Сторінка
4

Україна в концепціях і доктринах Угорщини

Наказ №896 по військах УПА (липень 1944 р.) роз’яснював причину такого військово-політичного примирення. За надання військової допомоги командування УПА заявило про досягнення добросусідських відносин з Угорщиною ціною пожертвування Карпатською Україною. Угорська сторона згодилася надати зброю та медикаменти загонам УПА і підписала мирну угоду з керівництвом УПА тільки тому, що УПА визнала входження Карпатської України до складу Угорщини. «Не можна божевільно боротися за маленький клаптик (Карпатський край), — підкреслювалося в наказі, — і одночасно нашу найкращу Батьківщину — територіально більшу за Францію — віддати Москві» 11.

Однак Українська Головна Визвольна Рада, що утворилася в липні 1944 р., відхилила позицію командування УПА про відсутність територіальних претензій до Угорщини і визнала «права на власні держави на етнографічних землях кожного народу» 12.

Долю Закарпаття вирішили в червні 1945 р. (як і 1919 р.) держави-переможці, цього разу на користь України, зважаючи на явну чисельну перевагу русинів-закарпатців над угорським та словацьким етносами.

Угорщина втратила у війні 1,3 млн. чол., усі прирощені у 1938–1941 рр. території були повернуті до сусідніх держав, як це було визначено Тріанонським договором у 1920 р. Угорщина втратила також свій вплив на землях усіх сусідніх етносів. Третина угорців лишилася за межами нової державної території.

Здобувши перемогу, СРСР формував свої західні кордони і політику у Східній Європі у своїх інтересах. Галичина, Буковина, Закарпаття, Бессарабія, Ізмаїльщина приєднувалися до радянської України. В Угорщині, як і в усій Східній Європі, було встановлено соціалістичний лад радянської моделі.

По війні лише окремі помітні науковці та літератори (Д.Сароз, Ф.Глац, І.Чурка) відкрито вели пошук основ для втілення національно-державницьких ідей угорців у нових умовах, політична ж система дуже швидко відійшла від колишніх ідеалів і дуже повільно виробляла нові принципи існування угорців. Угорщина на міжнародній арені офіційно не порушувала жодного питання, яке б суперечило інтересам сусідніх держав чи викликало б сумніви щодо визнання нею недоторканості кордонів. Тим часом на внутрішньому рівні політична еліта шукала вихід із безвихідного стану: угорці вважали, що несправедливий Тріанонський договір 1920 р., було поновлено у 1947 р. на ще гірших умовах, і фактично не могли погодитися з цим.

§3. Угорська політика щодо України на сучасному етапі

Національна катастрофа у роки війни змусила країну докорінно переглянути свою попередню політику, поміняти стратегію. У другій половині ХХ ст. Угорщина поступово відмежовувалася від помилок міжвоєнного періоду, відмовилась від насильницької ревізії кордонів із сусідніми державами, відійшла від прагнень формувати угорську державу «в межах Святого Іштвана», повела активний пошук примирення зі слов’янством, з румунським народом, подолання антисемітизму як державної політики.

Після зміни суспільного ладу і формування народно-демократичного устрою в 90-ті роки відбулося становлення справді незалежного зовнішньополітичного курсу Угорщини. Його найсуттєвішими елементами є визнання недоторканості кордонів, рівноправність, інтеґрація Угорщини до Європейського Союзу, й прагнення вступити до НАТО та зближення з ним, у подальшому захист прав угорських національних меншин лише міжнародно-правовими засобами.

Незважаючи на те, що Угорщина відмовилася від ірредентистської політики 20–30-х рр., зберігаються серйозні проблеми в її стосунках з Румунією, Словаччиною, Сербією. Це пов’язано з тим, що Угорщина, визнаючи встановлені кордони, не вважає задовільним становище угорців у цих країнах і справедливо відстоює права на національний, культурний розвиток усіх 15 млн. угорців, розділених між шістьма державами, намагається запобігти асиміляції угорського етносу в сусідніх країнах.

На цьому тлі якісно інакше складаються сучасні угорсько-українські стосунки. Угорщина без жодних застережень визнала незалежність української держави, перша серед усіх сусідніх держав підписала з нею 6 грудня 1991 р. Договір про основи добросусідства та співробітництва — поки що єдиний договір такого значення між Угорщиною й сусідньою державою. Сторони визнали кордони обох держав непорушними, передбачили надання взаємодопомоги в разі аґресії проти однієї з них третьої держави, зобов’язалися брати участь у захисті етнічних, культурних, мовних і релігійних прав та свобод національних меншин відповідно до міжнародних документів. Повноцінне угорсько-українське співробітництво зумовлене сприятливим становищем угорської національної меншини в Закарпатті, яке за оцінками угорських політиків, краще в порівнянні зі станом угорців у Румунії, Словаччині, Сербії.

Політичні діячі народно-демократичної Угорщини послідовно наголошують, що «за всяку ціну треба зберегти незалежність України та інших нових країн Європи. Угорщина не виграє від дестабілізації становища в жодній із сусідніх країн або коли СРСР відродиться і знову стане нашим сусідом» 13.

Симптоматичною є орієнтація Будапешта на те, що в міру зміцнення Української держави вона стане активним союзником Угорщини в захисті інтересів угорської національної меншини, в розвитку інтеґраційних процесів у Європі. Міцна й стабільна Україна в союзі з європейськими державами зможе сильніше впливати на подолання несправедливостей, пов’язаних із розділом угорської нації: на цьому шляху співробітництво України й Угорщини має перспективу і стане ефективним.

Останнім часом Угорщина також докладає зусиль, щоб разом із Україною відігравати посередницьку роль у зближенні Німеччини та Росії як основних чинників майбутньої єдиної Європи. При домінуванні інтеґраційних факторів на континенті Угорщина та Україна стануть спільними провідниками об’єднавчої політики.

Використана література

1. Magyar Orszаgos Levéltаr (MOL. K-28, 1926. L, 5272. 2, 3, 6. old.

2. Fencsik I. A Kаrpаtoroszok multja és jelen. Pécs, 1939, 6, 12. old.

3. Egry I. Magyarorszаg es Ukrаnia // A Cél. 1939. mбrcius, 73, 76. old.

4. Ruttkay L. Az ukrаn mozgalom es a Ruténföld // Magyar Szemle. 1931, № 4. 376. old.

5. Magyarorszаg és Lengyelorszаg. Bp.—Warszawa, 1936, 83. old.

6. Kozma M. Beszédek, cikkek, elöadаsok, nyilatkozatok. 1940-1941. Bp., 1942, 145. old.; Tъrmezei L. Az ukrаn kérdés magyar szempontjai. Bp., 1939, 8. old.; MOL. K.—28, 1940, 225. t.—p—21800.