Сторінка
2

Обґрунтування християнської ідеї всепрощення у символістській опері-містерії О.Гречанінова "Сестра Беатриса"

У філософії Західної Європи вчення, близьке "софійним" уявленням російських символістів було у Я.Беме, але з дещо іншими акцентами: його вчення про Софію є вченням про "вічну цноту", цілісність людини, чиє гріхопадіння було втратою нею своєї Діви-Софії, за якою приречена тужити (певні мотиви цього вчення також наявні у містерії О.Гречанінова). Образ Мадонни в умовах цього сюжету є уособленням найвищих ідеалів християнства, у якому автори вбачають двоїстість у ставленні до людини. „З одного боку, людина є істотою занепалою та гріховною, не здатною власними силами підвестися . Але з іншого боку, людина є образ і подоба Божа, вершина творіння, вона покликана царювати, Син Божий став людиною і у ньому є предвічна людськість" [4, 178].

Християнські ідеї, пов'язані з ідеями "соборності", "богопошуку" та "богобудови", були надзвичайно поширені у середовищі російських символістів, і в цьому плані цілком зрозуміле зацікавлення сюжетом "Сестри Беатриси" з боку російської творчої інтелігенції (нагадаємо гучну постановку п'єси Вс.Мейєрхольдом у театрі В.Коміссаржевської, звернення до "Сестри Беатриси" одночасно трьох російських композиторів).

Музичну мову опери відрізняє, як писали сучасники О.Гречанінова, "подих Духу Святого" - музика "Сестри Беатриси" залучає слухача до сутності метерлінківської містерії, "що передається мовою слів лише однобічно" [1, 97]. Музичний ряд опери пов'язано із введенням тем-символів, які позначають явища духовного світу героїв, різного роду "нематеріальні поняття" та музичну "ілюстрацію" містеріальних чудес.

Серед "символічного" тематизму опери виділяється тема "духовної чистоти Беатриси-монахині, що являє собою стилізацію давніх церковних наспівів (як відомо, О.Гречанінов був видатним майстром у галузі духовної музики, знавцем як давньоруського церковного стилю, так і західно-європейської культової музики, не випадково тому, особливо вдалими у його "Сестрі Беатрисі" виявилися сторінки, пов'язані з релігійною тематикою). Декілька тем-символів опери уособлюють традиційні для літературно-поетичного та музичного символізму "неземні", ідеально-чудові образи: тема "чудесного сяяння Святої Діви", тема "небесного дива" тощо.

До інтонаційного ладу "Сестри Беатриси" введено такий невід'ємний компонент містеріального жанру як стилізація середньовічного григоріанського співу з використанням католицьких текстів - виникає цілий пласт специфічної музично-символічної образності. Дух католицизму, високої християнської чесноти, що панують у монастирі, проступають у хорових молитвах-хоралах "Gloria Tibi, Deus", "Ave maris stella, Dei mater", хвалебних піснеспівах "Hosanna", де відтворюються риси старовинного поліфонічного стилю суворого письма з яскраво вираженим аскетично-стриманим характером.

Отже, одноактна опера-містерія О.Гречанінова "Сестра Беатриса" являє собою цікавий зразок відбиття у музичному театрі релігійних ідей, серед яких головною виявилася християнська ідея всепрощення.

Література

1. Энгель Ю. Обзор сезона 1912-1913 гг. Москва. Оперные новинки //Ежегодник императорских театров. - 1913. - вып. 5. - С.79-102.

2. Лосев А. Владимир Соловьев и его время. - М.:Прогресс, 1990. - 720с.

3. Бердяев Н. Русская идея //Вопросы философии. - 1990. - № 2. - С.87-154.

4. Бердяев Н. Самопознание. - М.:Книга, 1991. - 446с.