Сторінка
5

З історії села Тисів

Протягом двадцяти наступних років дещо змінило своє обличчя й село. Було збудовано 4 крамниці, книгарню, Будинок побуту, нову школу, медпункт, пошту, приміщення для ферм, міст через річку Сукіль, лазню, три сільські бібліотеки, інтернат, дитячий садок. Діти отримали можливість відвідувати музичну, художню та спортивні школи в Болехові та Долині.

У 80-х роках в колгоспі з'являються перші сувенірні цехи, що поклали початок відродженню різьбярства, яке було традиційне для даного регіону в давні часи. Сувенірні вироби тисівських умільців користувалися попитом в межах Союзу PCP та за кордоном, зокрема Чехословаччині.

Значні зрушення у соціально-побутовому та культурно-освітньому розвитку села вплинуло на кількісний ріст населення. Адже значна частина молоді після отримання професійно-технічної та вищої освіти поверталася працювати до рідного села. Як свідчить статистика, станом на 1 січня 1980 року в селі проживало 2884 чоловік. Новий період в житті Тисова пов'язаний з 1 грудня 1991 року, коли на всеукраїнському референдумі 100% тисівчан проголосували за самостійність . Української Держави. В селі були створені осередки НРУ, Товариства Української мови ім. Т.Шевченка. Активними членами національного відродження села були жінки. В той же час виникає товариство "Тиса" як просвітницько-художній колектив під керівництвом Пилипів І., Андріїв Г. і Бецин Г.

Одночасно з культурно-національним відродженням почалася і культурно-релігійна диференціація: місцева церква Введенія Святої Марії розкололась в 1990 році на дві частини — українську автокефальну православну громаду (більше 90%) і греко-католицьку (близько10%). Період Великого посту 1991 року був дуже емоційно-насиченим: громада УАГЩ відмовила священику в праві займати свою посаду в зв'язку з зміною його конфесійної орієнтації і запросила на цю посаду іншого священика; спалахнули гострі суперечки, дискусії, різні розмови і сварки на конфесійній основі, але дальше словесних "боїв" — не йшло. Осередок Руху, який виник в той час, зайняв у цьому протистоянні однобічно-католицьку позицію і не сприяв стабілізації обстановки, а, навпаки, підігрівав напруженість необдуманими діями і ухвалами. Громадськість села не сприйняла їхньої діяльності, вважаючи, що вони лише ганьблять НРУ, і змусила їх згорнути свою діяльність. Цього ж року в селі було відновлено могилу УСС.

Колгосп "Дружба" у 1991 році було реорганізовано в. спілку кооператорів. В селі почали відроджуватися давні традиції. У зв'язку з економічною кризою в Україні, село стало активним центром внутрішніх (у східні області України) і зовнішніх (в Тюмень, Москву, Прибалтику, Білорусь, Польщу, Чехію) міграцій. Почалася приватизація земель у 1993-1994 pp., y 1994 році ставів, а також організувалось приватне МП з обробки деревини, дві приватні крамниці, у 1996 році — бар, зросло число комерсантів-патентщиків та осіб-учасників "човникового бізнесу". Членами спілки "Дружба" було приватизовано кузню, склад і лазню. Зростає диференціація між імущими та малоімущими. Капіталізація, ринок і конкуренція входять в життя села. Це призвело до затухання хвилі культурницького життя і спаду народжуваності: за вересень 1996 р. не народилося жодної дитини.

ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ ТА

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА СЕЛА ТИСІВ

Село Тисів знаходиться на віддалі 7 км. від головної автомагістралі Івано-Франківськ - Стрий. Село розташоване в долині річки Сукіль, на так званій Болехівській рівнині, яка межує з низькогір'ям Скибових Карпат.

Абсолютні відмітки рівнини 404,0-430,0 метрів по Балтій­ській системі. Рельєф села рівний з незначними перепадами між надпойменними терасами -1,5 -5,0 метрів. Загальний ухил рельєфу на схід по течії річки Сукіль.

Гідрографічна сітка представлена річкою Сукіль з її без­іменними притоками-потічками. Річка має гірський характер. Розливається під час повеней на широкій площі, затоплюючи іноді жилі масиви.

Грунти піщані, піщано-гравійні і підзолисті.

В геоструктурному відношенні с. Тисів розташоване в зоні Передкарпатського передового прогину. В геологічній будові села приймають участь породи верхньокрейдяного, палеогено­вого і неогенового віку. Літологічні вали представлені сірими дрібнозернистими піщаниками, гравелітами, фліневими від­кладами — черговість піщаників, алевролітів і аргументів.

Перекриваються вони в долині р.Сукіль великошаровими гравійно-гальковими алювіальними утвореннями: четвертного віку. Товщина їх сягає 2,0-5,0 метрів.

Гідрогеологічні умови села складні, що зв'язано з склад­ністю геологічної будови. Характер підземних вод досі не вив­чений.

Гідрогеологічні роботи, які проводилися з метою вивчення нафтогазоносності району, показали, що підземні води, як пра­вило, високомінералізовані і малодебітні.