Сторінка
2
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів. Розраховують його як відношення позикових коштів до власного капіталу підприємства (фірми). Він показує, скільки позикових коштів підприємство залучає на 1 грн вкладених в активи власних коштів і характеризує фінансову незалежність підприємства від залучення позикових коштів. Підприємства з низьким рівнем боргу мають нижчий рівень ризику, але менші можливості успішної діяльності. Зазвичай підприємства в умовах спаду економіки намагаються мати низький рівень боргу, але підвищують його при піднесенні економіки. Небезпечним для фінансової стабільності підприємства є велике значення цього показника (близько одиниці) за низької обіговості активів підприємства.
Показники інтенсивності використання капіталу. Характеризують інтенсивність використання оборотного капіталу підприємства, ефективність управління підприємством своїми активами. Розглянемо основні з них.
Коефіцієнт обіговості чистого оборотного капіталу Коб ч к. Визначається як відношення чистого оборотного капіталу до загальних активів підприємства. Чистий оборотний капітал — це різниця між поточними активами і короткостроковими зобов'язаннями. За допомогою цього показника можна оцінити загальну суму коштів підприємства. За відношенням чистого оборотного капіталу до загальної суми активів підприємства оцінюють ефективність використання активів підприємства. Визначають цей показник так:
де ΣΑΠ — сума поточних активів; ΣΚ3θ6 — сума коштів за короткостроковими зобов'язаннями.
Коефіцієнт обіговості оборотного капіталу Коб к. Вимірюється відношенням виторгу до чистого оборотного капіталу. За допомогою цього показника можна оцінити рівень використання оборотного капіталу. Визначають цей коефіцієнт за формулою
де Вч п — чистий виторг від продажів; Коб — середньорічний чистий оборотний капітал.
Коефіцієнт обіговості товарних запасів Кобіг т 3. Визначається діленням чистого виторгу від продажу товарів і послуг на середньорічну вартість товарно-матеріальних запасів (В,. м 3):
Висока обіговість товарно-матеріальних запасів зазвичай свідчить про ефективність управління активами, однак при цьому збільшується ризик дефіциту запасів.
Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості Кобіг д 3. Показує, наскільки швидко підприємство одержує платежі за рахунками дебіторів. Цей показник визначається так:
де ХД3 — середньорічна сума дебіторської заборгованості.
Низьке значення цього показника свідчить про те, що відділ, який займається дебіторською заборгованістю, працює ефективно. Однак це може також вказувати на невиправдано жорстку кредитну політику і можливі труднощі в реалізації продукції в майбутньому.
Показник обіговості кредиторської заборгованості. За його допомогою можна оцінити управління кредиторською заборгованістю. Обчислюють цей показник діленням вартості купівель підприємства на середню суму кредиторської заборгованості. Оскільки вартість купівель не відображається у звітності підприємств, в аналізі використовують інший показник: собівартість реалізованої продукції плюс зміна розміру товарно-матеріальних запасів за звітний період.
Якщо кількість днів у звітному періоді поділити на показник обіговості кредиторської заборгованості, то можна одержати термін її погашення.
Показники ефективності використання капіталу. Визначаються через показники прибутку і рентабельності. Прибуток і рентабельність — результат великої кількості фінансових рішень. У розрахунку показників прибутку можуть використовувати різні модифікації показника прибутку. Це дає можливість виявити не тільки ефективність капіталу, а й оцінити інші його особливості. Наприклад, якщо рентабельність розрахувати за валовим прибутком, можна судити, наскільки підприємству вдасться використати ціновий чинник як спосіб підвищення ефективності.
Коефіцієнти різних модифікацій прибутку показують комбінований ефект управління активами і фінансовим капіталом. Розглянемо основні з цих показників.
Коефіцієнт мінливості прибутку Кмш п. Визначає і вимірює коливання прибутку від середнього його значення. Обчислюють його так:
де Пзаг — загальний річний прибуток до сплати відсотків і податків;
Псер---Середній Прибуток.
Порівнюючи значення цього показника за кілька років, можна оцінити стабільність фінансового становища підприємства. Доцільно використовувати цей показник і при оцінюванні допустимого рівня боргу, тому що в разі меншого коливання прибутку рівень боргу може бути відносно вищий.
Прибуток на інвестований капітал Пщ,,. Показує віддачу на інвестований капітал. Розраховують його так:
де ΣΡ — сума відсотків; ХБ— сума боргу підприємства.
Коефіцієнт виплати дивідендів Кв д. Оцінює частку прибутку, що виплачується як дивіденди на акції. Визначають цей показник за формулою
Цей коефіцієнт залежить від структури акціонерного капіталу підприємства, галузі виробництва, до якої належить підприємство, і від перспектив її розвитку. Прибуток, не виплачений як дивіденди, повертається до виробничої діяльності.
Прибуток на власний (акціонерний) капітал Кп в к. Визначають за допомогою коефіцієнта, що характеризує ефективність інвестицій у власний капітал:
де Вв к — середньорічна вартість власного капіталу підприємства.
Прибуток на активи підприємства Кп а. Розраховують діленням чистого прибутку після відрахування суми податків на сукупні активи:
де ΣΠ — сума податків; ХА— середньорічна сума активів.
Цей показник багато економістів вважають найкращим індикатором спроможності підприємства використовувати активи. Прибуток на активи, розрахований за наведеною формулою, іноді дає збої, якщо порівнюються підприємства з різною структурою капіталу. Причина полягає в тому, що чим більші відсотки платить підприємство, тим менша сума оподатковуваного прибутку. Щоб "очистити" цей показник від розбіжностей у структурі капіталу, формулу дещо змінюють:
Показники ринкової ціни. Об'єднують дані бухгалтерського обліку підприємства і ринку цінних паперів. Розглянемо основні з них.
Завантажити реферат