Сторінка
1

Хімічна структура серцевих гліозидів і взаємозв’язок між хімічною структурою фармакологічною дією

В медичній практиці ще в давнину застосовували лікарські рослини, які містили серцеві глікозиди, у вигляді різних галунових і ногаленових препаратів (настоїв, екстрактів, настойок).

Серцеві гілкозиди – біологічно активні речовини, які знаходяться в деяких видах рослин і які мають здатність у дуже малих дозах проявляти специфічну дію на серцевий м’яз.

Джерелами одержання серцевих глікозидів є різні види наперстянки, гиорцвіт весняний, олеандр, конвалія, різні види жовтушника, строфанта, морозника та інші рослини.

По хімічній структурі серцеві глікозиди являють собою ефіри, в молекулах яких глікозидним зв’язком зв’язані між собою алгікон і залишки моно-, ди,- три_ або тетра – сахарида.

Найважливішими моносахаридами, які входять в склад серцевих глікозидів, є:

СН2ОН Н СН3 СН3

Н О Н Н О ОН Н О Н Н О Н

Н СН3 Н Н

ОН Н Н Н Н Н ОН Н Н ОН

НО ОН Н Н НО НО

Н НО ОН ОН Н ОН ОСН3 Н

Д – глюкоза 1 – рамно за Д – дигітоксоза Д – цимароза

Аглікони (геніни) є похідними циклопентанофенантрена ( і відносяться до ласу стероїдів, до яких належить інші сполуки, які виробляються рослинами і тваринами, такі як вітамін Д, стераідні сапоніни, фітостерини і холестерини, жовчні кислоти, статеві гормони).

Аглікони серцевих глоікзидів характеризуються наявністю п’яти – або шестичленного лакторнного кільця, 1 кг приєднане в положенні С17 стерогідного цикла.

циклопентанофенантрен

CH3

R

\\

O O

OH

Скелет серцевих глікозидів з п’ятичленним лактонним кільцем.

Лактонне кільце обумовлює кардіотонічну дію, так як відсутність або розрив кільця приводить до повної втрати фізіологічної активності.

На основі будови лак тонного кільця серцеві глікозиди поділяються на дві групи: 1) глікозиди з пятичленним лактонним кільцем називаються карденолідами (глікозиди наперстянки, конвалії, строфанту), 2) глікодієнолідами (глікозиди борозника).

Глікозиди кардіотонічної дії відрізняються один від одного різними функціональними групами в стераіодному циклі. У всіх агліконів в положенні С3 і С14 є гідроксильні групи, в положенні С13 – метальна група. Через гідроксильну групу у С3 приєднуються цукри. В положенні С10 у різних глікозидів бувають різні функціональні групи, частіше метальна (група наперстянки) або альдегідна (група строфанта).

Цукровий компонент у різних глікозидів неоднаковий. Крім глюкози і рамнози, присутніми є цукри специфічні, об’єднані киснем (так звані дезоксицукри), наприклад цимароза, дигітоксоза та ін. В одних глікозидах цукровий компопнет складається із одного цукру – манозиди, або двох цукрів – біозиди і т.д. Частіше серцеві глікозиди містять декілька цукрів, які при гідролізі відділяються поступово. Дезоксицукри приєднані безпосередньо до стероїдного циклу.

Між хімічною структурою і фармакологічною дією серцевих глікозидів існує певний взаємозв’язок. Носієм біологічної активності є аглікон. Цукровий компонент (приєднаний в положенні 3 до аглікону) впливає на швидкість) всмоктування. від чого залежить швидкість і тривалість дії. Чим більше залишків моноцукрів в молекулглікозида, тим активніше він діє. Так, наприклад, триозиди більш активніші, ніж біозиди; біозили в свою чергу проявляють більш високу ефективність, ніж монозиди.

Для збереження специфічної дії на серце необхідно в молекулі аглікона наявність п’яти – або шестичленного лак тонного циклу, який приєднаний в положенні 17 і гідроксилу в положенні 14. На кардіотонічну дію великий вприв має замісник в положенні 10. Більша частина агліконів має в цьому положенні метильну або альдегідну групу. Окислення альдегідної групи до карбонільної значно послаблює дію на серцевий м’яз.

Заміна стероїдного циклу агліконів похідними бензолу, нафталіну, як і заміна лак тонного кільця іншими радикалами і навіть зміна характеру зв’язку між стероїдним ядром і лактоном приводить до втрат фізіологічної активності.

ЛІТЕРАТУРА

1.І.С. Чекман, Фармакологія.

2.М.А. Кузнєцова, И.З. Рыбчук. Фармакогнозия.

3.В.Г. Беликов. Учебное пособие по фармацевтической химии.



Інші реферати на тему «Хімія»: