і план допомагає їм слід­кувати за ходом викладення матеріалу. Наприклад, в ві­тальних, призивних промовах оголошення плану є недо­речним.

Плани бувають трьох видів: простий, складний та ци­татний. Простий план складається з декількох пунктів, що відносяться до основної частини викладення теми. Він яв­ляє собою, по суті, ряд непоширених речень.

Тема: «Правовий статус дитини в Україні.

План.

1. Громадянство як елемент правового статусу дитини.

2.Принципи правового статусу дитини.

3.Права, свободи та обов'язки дитини.

4.Гарантії захисту прав і свобод.

Складний план — це своєрідне поширення простого плану шляхом розгалуження основних питань. Крім того, сюди, звичайно, вводять вступ та висновки.

Тема: «Правовий статус дитини в Україні».

План.

Вступ. Міжнародне та вітчизняне законодавство про правовий статус дитини.

Основна частина. Правовий статус дитини, його елемен­ти.

1. Громадянство як елемент правового статусу дитини.

2.Принципи правового статусу дитини.

3.Права, свободи та обов'язки дитини.

4.Гарантії захисту прав і свобод.

Висновки. Необхідність вдосконалення реалізації право­вого статусу дитини в Україні.

Цитатний план подібний, як правило, до простого, але замість непоширених речень тут вживаються цитати, які конденсують суть даного питання.

Тема: “Правовий статус дитини в Україні”.

План.

1. «Громадянство — це структурний елемент правового статусу дитини, який розкриває головний зміст зв'язку людини і держави, взаємовідносин громадянина з державою й суспільством».

2. «Принципи правового статусу дитини — це основоположні засади, керівні ідеї, які проголошуються і охороня­ються державою, покладені в основу здійснення прав, свобод і обов'язків дитини» і т. д.

Запишіть план на окремому аркуші. Можливо, ви якісь моменти скасуєте, натомість введете інші.

Література

1. Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К., 1998.

2. Дейл Карнегі. Учись виступати публічно і впливати на широке коло людей. – К., 2000.

3. Культура ведення дебатів. – Харків, 1988.

4. “Історія світової культури” Л.Т.Левчук. – Київ: “Либідь”, 1994 р. – ст. 168-192, всього 310 ст.

5. С.І. Радциг «Історія Давньогрецької літератури», Москва, у «Вища школа», 1999 р.;

6. М. Гаспарова, В. Борухович «Ораторське мистецтво древньої Греції», Москва, «Художня література», 1985 р.;

7. «Антична література», м. Москва, у «Освіту», 1986 р.

8. Історія красномовства. – к., 2000.

9. Українська та зарубіжна культура. Підручник. – к., 1999.