Сторінка
2

Реформування колективних сільгосппідприємств

Реформування здійснюється з дотримання вимог Законів України “Про власність”, “Про форми власності на землю”, “про підприємництво в Україні”, “Про підприємництво”, “Про господарські товариства”, “Про колективне сільськогосподарське підприємництво”, “Про селянське (фермерське) господарство”, Постанов Верховної Ради України “Про земельну реформу”, “Про оренду землі”, “Про прискорення земельної реформи і приватизації землі”, Земельного та Цивільного кодексів України, Указів Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва”, “Про порядок паювання земель, передавання в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”.

5. Підстава для реформування

Реформування здійснюється на основі рішення загальних зборів уповноважених КСП. Рішення про реформування набуває чинності за умови присутності на зборах не менше трьох четвертих членів КСП і якщо за нього проголосувало не менше трьох четвертих присутніх на зборах (якщо інше не передбачено статутом).

6. Основні вимоги до реформування

Реформування здійснюється з дотриманням таких найважливіших вимог:

- добровільність участі членів підприємства у прийняття рішення про реформування, час його проведення, вибір форм реструктуризації і організаційно-правових форм нових формувань, організаційно-методичних засад реструктуризації тощо;

- підпорядкованість інтересам більшості членів підприємства з одночасним забезпеченням інтересів тих, хто має щодо реформування окрему думку, яка не збігається з інтересами більшості;

- повне і об’єктивне роз’яснення членам підприємства необхідності, мети і завдань реформування, її підпорядкованості індивідуальним інтересам кожного члена підприємства та колективу в цілому;

- врахування пропозицій членів підприємства щодо організації проведення реформування, організаційно-методичних механізмів її здійснення;

- вільний доступ членів підприємства до всіх без винятку матеріалів, що опрацьовуються в підприємстві, з питань його реформування;

- повне опрацювання внутрішньогосподарських нормативних документів для потреб реструктуризації;

- вибір прийнятного варіанта поділу землі і майна підприємства.

При цьому (по можливості) має бути забезпечене збереження цілісності майнових комплексів і сівозмін (або полів сівозмін). Перевага надається варіантом, за яких новоствореним підприємствам передаються повні або близькі до цього машинно-технологічні комплекси, а також інше споріднене майно;

- забезпечуються комплексністю реформування;

- підпорядкованість реформування інтересам після реструктуризаційного розвитку новостворених агро формувань;

- здійснення реформування на рівні, який включав би будь-які соціально-психологічні ускладнення;

- своєчасне внесення змін і доповнень, зумовлених конкретними умовами;

- покладання проведення реформування на осіб, здатних здійснювати її з дотриманням відповідних законодавчих та інших нормативно-правових актів і положень;

- узгодження роботи із реформування з місцевими органами влади.

7. Складові реформування

Реформування – це тривалий процес, найважливішими складовими вирішення якого є:

1) інвентаризація майна підприємства, всіх його активів та пасивів, при необхідності – переоцінка або уточнення вартості майна;

2) здійснення (завершення або уточнення) паювання майна визначення пайового фонду та індивідуальних майнових поїв членів підприємства;

3) видача майна в натурі у разі виходу осіб зі складу КСП;

4) паювання землі та видача державних актів на право приватної власності на землю;

5) створення передумов для формування нових економічно життєздатних приватних агро формувань;

6) розподіл майна і землі між новими господарюючими суб’єктами у разі поділу господарства та створення на його основі двох чи більше юридичних осіб;

7) розробка установчих документів підприємства, створених внаслідок реструктуризації КСП та реєстрація нових юридичних осіб;

8) проведення серед членів підприємства інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань, що стосуються реструктуризації;

9) кадрово-управлінське забезпечення реструктуризації.

8. Ініціювання реформування

Ініціаторами реформування можуть бути керівника (підприємств чи структурних підрозділів), колективи, неформальні групи працівників чи будь-хто із членів підприємства. Прихильники реструктуризації створюють ініціативну групу, яка вносить пропозицію про реформування на розгляд загальних зборів підприємства.

При відмові правління скликати загальні збори щ цього питання ініціативна група при згоді 20 і більше відсотків членів підприємства організовує проведення загальних зборів.

9. Загальні збори з реформування

Залежно від ситуації, яка складається в підприємстві щодо вирішення питання про його реформування, для прийняття відповідного рішення може бути достатньо проведення одних зборів членів підприємства, а може виникнути потреба у проведенні додаткових зборів.

У разі сприятливих для реформування обставин на підприємстві і завчасного опрацювання необхідних нормативних документів доцільно вже на перших зборах розглянути такі питання:

- про реформування підприємства;

- про обрання комісії з питань реструктуризації;

- про затвердження програми реструктуризації;

- про створення комісії з питань інвентаризації та проведення інвентаризації майна, землі, всіх активів і пасивів;

- про затвердження положення про паювання майна;

- про паювання землі і видачу членам підприємства державних актів на право приватної власності на землю (замість сертифікатів на право на земельну частку (пай);

- про організацію інформаційно-роз’яснювальної роботи в підприємстві з питань його реформування.

Якщо ж ці та можливі інші питання до перших зборів підготовлені недостатньо доцільно обмежитись прийняттям відповідного рішення щодо них і затвердженням складу комісії з питань реформування, доручивши їй підготувати для розгляду на наступних зборах всі інші питання.

10. Комісія з питань реструктуризації

Комісія з питань реструктуризації є робочим органом загальних зборів членів підприємства по здійсненню в повному обсязі і на належному рівні реорганізаційного процесу. Вона обирається загальними зборами простою більшістю присутніх на них членів підприємства в кількості, визначеній зборами. Як свідчить досвід, до її складу доцільно включати 13-15, а при потребі – і більше осіб.