Сторінка
2

Біловоддя — затоплене царство: від Єноха до Гільгамеша

Звісно, не останню роль у зближенні відіграла і генетична схожість буддиської та християнської обрядовості: " . Найяскравіший факт — стародавня розмальована скульптура Трійці з Нари, японської столиці VIII століття (мається на увазі буддиська "трійця" — Нірманьякайя "Будда-страдник", Самбхогакайя "Будда-сяючий у небі", Дхармакайя "Будда-вселенська творча сила", — О.Г.) . Але немає іншого твору мистецтва, так близького за духом до рубльовської Трійці .". Іраніст Л. Лелеков знаходить буддиські (тобто тангріанські) прототипи у християнській іконографії Трійці, Деісуса (неграмотне давньо-руське передання грецького Деесіс) та Успіння, і вважає, що посередниками між Сходом і Заходом були саме манихеї, котрими, як відомо, були і деякі степові етноси. Вони, переходячи у християнство, мусіли були “тричі по три рази” відректися від Будди. Католицькі місіонери у Тібеті, Китаї та Монголії були шоковані, коли виявили разючі збіги буддисько–ламаїстської символіки та обряду з християнськими. Так, буддийські монахи–лами постригаються на священнослужіння, як і католицькі ченці. Вони носять таку ж довгу одежу, вкриту золотим вишиттям, дотримуються постів, практикують духовне усамітнення, накладають на себе епітимії та умертвіння плоті, сповідують віру, молять про заступництво святих, здійснюють далеке паломництво для поклоніння мощам та святиням. У лам безшлюбність стала нормою, хоча спершу, як і у католиків, це була лише похвальна справа. Існували чоловічі та жіночі “обителі” для спасіння душі. У ламаїзмі є вівтарі, панікадила, дзвони, раки і скриньки з мощами, посуд зі святою водою (щоправда, замість ладану використовують траву авагангу або ялівець). Лами здійснюють богослужіння з митрою на голові і з посохом у руці, у ризах, схожих на стихар, підрясник та мантію, схиляють коліна перед святинями, наспівують церковні піснеспіви, читають літанії, моляться мовою, чужою для пастви, здійснюють служби за упокій, йдуть перед процесіями. Віруючі перебирають вервиці так, як католики. Крім того, у фольклорі буддистів Алтаю існує уявлення про три небесні божества (Уч-Курбустан-кудай) та грядучу битву між силами добра і зла, котрі, можливо, виявляють якісь релікти знайомства центральноазійських племен з доктринами християнства (Трійця, Апокаліпсис).

У середовищі теософів виникає одночасна духовна та матеріальна локалізація Біловоддя — це буддиська легендарна Шамбхала — "острів" в пустелі Гобі (Шамо), "підземний світ" під охороною "отруйних потоків" повітря та вод, де мешкає чотирирукий та триокий "Володар Світу" ("Локанатха", "Дхіан-Коган"; А.Кураєв ототожнює його з буддійсько-калмицьким триоким червоним Чжамсараном, який сидить на мідній горі посеред гігантського моря людської та кінської крові та здійснює правосуддя, йому щодня здійснюють ранкову молитву у всіх ламаїстських монастирях), котрий ночами навідується в ламаїстські храми, з Чорної Скелі розсилає посланців у світ (доволі часто вони є одночасно радниками протилежних ворогуючих сторін, логіка чого доступна тільки самому Володарю Світу). Також там знаходиться "магічне дзеркало", в котрому Володар бачить все, що відбувається у світі, і спрямовує його хід за допомогою певного "Психічного Центру" та магічного метеориту в ньому. Одночасно, за В. Ф. Оссендовським, він здійснює довгу та некромантичну молитву мовою "ватаннан" та церемонію над труною з мумією свого попередника. М.К. Реріх перекладає назву Шамбхали як "Білий острів", ототожнивши його з теософським тлумаченням О. Блаватської: " . Асурамая був найбільшим астрономом, . він був наймогутнішим "чародієм" "Білого острова, який став чорним від гріха" . "Білий Острів" — ім'я символічне. Кажуть, що Асурамая, за переданням ., жив у Ромака-пура на Заході".

Окрім того, у світі існують начебто ідентичні копії-форпости "місій Шамбхали". Серед них теософи називають сікхський храмовий комплекс у Пенджабі Амрітсар (як, поряд з ламаїстською Лхасою, одна з "еманацій" духовного Біловоддя): " . Ім'я "Амрітсар" походить від санскритських слів: "А" — частка заперечення, "мріт" — "смерть" і "сар" — "джерело", в цілому —"джерело безсмертя". Ім'я це дане спершу не містові, а "талао", або озерові, посеред кришталевих вод котрого . звеличується Золотий Храм, збудований Рам-Дасом, четвертим гуру або царем-вчителем сікхів в 1581 році. Починаючи від Нанака, засновника сікхізму, таких царів-гуру (Раджа-гуру) у них було десять . Саме місто 400 років тому було відоме під іменем Чак. Коли, виривши озеро, Рам Дасс облаштував його безліччю невеликих храмів, то він назвав це місце Рам Даспур . [Останній гуру Говіда ІІ проголосив:] " . Бога неможливо знайти лише в писаннях і церемоніях. Він живе у серці людини і пізнаваний тільки у смиренні та щирості внутрішньої молитви" . Вчення смиренності перейшло поступово в обожнення вітчизни як зібрання сікхів, "вибранців Божих", і в релігію, відому під назвою "кальзи", у буквальному перекладі "земля спасенних або звільнених від гріха" . Закони або догмати, видані Говіндою, такі: Бог є дух, але хоча Його дух всесвітній, він сходить на землю тільки, щоб осяяти сікхів, і Його присутність ніде не з'являється Ним, крім однієї кальзи; не дивлячись на цю відсутність Бога, "всі народи повинні прагнути до складання єдиного", тобто повинні стати сікхами, всі, окрім "магометан, котрих слід систематично і невпинно знищувати, осквернюючи навіть могили їх праотців і святих" . Озеро Безсмертя і храм доступні всім кастам і сектам індусів. Лише води "Озера Безсмертя" дають життя вічне. Всі сікхи повинні називатися сінгами (левами). Всі повинні бути освячені водою, носити довге волосся, не поклонятися нікому, окрім Бога і його Гранфи [Святе Письмо сікхів], не бути беззбройним, завжди боротися з мусульманами . Сікх, який іде за вищевказаними законами, "сутча падша" — "справжній цар" ." Генеалогічні передання сікхів узгоджуються з даними науки і заперечують будь-який зв’язок з кшатрійськими праарійськими племенами та їх нащадками (раджпутами), вони походять від джатів (гетів) — особливої групи ("раси"), що походить з мігруючих у Пенджаб та Харьяну середньоазіатських скіфо-сакських племен (массагетів), котрі асимілювали місцеве індоарійське населення.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Інші реферати на тему «Релігія, релігієзнавство»: