Сторінка
6

Храм як будівля

Найкращим виявом східньохристиянського світосприймання є, без сумніву, візантійська церковна архітектура і внутрішнє облаштування та атмосфера храму. Круглі, сферичні форми, симетрія і гармонійність символізують мир, внутрішній спокій, поєднання з Богом і переображення Вселенної. Віра в переображення, або в таїнственну переміну людини й усього створіння, що почалась із Воплоченням Ісуса Христа, - це головна риса східного богослов'я і східної літургії. Якраз східний Божий храм показує цей прославлений Всесвіт, з'єднання неба й землі. Височінь не є чимось істотним у східній церковній архітектурі, бо через прихід Ісуса Христа зникла прірва між небом і землею, між людиною і Богом. У наших різдвяних гимнах співаємо: "Небо і земля сьогодні з'єдналися через народження Христа, сьогодні Бог прийшов на землю, а людина вийшла на небо". Так, отже, Бог, вічність, Небесне Царство - це не щось безмежно далеке, але ця надприродна дійсність переплітається з нашим життям. Головний купол, що домінує над цілим храмом, являє собою рівночасно створений природний небозвід і відвічне небесне царство, якому немає кінця. Особливим місцем, що символізує небо, є святилище - частина храму, де стоїть престіл, і ця частина відділена від храму вірних іконостасом.

Тут варто також пригадати дещо про відповідну поведінку вірних у Божому храмі. Західний християнин, увійшовши до церкви, йде до лавки і там проказує свої молитви. Східний християнин, коли входить у Божий храм, йде на середину церкви до тетраподу, цілує хрест та ікону (неначе тим способом вітається з представниками небесного світу), побожно хреститься, навіть коротко молиться і щойно тоді відходить на своє місце.

Східні християни завжди приходять до церкви відповідно одягнені, у святковому одязі, підкреслюючи важливість місця та його святість. Оплески в церкві - чи то після проповіді священика, чи для привітання високих достойників - не вважаються співзвучними з гідністю Божого храму.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Інші реферати на тему «Релігія, релігієзнавство»: