Сторінка
2
1. Патріарх Ієрусалимської Православної Церкви чи один з архієреїв Ієрусалимського патріархату по його благословенню (як було в 1999 і 2000 м коли Вогонь приймав Хоронитель Труни митрополит Данило). Справа в тому, що в 1538 році, при переході контролю над Храмом Труни Господня від єгипетських султанів до турецьких султанів вірменські священики домовилися з турецьким керівництвом Єрусалима про передачу права одержання Благодатного Вогню замість Ієрусалимського Православного Патріарха представнику Вірменської церкви. Православного Патріарха зі священнослужителями (у 1539 році) у Велику Суботу навіть не пустили в Храм. Вони стояли перед закритими двер Храму з зовнішньої сторони. Вірменські священнослужителі ввійшли в Кувуклію і приступили до молитовних закликів до Господа про сходження Вогню на їхні свічі. Але їхньої молитви не були почуті. Православні священики, що стоять у закритих дверях храму, також колінопреклонінно зверталися до Господа з молитвами. Раптово почув шум, колона, що знаходилася зліва від закритих дверей Храму тріснула, з неї вийшов вогонь і запалив свічі в руках в Ієрусалимського Патріарха. З великою радістю Православне священство ввійшло в Храм (турки негайно вигнали вірменських священиків з Кувуклії) і восславили Добродії. Сліди сходження Вогню дотепер можна бачити в одній з лівій від входу, колоні. З 1539 року ніхто більше не заперечував і не робив спроб одержувати Благодатний Вогонь в обхід Ієрусалимського Православного Патріарха. Всі інші християнські конфесії обов'язково присутні в Храмі у Велику Суботу одержують Вогонь з рук Православного Патріарха.
2. Ігумен і ченці Лаври преподобного Сави Освяченого. З усіх древніх монастирів у первозданному вигляді лише ця Лавра в сімнадцятьох кілометрах від Єрусалиму в долині Кедрона неподалеку від Мертвого моря. Колись перси в 614 році під час навали шаха Хасроя II перебили тут чотирнадцять тисяч ченців. У сучасному монастирі чотирнадцять ченців включаючи двох росіян. Але присутність ігумена монастиря з ченцями обов'язково було як у часи паломництва ігумена Данила так і при сході Вогню в сучасний час.
3. Місцеві православні араби. Хвилин через двадцять-тридцять після опечатування Кувуклії в Храмі з криками та барабанним боєм починає пісні і танці арабська православна молодь. Про час установлення цього ритуалу не знайдено свідчень. Вигуки і пісні арабської молоді являють собою древні молитви на арабській мові звертання до Христа і Божої Матері. Яку просять ублагати Сина про дарування Вогню Георгію Переможцю, особливо шанованому на православному сході.
Усі три зазначені групи обов'язково беруть участь у сучасній літанії чи сходженні Благодатного Вогню. У наш час зішесття Благодатного Вогню відбувається у Велику Суботу звичайно між 13 і 15 годинами Ієрусалимського часу. Десь до десятої години дня Великої Суботи цілком відключається освітлення Храму, гасяться усі свічі, і лампади у всьому величезному архітектурному комплексі Храму. Після цього відбувається процедура перевірки Кувуклії на наявність джерел вогню й опечатування великою восковою печаткою. Свої особисті печатки на великий восковій ставлять представники, що здійснювали перевірку, турецької стражи, ізраїльській мерії і поліції й ін. Потім ти стаєш свідком чудесного явища. Спочатку зрідка, а потім усе інтенсивніше й інтенсивніше весь повітряний простір Храму пронизують світлові спалахи. Вони мають блакитнуватий колір, їх інтенсивність і амплітуда періодично хвилеподібно наростають. Через невеликий час після опечатування Кувуклії молоді православні араби починають підносити свої молитви до Христа Пресвятої Богородиці, Святому Георгію про дарування Благодатного Вогню. Їх емоційні молитви, речетативи і танці відбуваються безпосередньо в Кувуклії протягом 20-30 хвилин. У цей час Храм наповняється ще і звуками їхніх барабанів і речитативів. Через якийсь час як правило близько 13 годин починається безпосередньо літанія (по гроцьки «молитовна процесія») Благодатного Вогню - хресний хід від вівтаря Кафоликона через весь Храм з виходом на Ротонду і троєкратному обходом Кувуклії. Перед хоругвеносці з дванадцятьма корогвами за ними отроки з ріпідами, клірик-хрестоносець нарешті сам Блаженнійший Патріарх Ієрусалимський. У хресному ході беруть участь і ігумена з ченцями монастиря Сави Освяченого. Патріарх зупиняється перед самим входом у Кувуклію, патріарха викривають: знімають з його святкові ризи, залишають в одному білому підризнику. Тільки в одному підризнику Патріарх заходить у Кувуклію. Тепер все залежить від нього, його таємницею уклінної молитви. Напруга досягає найвищої точки, кожний з тих, що зібралися людей побоюється, що по його гріхах Велике Чудо може не відбутися. Після заходу Патріарха в Кувуклію інтенсивність і частота блакитнуватих світлових сполохів наростає. Блакитнуваті блискавки б'ють у всьому Храмі то зверху під куполами, униз, то знизу під куполи Храму. Непередбачена злива таких блакитнуватих сполохів блискавок пронизує весь простір Храму, особливо Кувуклію під час уклінної молитви Патріарха в триденного ложа Рятівника про сходження Благодатного Вогню. Молитва може зайняти і 10 хвилин, може і більше години – коли як. Особи, які очікують сходження Вогню людей у Храмі повні хвилювання і чекання. Хтось групами співає молитви до Христа і Богородиці, хтось стривожено очікує чуда, і боїться що по його гріхах воно може не відбутися, коли блакитнуваті сполохи-блискавки стихають. Всі ожидающие пронизані почуттям причетності до великої події, яка відбувалася не більше двох тисяч разів за всю історію людства. За цей час встигли розвитися, прославиться і загинути імперії Римська, Абіссидська, Візантійська, Оттоманська.
Окремо потрібно сказати про інтенсивність полум'я. Великодня свіча - це тридцять три з'єднаних свічі. В основному в кожного з присутніх, у руках по трьох пучка свіч, і свічі з інших місць Святої землі. Коли Вогонь дійшов до людини - у руках дійсне багаття, від якого виходить сильний жар. Треба помітити, що в Храмі люди коштують так щільно, що був би Вогонь звичайним - обов'язково хто-небудь зайняв - адже в кожного в руках не по одному пучку. Люди на очах друг у друга омиваються Благодатним Вогнем обличчя. Полум'я у всіх настільки велике, що видно, як воно торкається близькостоячих людей. Вогонь буквально торкається одягу біля людей, що стоять, косинок жінок. І за всю історію сходження Вогню - жодного нещасливого випадку, жодного пожежі.
Після цього в Старому місті починається урочистий хід з Вогнем, що, до речі, несуть на чолі кожної колони - турки. Населення Єрусалима (близько 800000 чоловік ) уся християнська й арабська громади Єрусалима (більш 300000 чоловік) беруть участь у ходах, причому навіть араби-мусульмани вважають за необхідне принести Благодатний Вогонь у будинок і запалити домашні світильники від нього. Цей день у Єрусалимі не святкують тільки іудеї, що воліють не виходити з будинку, і наступного дня мають сумні обличчя. Саме іудеї в основному і пишуть про імітацію "нечесними" священиками сходу Благодатного Вогню (називаючи грецькими "хитростями"), причому в останні майже 50 років іудеї беруть участь і в опечатуванні Кувуклії й в обшуку Ієрусалимського Патріарха. Потрібно сказати про можливість підробок. Справа в тому, що сама земля, на якій побудований Храм, належить турецькій родині. Кожним ранком відбувається цікавий ритуал: священики, що стоять перед головними воротами, очікують відкриття Храму, вручають установлену давним - давно орендну плату і після цього в супроводі членів турецької родини проходять у Храм. Будь-який хід у Храмі, наприклад, хресний хід на Великдень навколо Кувуклії, відбувається в супроводі кавасів-турок, які охороняють процесії від провокацій мусульман. До входу в Кувуклію Ієрусалимського Патріарха вона стоїть запечатаною, під наглядом 2 турецьких стражів і ізраїльської поліції. У Велику Суботу, перед тим як ввійти в Кувуклію, Патріарх розкривається і його ретельно обшукують. Схоронність печатки на вхідних двер Кувуклії перевіряється, перед входом у неї Патріарха Ієрусалимського з вірменським первосвящеником. Для одержанні Вогню в Кувуклію входять двоє - Ієрусалимський Патріарх і представник Вірменської церкви. Представник Вірменської церкви, що входить разом з Ієрусалимським Патріархом у Кувуклію одержувати Вогонь, залишаючись у боковому вівтарі ангела бачить усі дії і має можливість втрутитися. З огляду на майже двохтисячорічну зацікавленість нехристиянських учасників цього Великого Чуда у викритті і зриві хоча б одного зішесття Благодатного Вогню, версія про підробку може викликати тільки посмішку в людей живучих у Єрусалимі. Навіть араби-мусульмани вважають за необхідне принести Благодатний Вогонь додому, будь-яке міркування про підробку вони порахують обманом. У них є легенда, що в рік, коли не зійде Вогонь Благодатний, наступить кінець світу. Але питання яким образом сходить Благодатний Вогонь на триденне ложе Рятівника давно турбував і допитливих християн. Існують прямі свідчення про картину запалювання Святого Вогню. У посланні Арефи митрополита Кесарії Каппадокійського до еміра Дамаського (початок X століття) написано: «Тоді раптово б’є блискавка і кадила запалюються, від цього світла беруть усі мешканці Єрусалима і запалюють вогонь».
Завантажити реферат