Сторінка
2
Реформування здійснюється з дотримання вимог Законів України “Про власність”, “Про форми власності на землю”, “про підприємництво в Україні”, “Про підприємництво”, “Про господарські товариства”, “Про колективне сільськогосподарське підприємництво”, “Про селянське (фермерське) господарство”, Постанов Верховної Ради України “Про земельну реформу”, “Про оренду землі”, “Про прискорення земельної реформи і приватизації землі”, Земельного та Цивільного кодексів України, Указів Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва”, “Про порядок паювання земель, передавання в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”.
5. Підстава для реформування
Реформування здійснюється на основі рішення загальних зборів уповноважених КСП. Рішення про реформування набуває чинності за умови присутності на зборах не менше трьох четвертих членів КСП і якщо за нього проголосувало не менше трьох четвертих присутніх на зборах (якщо інше не передбачено статутом).
6. Основні вимоги до реформування
Реформування здійснюється з дотриманням таких найважливіших вимог:
- добровільність участі членів підприємства у прийняття рішення про реформування, час його проведення, вибір форм реструктуризації і організаційно-правових форм нових формувань, організаційно-методичних засад реструктуризації тощо;
- підпорядкованість інтересам більшості членів підприємства з одночасним забезпеченням інтересів тих, хто має щодо реформування окрему думку, яка не збігається з інтересами більшості;
- повне і об’єктивне роз’яснення членам підприємства необхідності, мети і завдань реформування, її підпорядкованості індивідуальним інтересам кожного члена підприємства та колективу в цілому;
- врахування пропозицій членів підприємства щодо організації проведення реформування, організаційно-методичних механізмів її здійснення;
- вільний доступ членів підприємства до всіх без винятку матеріалів, що опрацьовуються в підприємстві, з питань його реформування;
- повне опрацювання внутрішньогосподарських нормативних документів для потреб реструктуризації;
- вибір прийнятного варіанта поділу землі і майна підприємства.
При цьому (по можливості) має бути забезпечене збереження цілісності майнових комплексів і сівозмін (або полів сівозмін). Перевага надається варіантом, за яких новоствореним підприємствам передаються повні або близькі до цього машинно-технологічні комплекси, а також інше споріднене майно;
- забезпечуються комплексністю реформування;
- підпорядкованість реформування інтересам після реструктуризаційного розвитку новостворених агро формувань;
- здійснення реформування на рівні, який включав би будь-які соціально-психологічні ускладнення;
- своєчасне внесення змін і доповнень, зумовлених конкретними умовами;
- покладання проведення реформування на осіб, здатних здійснювати її з дотриманням відповідних законодавчих та інших нормативно-правових актів і положень;
- узгодження роботи із реформування з місцевими органами влади.
7. Складові реформування
Реформування – це тривалий процес, найважливішими складовими вирішення якого є:
1) інвентаризація майна підприємства, всіх його активів та пасивів, при необхідності – переоцінка або уточнення вартості майна;
2) здійснення (завершення або уточнення) паювання майна визначення пайового фонду та індивідуальних майнових поїв членів підприємства;
3) видача майна в натурі у разі виходу осіб зі складу КСП;
4) паювання землі та видача державних актів на право приватної власності на землю;
5) створення передумов для формування нових економічно життєздатних приватних агро формувань;
6) розподіл майна і землі між новими господарюючими суб’єктами у разі поділу господарства та створення на його основі двох чи більше юридичних осіб;
7) розробка установчих документів підприємства, створених внаслідок реструктуризації КСП та реєстрація нових юридичних осіб;
8) проведення серед членів підприємства інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань, що стосуються реструктуризації;
9) кадрово-управлінське забезпечення реструктуризації.
8. Ініціювання реформування
Ініціаторами реформування можуть бути керівника (підприємств чи структурних підрозділів), колективи, неформальні групи працівників чи будь-хто із членів підприємства. Прихильники реструктуризації створюють ініціативну групу, яка вносить пропозицію про реформування на розгляд загальних зборів підприємства.
При відмові правління скликати загальні збори щ цього питання ініціативна група при згоді 20 і більше відсотків членів підприємства організовує проведення загальних зборів.
9. Загальні збори з реформування
Залежно від ситуації, яка складається в підприємстві щодо вирішення питання про його реформування, для прийняття відповідного рішення може бути достатньо проведення одних зборів членів підприємства, а може виникнути потреба у проведенні додаткових зборів.
У разі сприятливих для реформування обставин на підприємстві і завчасного опрацювання необхідних нормативних документів доцільно вже на перших зборах розглянути такі питання:
- про реформування підприємства;
- про обрання комісії з питань реструктуризації;
- про затвердження програми реструктуризації;
- про створення комісії з питань інвентаризації та проведення інвентаризації майна, землі, всіх активів і пасивів;
- про затвердження положення про паювання майна;
- про паювання землі і видачу членам підприємства державних актів на право приватної власності на землю (замість сертифікатів на право на земельну частку (пай);
- про організацію інформаційно-роз’яснювальної роботи в підприємстві з питань його реформування.
Якщо ж ці та можливі інші питання до перших зборів підготовлені недостатньо доцільно обмежитись прийняттям відповідного рішення щодо них і затвердженням складу комісії з питань реформування, доручивши їй підготувати для розгляду на наступних зборах всі інші питання.
10. Комісія з питань реструктуризації
Комісія з питань реструктуризації є робочим органом загальних зборів членів підприємства по здійсненню в повному обсязі і на належному рівні реорганізаційного процесу. Вона обирається загальними зборами простою більшістю присутніх на них членів підприємства в кількості, визначеній зборами. Як свідчить досвід, до її складу доцільно включати 13-15, а при потребі – і більше осіб.
Інші реферати на тему «Підприємництво»:
Малий бізнес в Україні – теоретичні аспекти, перспективи, аналіз розвитку
Фінансові ресурси та фінансовий капітал підприємства
Поняття підприємницької діяльності, її ознаки та принципи
Посередницька підприємницька діяльність. Поняття, мета та функції посередництва
Алгоритм формування збутової політики підприємства
