Сторінка
1

Історія та наслідки існування античної цивілізації України

Антична колонізація Північного Причорномор'я.

Перші випадкові відвідини Пн.Причорномор'я грецькими мореплавцями припадають на початок першого тис. до н.е. За літературною традицією найраніше поселення на Березанському півострові могло виникнути близько середини 7 ст. до н.е. В першій половині - середини 6 ст. до н.е греки засновують Ольвію (Південнобузький лиман) , наприкінці 6 ст. до н. е. - Тіру , Ніконій (на Дністровському лимані ) , Керкінітіду . Тоді ж у південно-західному Криму виникає невелике іонійське поселення . Можливо воно існувало до останньої чверті 5 ст. до н.е , коли вихідці з Гераклеї Понтійської заснували на його місці Херсонес .У другій половині 6 ст. до н.е. виникає більшість міст Боспору : Пантікопей , Феодосія , Німфей , Мірмекій ,Тірітака, Фанагорія , Гермонаса , Кели. Саме в цей час відбувається майже суцільне освоєння сільських округ цих міст , де з'являється багато поселень .Окрім Херсонеса , більшість згаданих міст засноване вихідцями з району малоазійського міста Мілет.

Колонізація Пн.Причорномор'я була частиною так званої Великої Грецької колонізації 8-6 ст. до н.е. Вона зумовлювалась рядом причин, найголовніша з яких-відносне перенаселення , коли всі землі в материковій Греції були вже розподілені ."Зайві" люди змушені були шукати ліпшої долі в інших місцях , не так щільно заселених .

Греки – засновники північнопричорноморських міст були в основній своїй масі малозаможними землеробами , частково–торговцями , ремесниками . На ранньому єтапі свого буття на новій землі вони займалися сільським господарством сіяли пшеницю , ячмінь , просо , розводили сади , городничали , розводили худобу . Інші їхні тогочасні заняття – ремістництво , торгівля – були другорядними . Отже , грецька колонізація Північного Причорномор'я мала спочатку аграрний характер . Але колонізацію слід розуміти лише як господарське освоєння греками Пивнічного Причорномор'я , причому мирне. Новозасновані колонії не залежали від міст–мотрополій хоч і підтримували з ними добрі стосунки , навідь укладали угоди щодо взаємного сприяння в торгівлі , надання рівних прав громодянам обох полісів , мали з ними єдині культи й літочислення.

Колонії в основному засновувались упорядковано , коли ще в митрополії обирали або призначали керівника групи колоністів – ойкіста . На місці закладання нового міста розмежовувались ділянки під будівлі й сільськогосподарські території , відводили місця для культових і громадських потреб. Однак іноді колонізація мала стихійний характер.

Античні держави північного Причорномор'я

Освоєння грецькими переселенцями узбережжя Північного Причорномор'я відбувалося поступово , в цілому в напрямі із заходу на схід.

6 ст.до н.е. залогом було часом заснування більшості північнопричорноморських держав . Кожне з них мала власну історію , але оскільки всі вони тісно взаємодіяли з античним світом ,а також із варварським оточенням , в їхньому розвитку простежується багато спільного . Майже тисячолітня історія цих держав поділяється на два великі періоди і кілька єтапів.

Перший період тривав від другої половини 7 і приблизно до середини 1 ст. до н.е.

Він характерезувався тісними культурними та економічними зв¢язками як із материковою Грецією , так і з навколишніми племенами , що зумовлювалося відносною стабільностю загальноісторичного розвитку . В матеріальному і духовному житті колоністів домінували еллінські традиції . Саме в цей цас створюється Баспорське царство.

На архаїчному етапі першого періоду (друга половина 7 - початок 5 ст.до н.е ) на Півдні нинішньої України відбувається становлення держав, розпочинаються їхні активні контакти з грецькими містами Східного Причорномор'я , закрема Іонії . Типовою є землянкова житлова забудова більшості північнопричорноморських полісів , хоча вже у 6 ст.до н.е. у найбільших з них будуються храми формуються комплекси агори (площа , навколо якої розміщувалися адміністративні , громадські будівлі , крамниці , культові майдани , вівтарі) . Зароджуються ремесла , промисли ,розвивається торгівля , виникає монетна справа . В чей час започатковуються в цілому мирні контакти грецьких переселенців із навколишніми племенами кочовиків.

На другому – класичному етапі першого періоду (початок 5 - друга третина 4 ст.до н.е.) розпочинається поступовий розквіт держав . В цей час значно поширюються контакти з кочовниками та племенами Лісостепу . Особливо тісні зв'язки з варварським населенням мав Боспор.

Наприкінці другої третини 6 ст в розвитку античних північнопричорноморських держав спостерігається недовгочасна криза . Відтоді починається останній етап еллінського періоду – елліністичний , який спочатку позначається максимальним економічним розвитком , піднесенням сільського господарства , ремесел , торгівлі , культури в цілому.

Проте вже з другої половини 3 ст.до н.е.поступово назріває криза.

Агресія скіфів у Західному Криму , пересування варварських племен у Нижньому Побужжі та Подніпров'ї призводить до занепаду сільської округи античних міст.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Інші реферати на тему «Культура, культурологія, етика, естетика»: