Сторінка
1

Закони і категорії логіки. Операції з поняттями

1) Закони і категорії логіки.

2) Операції з поняттями.

3) Об’єднана класифікація простих категоричних суджень за кількістю та якістю.

4) Види складного судження.

5) Поняття про логічний закон як принцип правильного міркування.

1. До сфери логічної науки, крім форм мислення, входять також закони мислення. Це прості і очевидні вимоги, що були окреслені в давні часи у формі правил, яких повинні дотримуватися ті, хто прагнуть коректно мислити. Пізніше ці закони у математичній логіці почали тлумачитися як тотожно істинні формули, тобто такі формальні структури, які за будь – якої підстановки замість символів звичайних речень, завжди дають значення істинності. Незалежно від того, знаємо ми чи не знаємо про закони логіки, вони діють в нашому мисленні, і ми в нормі дотримуємося їх несвідомо. Проте з тих чи інших причин закони порушуються. Знання законів логіки дозволяє зменшити кількість помилок, сприяючи тим самим вдосконаленню нашого мислення, а отже і більш успішній діяльності в будь-якій ділянці суспільного і особистого життя.

Закон тотожності – цей закон вимагає визначеності мислення, забороняє розпливчастість, хаотичність виразу думок, сприяючи тим самим дотриманню точності і ясності. Закон тотожності має практичне значення в усіх випадках, коли йдеться про коректність дискусії, результативність обговорення важливих питань, правильний виклад думок в тексті.

Закон суперечності – в цьому законі відображену фундаментальну рису буття предметів і явищ. Ніщо не може в одному і тому ж смислі мати дані ознаки і протилежні. Отже даний закон виражає надзвичайно важливу рису правильного мислення – його несуперечливість. Він забороняє суперечність, вважає її грубою логічною помилкою. В логіці прийнято говорити, що суперечність є носієм необхідної хиби. Тому люди, що мислять суперечливо, незалежно від свого наміру, послуговуються хибними думками.

Закон виключного третього – з двох суперечних думок, висловлених щодо одного й того ж і в одному й тому ж смислі, одна обов’язково істинна. Для уточнення змісту даного закону слід підкреслити, що він, на відміну від закону суперечності, не передбачає жодного третього висловлювання, яке могло би зайняти середнє положення і бути істинним.

Закон достатньої підстави – у відповідності із законом достатньої підстави будь-яка істинна думка повинна бути обґрунтована іншими думками, істинність яких доведена. На відміну від трьох попередніх законів конкретне формулювання і докладне тлумачення цього закону належать видатному німецькому логіку, філософу і математику Готфрігу Лейбцігу. У відповідності з цим законом жодне явище не може існувати, жодне твердження не може вважатися істинним безпідставно.

Закони матеріальної логіки – математична логіка була створена внаслідок застосування методів математики і спеціального символічного апарату у традиційній логіці. У межах математичної логіки мислення досліджується за допомогою засобів формалізованих мов. В одному з розділів математичної логіки – логіці висловлювань – закони логіки розглядаються як схеми істинних складних висловів. В них замість простих висловів входять перемінні вислови чи символи. Якщо на їх місце підставити будь-які прості вислови, то отримаємо істинний складний вислів.

2.В математичній логіці під логічною операцією розуміють процес побудови з елементарних висловлювань. В традиційній логіці розглядаються такі операції, як порівняння, абстрагування, узагальнення, обмеження та ряд інших.

Поняття – форма мислення, в якій синтезовано найбільш суттєві, загальні, відмінні властивості речей. Формування понять відбувалось і відбуваються на основі ознак. Ознаки – це те, чим одне поняття відрізняється від іншого. Кожне поняття має певну кількість ознак. Найважливішими з них є істотні ознаки, тобто такі, без яких дане поняття не існує і які відображають природу речі. Решта ознак є неістотними, другорядними.

Порівняння – логічна дія, за допомогою якої встановлюється подібність і відмінність речей за певними ознаками.

Аналіз – розділення, роз’єднання у мисленні речі чи явища на окремі елементи, відношення, ознаки, які потім розглядаються як частини розчленованого цілого.

Синтез – поєднання у мисленні частин речі, яка була піддана розкладанню внаслідок аналізу, це встановлення взаємозв’язку і взаємодії частин і пізнання речі чи явища як цілого. Синтез не є простою сумою частин чи ознак. В процесі синтезу ми пізнаємо дещо нове, взаємодію частин, яка робить річ певною живою цілісністю.

Абстрагування – виділення у мисленні окремих ознак, властивостей чи відношень речі і відділення їх від інших ознак, властивостей, відношень.

Логічна операція – дія, внаслідок з вже наявних думок утворюються нові думки.

3. Судження – це думка, яка розкриває зв'язок між предметами та їхніми ознаками через ствердження або заперечення. Якщо речення – це граматична категорія, то судження – це логічна категорія. Вважають, що судження виражають за допомоги розповідних речень.

У структурі судження використовують три компоненти:

* Суб’єкт ( позначається латинською літерою S );

* Предикат ( позначається латинською літерою P );

* Зв’язка.

Суб’єкт – це частина судження, яка вказує на предмет думки.