Сторінка
1

Вуглеводи

Будова, властивості глюкози і сахарози. Властивості крохмалю.

ДОСЛІД 1. Взаємодія глюкози з дигідроксидом міді і оксидом срібла.

ХІД ДОСЛІДУ 1: У пробірку налийте 1 мл, розчину глюкози, прилийте стільки ж розчину їдкого натру. До суміші добавте 4-5 крапель розчину сульфату міді і нагрійте до кипіння. Поясніть свої спостере­ження. Складіть рівняння реакції. Повторіть у такій самій по­слідовності дослід із сахарозою.

Який висновок на підставі спостережень можна зробити?

2. У пробірку налийте 5 мл розчину лугу і кип’ятіть 1-2 хв. Після цього розчин вилийте, а пробірку старанно промийте дис­тильованою водою. У підготовлену пробірку влийте 0,5-1 мл. аміачного розчину оксиду срібла і 1-2мл розчину глюкози. Су­міш, не збовтуючи, нагрійте на водяній бані або на слабкому полум’ї газового пальника. Що спостерігається? На що вказує — цей дослід? Яка функціональна група входить до складу молеку­ли глюкози. Повторіть у такій самій послідовності дослід з сахарозою.

ДОСЛІД 2. Взаємодія сахарози з гідроксидом кальцію.

ХІД ДОСЛІДУ: В пробірку налийте 3 мл. розчину сахарози, долийте приблизно 2 мл вапняного молока. Що спостерігається? Через розчин про­пустіть діоксид вуглецю. Які зміни відбулися в розчині?

Сахароза, я складі молекули якої є кілька гідроксильних груп, подібно багатоатомним спиртам вступає в реакцію s гід­роксидами, утворюючи похідні дисахаридів типу алкоголятів - так звані сахарати, Сахарати добре розчиняються у воді. Саха­рат кальцію - нетривка сполука: під дією діоксиду вуглецю із сахарату виділяється вільна сахароза, а гідроксид кальцію осаджується діоксидом вуглецю у вигляді дрібнокристалічного карбо­нату кальцію,

ДОСЛІД 3. Взаємодія крохмального клейстеру з йодом.

ХІД ДОСЛІДУ: Налийте півпробірки води і всипте у дистильовану воду близько 0,2г, крохмалю. Суміш добре збовтайте, вилийте в посудину з 50 мл. киплячої дистильованої води і старанно перемішайте. Влийте 3-4 мл крохмального клейстеру в пробірку, охолодіть і прилийте 1 мл йодної води. Що спостерігається? Нагрійте рідину в пробірці до кипіння і знову охолодіть. Як змінилася рідина?

ДОСЛІД 4. Гідроліз крохмалю,

ХІД ДОСЛІДУ: В 6 пробірок до половини їх об’єму налийте дистильованої води, в кожну пробірку капніть по 2-3 краплі розчину йоду. Близько 2 г крохмалю збовтайте в пробірці з 10 мл дистильованої води, і вилийте в колбочку з 100 мл киплячої дистильованої води. Розчин добре перемішайте. До утвореного крохмального клейсте­ру добавте 2 мл розчину сірчаної кислоти.

3-4 краплі суміші перенесіть у першу пробірку з розчином йоду і суміш збовтайте. Потім закріпіть колбу в штативі закріпіть колбу в штативі і кип’ятіть рідину. Через кожні 2 хв. переносьте до 3-4 краплі суміші в одну із пробірок з водним розчином йоду і перемішуйте суміш з пробірках.

При нагріванні крохмалю з розбавленою сірчаною кислотою крохмаль поступово гідролізується.

Схему гідролізу крохмалю можна зобразити так:

(С6Н10О5)х à (С6Н10О5)n à (С6Н10О5)m

розчинний декстрин

крохмаль

à p С12Н22О11 à 2p С6Н12О6.

мальтоза глюкоза

Скорочено: (С6Н10О5)х + хН2О à xС6Н12О6.

Iз збільшенням ступеня гідролізу спостерігається поступова зміна забарвлення розчину йолу від внесення кожної наступної проби гідролізату.

Висновки:

В-1

1. Яким чином зображають макромолекулу полімеру. Зобразити двома способами формулу поліетилену, поліхлорвінілу.

2. Номенклатура і класифікація полімерів.

3. Які полімери називають змитими. Ряд фізико-хім. властивостей в залежності від будови макромолекул. Новести приклади різних типів приєднання в макромолекулі.

В-2

1. Дати визначення поняттям “мономер”, “олігомер”, “полімер”.

2. Яку будову може мати макромолекула полімеру? Пояснити на конкретних прикладах.

3. Класифікація за будовою основного ланцюга. Насичені і ненасичені карболанцюгові полімери. Навести 5 прикладів різних карболанцюгів полімерів.

В-3

1. Які полімери називають регулярними, нерегулярними, стереорегулярними. Типи стереорегулярних полімерів. Пояснити на прикладах поліпропілену.

2. На прикладі полі вінілового спирту покажіть просторову будову макромолекули полімеру.

3. Класифікація за поширенням у природі і за будовою макромолекули.

В-4

1. Дати визначення поняттям “макромолекула”, “складова ланка”, “ступінь полімеризації”.

2. Який з полімерів має кращі фізико-механ. властивості: синдіотоктичний чи атактичний поліпропілен ?

3. Як побудовані гетероланцюгові полімери, їх поділ. Навести по 3 приклади.

№1

1. Що таке – цис ізомери і – транс ізомери. Навести приклади ненасичених вуглев.

2. За неведеними схемами напишіть рівняння реакції і вкажіть продукт реакції і до яких груп вони відносяться?

а) СН СН + НСl

б) С4Н6 + О2

в)

+ Н2

3. Назвіть за систематичною номенклатурою такі сполуки.

а) С4Н9 С2Н5 СН3

СН2 – С – С = С – С – СН2 – СН2