Сторінка
2

Життя і творчий шлях Рея Бредбері

Всесвітня слава прийшла до Бредбері після публікації збірників, пов*язаних між собою новел про завоювання Марса, "Марсіанські хроніки". Умовна форма хронік ніяк не зв*язує фантазію автора (як і останні наукові дані про Марс), ведучого поетичну розповідь про руйнацію двох культур , почавшуся з ксенофобії та взаємного нерозуміння; про трагічну загибель мешканців Марса в результаті занесеної землянами епідемії ; про "першопрохідницьку" діяльність зневажливих до чужої культури американців; про загибель в результаті атомної війни залишенної їми на Землі цивілізації; про новий старт цієї цивілізації на пустій планеті-сусідці. Велика кількість новел цикла - наприклад, "Буде ласкавий дощ", в якій лаконічно показаний ідіотизм технологічної цивілізації у відсутстність тих, хто її створив, - стали класикою НФ. Особливий інтерес викликають новела "Ешер 2" і оповідання “Вигнанники”; в них автор встає на захист літератури, мистецтва, фантазії, дива, над якими занесений цензорський ніж раціоналіста. До "марсианського" циклу відносяться також окремі оповідання: "Бетономішалка", "Були вони смуглі і золотоокі", "Суничне віконечко", "Синя пляшка", "Посмішка" .

Іншою значною книгою Бредбері став роман-антиутопія "451º по Фаренгейту”. Тема захисту культури від американського прагматизму доведена в романі, побудованому на класичних прикладах Замятіна , О.Хакслі и Д.Оруелла, до логичного кошмару: в світі майбутнього пожежні-карателі спалюють книги, визнані шкідливими всі до одної и замінені в побуті "говорячими стінами" . Фіналом світу, спалюючого Книгу, стає ядерна війна, а вцілілі в лісах дисиденты-вигнанники ("люди-книги") зберігають догораючу свічу знання, вывчив всі заборонені книги напам*ять. Цій же темі присвячене оповідання "Фенікс".

Однак талант Бредбері-письменника з найбільшою силою проявляється в жанрі новели; сотні написаних їм оповідань включені в такі збірники: "Людина в картинках", "Золоті яблука Сонця", "Ліки від меланхолії", "Р - значить ракета", "Машини щастя", "Найкраще у Бредбері", "К - значить космос", "Я співаю тіло електричне", "Запівніч", "Духі назавжди", "Казки про динозаврів", "Тойнбі", "Класичні історії" та “ Класичні історії 2".

Багато оповідань присвячені дітям; Бредбері не ідеалізує їх, а намагається показати обидві їх сторони, добру и злу. В класичному оповіданні "Вельд” діти є маленькими потворами, які не зупиняться перед вбивством батьків заради можливості і далі дивитися в "телеящик" майбутього. Дитяча жорстокість проявляється також в оповіданнях "Дитячий майданчик” та "Все літо в один день"); в останньому - як і в оповіданні "Нескінчений дощ" – події розгортаються на вічно дощовій Венері. Навпаки, віра в дітей, любов и гуманізм пронизують інші оповідання- "Канікули", "Берег на заході, "Здраствуй і прощавай", "Хлопчик-невидимка", "Ракета”, "Подарунок”, "Про тіло електричне я співаю". Парадоксальній долі малюка зі світу інших вимірів присвячене оповідання "Дитина завтра”. Дітям присвячені також ліричні мініатюри - "Озеро" і "Подарунок" .

В багатьох оповіданнях Бредбері виглядає пристрастним "космістом", зоряним романтиком, який сприймає сунущу космичну експансію людства скорше як поетичний символ (біблійний Новий Прихід або перейнятий з американської історії Фронтир). Пафосом першопрохідництва проникнені оповідання: "Ікар Монгольф*е Райт", "Кінець початкової пори", "Космонавт", "Золоті яблука Сонця". Разом з тим освоєння космосу може закінчитись драматично. Звичайний метеорит перериває життя героєв "Калейдоскопа" ; в оповіданні "Тут можуть водитися тигри" "жива" планета має оборонятись від апетитів землян; на далеких планетах їх також можуть підстерігати автоматичне "Мертве місто" і чужа кривава історія , - "Сплячий в Армаге­до­ні".

В гострому памфлеті "Вітер з Геттисберга" вбивця здійснює замах на робота - копію Авраама Лінкольна ; а в "Пішоході" людину арештовують тільки за те, що він вздумав вночі прогулятися пішки. Подорожам в часі присвячені: класичне оповідання "И грянув грім" герой якого, роздусив метелика в доісторичному минулому, трагічно і невідворотньо змінив власне теперішнє; "Про скитання вічні і про Землю": американський письменник початку століття Томас Вулф за мить до смерті перенесений в майбутнє, де йому немає рівних. Неможливість торгувати чудом, "відкритість" його тільки для бессрібників розуміють герої "Диковинного дива". Одна з найбільш трагичних новел Бредбері - "Ревун", в якій останній залишившийся в океані викопний ящер пливе на зов маяка, бачачи в ньму раптово знайденного родича…

Талант Рея Бредбері незвичайний і багатогранний. В кожному з його героїв він сам - немолода вже людина з душею дитини…

Список використаної літератури

1. Рей Бредбері «Марсіанські хроніки». - К.: «Дніпро»,1988 р.

2. «Фантастика Рея Бредбери». - М.: «Знание», 1963 г.

3. Рэй Бредбери (Серия научной фантастики). - Кишинев: «Штиинца», 1985 г.

4. Рэй Брэдбери «В дни вечной весны». - М.: «Известия», 1982 г.

5. Рэй Брэдбери «О скитаньях вечных и о Земле». - М.: «Правда», 1987 г.

6. Бредбері Рей “Найкращий із часів”

К.: “Молодь”, 1987р.

7. Бредбері Рей Дуглас “451º за Фаренгейтом”

К.: “Веселка”, 1985

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Інші реферати на тему «Література світова»: