Сторінка
2
г) Повернення до Христа єврейського народу. Відповідно до апостола Павла повернення до Христа єврейського народу збіжиться із процесом стихійного відступу від християнства інших народів: “Не хочу залишити вас, браття, у невіданні про таємницю цю, що жорстокість (невір'я) відбулося в Ізраїлі почасти до часу, поки ввійде (у Церкву) повне число язичників, і так весь Ізраїль (останніх часів) урятується, як написано: прийде від Сіону Спаситель і відверне нечестя від Якова…О, безодня багатства, і премудрості, і відення Божого! ” (Рим. 10-11 глави).
д) Зло й беззаконня вкрай підсиляться. Втрата віри спричинить ще більше падіння моральності. Ап. Павло так характеризує людей перед кінцем світу: “ Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога, вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких! ” (1 Тим. 3:1-5). “Через множення беззаконня, у багатьох охолоне любов” (Мт. 24:12).
Із сукупності пророкувань Св. Писання варто укласти, що настанню останнього й страшного дня кінця миру буде передувати все моральне розкладання, що підсилюється, у результаті якого духовне життя людства прийде в глибокий розлад. Інтереси плоті візьмуть гору над інтересами духу. Христом перестануть цікавитися й перестануть думати про Нього. Його життя і Його навчання відійдуть для багатьох в область спогадів. Повториться передпотопний стан людства, про який ми читаємо в Біблії: “І побачив Господь, що велике розбещення людей на землі й що всі думки й думки серця їх були злі повсякчас. І покаявся Господь, що створив людину…тому що земля розтлилася перед особою Божою, і наповнилася земля злодіяннями” (Бут. 6:5-17). Подібний стан людства буде й перед другим пришестям Христовим.
ж) Поширяться чаклунство, служіння нечистій силі й інші язичеські мерзенності. Сам світогляд людей буде отруєно диявольською неправдою: “Дух же ясно говорить, що в останні часи відступлять деякі від віри, слухаючи духів звабників і навчання бісівські” (1 Тім. 4:1). Книга Одкровення пророкує надзвичайне проникнення диявольської сили в життя людей. Ця потойбічна сила, подібно диму, наповнить й отруїть саму атмосферу, якою дихають люди, як пише ап. Іоанн: “Коли було відчинене джерело безодні, з неї вийшов дим, як з великої печі, і потьмарилось сонце й повітря від диму із джерела. І з диму вийшла сарана на землю…Царем над собою вона мала ангела безодні, ім'я йому по-єврейськи Аваддон, а по-грецьки Апполіон (згубник)” (Од. 9:2-3 й 11). І хоча Господь і буде призивати людей до покаяння різними нещастями, але грішники “не покаються в справах рук своїх, так щоб не поклонятися бісам … і не покаються вони в убивствах своїх, ні в чародійствах, ні в блудодіянні своєму, ні в злодійстві своєму” (Од. 9:20-21; Од. 16:13; 18:23).
з) Зростуть взаємна ворожнеча й ненависть, підсиляться гоніння на віруючих. Ім'я християн зробиться ненависним для людей, що відкинули усяку релігійну культуру, усяку пам'ять про Бога, усяке до Нього навернення і всю свою надію поклали тільки на самих себе, на свій розум, на свої знання, на своє вміння. Число християн дуже скоротиться, і ворогами для віруючої людини іноді виявляться його власні родичі, як Господь пророкує: “Тоді будуть віддавати вас на мучення й убивати вас, і ви будете ненавидимі всіма народами за ім'я Моє…І один одного будуть віддавати, і зненавидять один одного” так, що навіть “брат брата зрадить на смерть, і батько — дітей, і повстануть діти на батьків й умертвлять їх…Але й волосся з голови вашої не пропаде, — утішає на закінчення Спаситель. — Хто ж перетерпить до кінця, - спасеться” (Мт. 24:9-10; Мр. 13:12-13; Лк. 21:18).
е) Кровопролитні війни й різні нещастя в природі приймуть катастрофічні розміри. Люди будуть знемагати від ваги пережитих нещасть. Вони не будуть мати сил перебороти їхніми власними зусиллями, але й шукати допомоги в Бога не подумають через своє невір'я. “Коли ж почуєте про війни й про військові слухи, не жахайтеся, тому що цьому слід бути, але це ще не кінець. Тому що повстане народ на народ і царство на царство…І будуть більші землетруси по місцях, і голоди й мори й жахливі явища, і великі знамення на небі…І будуть знамення в сонці й місяці й зірках, а на землі — зневіра народів і здивування, і море возшумить й обуриться. Люди будуть тремтіти від страху й очікування нещасть, прийдешніх на всесвіт, тому що сили небесні похитнуться” (Мт. 24-а гл.; Мр. 13-я гл. і Лк. 21-я гл.). Останні слова цього пророцтва, мабуть, відносяться до самого кінця світу. Але за кілька років до нього відбудеться щось ще більш страшне в житті людства: запанує Антихрист.
Духовний погляд християн повинен бути спрямований до прийдешньої радісної події — другого пришестя Христа на землю: “ Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, бо зближається ваше визволення” (Лк. 21:28). Дійсність цього пришестя з усією визначеністю засвідчена Самим Господом Ісусом Христом, із вказівкою ряду подробиць (Мт. 16:27; Мт. 24 гл.; Мр. 8:38; Лк. 12:40; Лк. 17:24; Іоан. 14:3). Про цю подію сповістили ангели при вознесінні Господа (Діян. 1:11) і часто нагадували апостоли (ап. Іуда (Іуд. ст. 14-15); ап. Іоан (1 Іоан. 2:28); ап. Петро (1 Петро. 4:13); у тому числі й ап. Павло (1 Кор. 4:5; 1 Фес. 5:2-6 й ін.).
Сам Господь зобразив Своє пришестя в наступних рисах: воно буде раптовим і для всіх явним — “Як блискавка виходить від сходу й видна буває навіть до заходу, так буде пришестя Сина Людського” (Мт. 24:27 ). Перед Його другим пришестям на небі з'явиться знамення Сина Людського, побачивши яке “заплачуть всі племена земні.” Це буде, по загальній думці свв. отців Церкви, знамення животворчого Хреста Господнього.
Завантажити реферат