Сторінка
2
Знайшовши цей феномен, Морган припустив, що відповідні гени розташовуються поруч друг із другом на одній хромосомі. Щоб зрозуміти масштаби такого "зчепленого" спадкування, варто мати на увазі, що в людини - мільйон генів, але лише два з невеликим десятка пар хромосом, а в дрозофsли і того менше - чотири пари.
Але більш заглиблені дослідження показали, що гени з однієї хромосоми не завжди успадковуються в одному пакеті, з чого Морган зробив висновок, що хромосоми можуть розщеплюватися й обмінюватися генами між собою. Чим більше відстань між двома генами в одній хромосомі, тим вище імовірність того, що на поділяючому їхній ділянці відбудеться розрив і вони не будуть успадковуватися разом. Ґрунтуючись на цьому принципі, співробітники Моргана склали "карти", показавши на них відносне розташування генів у хромосомі.
Можливо, усе це нині виглядає не так вже підйомним - принаймні, в очах тих, кому нецікава біологія. Але 90 років тому відкриття Моргана перевели в принципово нову площину ті проблеми, що тоді ще знаходилися на рівні "наукових дискусій", але незабаром стали життєвими проблемами для мільйонів і мільйонів людей.
У 1919 обраний Іноземним Членом Лондонського Королівського Суспільства, у 1924 нагороджений Дарвінівською Медаллю; у 1933 одержав Нобелівську премію за відкриття, зв'язані з функціями хромосом у передачі спадковості.
Помер Морган у 1945 у Пасадіні.
Основні праці: Regeneration. N-Y: Macmillan, 1901; Heredity and Sex. N-Y: Columbia Univ. Press, 1913; The Theory of the Gene. New Haven, CT: Yale Univ. Press, 1932; The Scientific Basis of Evolution. London: Faber and Faber, 1932.
Завантажити реферат1 2