Сторінка
5

Фондова біржа як суб'єкт фінансового посередництва

Дрібних спекулянтів, непрофесійних торговців на біржі називають публікою, інститут (групу) непрофесійних приватних маклерів за біржовою термінологією – кулісою, а неофіційних біржових посередників, маклерів, які укладають біржові угоди без участі офіційних маклерів, – кулісьє.

До біржових торгів в операційну залу допускаються лише учасники торгів. До них відносяться біржові посередники, якими є уповноважені Біржовим комітетом особи як із числа членів біржі, так і спеціально для цього наймані, які мають досвід роботи на біржовому ринку. Ними можуть бути брокери, дилери, трейдери, клерки, маклери.

Кожен дилер або трейдер може наймати клерків-помічників. На Чиказькій товарній біржі клерки мають жовті піджаки і повинні перебувати поза "ямою".

В "ямі" серед брокерів і трейдерів знаходиться лише клерк у блакитному піджаку – це фіксувальник цін. У нього рація, і за кожної зміни ціни контракту він зобов'язаний повідомити про це по рації.

В торговій залі знаходяться і клерки в світло-зелених піджаках. Це контролери, які надають інформацію про угоди раніше укладені, а потім визнані помилковими. їх задача – знайти учасників таких угод і виправити помилки. Є в залі також клерки-сищики, які слідкують за дотриманням правил торгівлі брокерами і грейдерами.

Клерки є фізичними особами, які беруть участь в діяльності біржі на основі трудового договору у формі контракту.

Серед учасників біржової торгівлі важливе місце займають ф'ючерсні комісійні купці – ФКМ. Ця категорія посередників уповноважена надати всі види послуг клієнтам. В США така посередницька біржова система включає близько 400 ФКМ, що мають більше 50 тисяч торгових представників у всьому світі. ФКМ забезпечує виконання послуг і діє як клірингові агенти за угодами своїх клієнтів. Деякі ФКМ займаються лише ф'ючерсною торгівлею, інші надають повний комплекс брокерських послуг, що включають операції з акціями, облігаціями і іншими фінансовими інструментами.

Система біржового посередництва має декілька організаційних форм: брокерська фірма (компанія); брокерська контора; брокерське бюро (підрозділ).

На міжнародних біржових ринках як для індивідуальних клієнтів, так і для великих компаній існує широкий вибір брокерських фірм. Велика компанія, яка здійснює торгівлю великими партіями товарів, вибирає не одну, а кілька брокерських фірм (можливо дві-три), що мають досвід роботи з великими обсягами замовлень. Компанії менших розмірів надають перевагу середнім брокерським конторам (фірмам), хоча в них і більш високі ставки комісійних, але є більше часу на аналіз біржових ринків і на роботу з кожним клієнтом.

Враховується також спеціалізація брокерів. У біржовій торгівлі нафтою на біржах Нью-Йорка і Лондона є брокери, що працюють з нафтовими промисловцями, і брокери, які надають послуги індивідуальним спекулянтам.

Вибираючи не одного, а кількох брокерів (брокерських фірм) клієнт може через одного з них розміщувати свої замовлення за угодами, а від інших отримувати інформацію про ситуацію на ринку і консультації. Крім цього, деякі фірми мають кількох брокерів з тою метою, щоб жоден із них не мав повного уявлення про операції клієнта.

Організаційна структура і штат брокерської фірми, оплата зайнятих у ній осіб встановлюються її власником або керівником в залежності від рівня прибутковості фірми. У штат брокерської контори входять її керівник (старший брокер), брокери і необхідний технічний персонал. Керівник брокерської контори і брокери призначаються членом біржі, який відкрив брокерську контору, якщо інше не передбачено договором між брокерською конторою і членом біржі. Брокери, як правило, спеціалізуються на операціях із певними видами товарів або товарними групами.

Число брокерів у брокерській конторі визначається членом біржі, що її відкрив, за узгодженням із Біржовим комітетом виходячи з розмірів. Багато що залежить від рівня професійної компетентності брокерів, працюючого персоналу і керівників фірми та від розробленої системи оплати праці, (рис. 19).