Сторінка
7

Основи агрохімії

В якості цих добрив застосовують буру, борну кислоту, борний концентрат (3,5% бору); суперфосфат з бором (0,2-0,4% бору); борно-доломітне борошно (до 2,3% бору) та інші. Вносять в грунт з мінераль­ними добривами (2-3 кг бору на гектар).

Молібденові добрива - в якості добрив використовують молібдат амонію, який містить до 49% молібдену; молібдат амонію - натрію - містить до 36% молібдену, відходи електролампової промисловості - 8-12% молібдену. В середньому в сільськогосподарських рослинах міс­титься від 0,3 до 1,0мг/кг молібдену.

Цинкові добрива. На ґрунтах зі значним вмістом фосфору та висо­ким показником рН часто проявляється цинкова нестача, яка спри­чиняє карликовий ріст, деформацію плодів, листя, стебла. Чутливі до нестачі цинку квасоля, кукурудза, хміль, льон, плодові культури. Цинк вносять у вигляді промислових відходів ZnSO4; суперфосфот містить 0,8-1% цинку.

Мідні добрива. Міді не вистачає у ґрунтах легкого гранулометрич­ного складу, карбонатних, з високим вмістом органічних речовин. Не­стача міді викликає в'янення рослин, листя стає блідо-зеленим, відми­рає точка росту. Мідні добрива - це насамперед сульфат міді (до 25,5% міді); піритні недогарки (0,3-1% міді).

Позитивно відкликаються на внесення мідних добрив кормові, зер­нові культури, особливо, які вирощуються за інтенсивними технологі­ями.

ОРГАНІЧНІ ДОБРИВА

Основними органічними добривами є гній, торф, гноївка, пташи­ний послід, фекалії, солома, сапропель, відходи сільськогосподарського виробництва, промисловості та міст.

До складу органічних добрив входять макро- і мікроелементи, а також ростові речовини, антибіотики, вітаміни.

Для бездефіцитного балансу гумусу в орних ґрунтах необхідно що­річно вносити 1429 млн. т добрив в перерахунку на підстилковий гній. Оптимальним вмістом гумусу в ґрунтах слід вважати 2,5-3% для зерно­вих культур, 3,5-4% для просапних, для капусти - 4,5-5,5%. Для збіль­шення кількості і підтримання бездефіцитного балансу гумусу в ґрунті підвищення родючості останнього необхідно вносити на Поліссі не мен­ше 18т, у Лісостепу - 14 т, Степу - 8 т органічних добрив на гектар.

Тільки органічні добрива переводять гербіциди, пестициди, важкі метали та радіонукліди в недоступні для рослин сполуки і дають змогу отримувати високоякісну продукцію.

Найпоширенішим серед органічних добрив є гній, тобто суміш твердих та рідких виділень сільськогосподарських тварин з підстилкою або без неї.

Розрізняють підстилковий гній (твердий) та безпідстилковий (на­піврідкий і рідкий).

Підстилковий гній має вологість 81%. Отримують його при стійло­вому утриманні худоби з використанням підстилки з 4-6кг соломи або 8-14кг торфу на 1 голову в добу.

Напівперепрілий гній містить: 75% води, 21,7% органічних речовин 0,5% загального азоту, 0,15% аміачного азоту, 0,25% фосфору, 0,60% калію, 0,35% кальцію, 0,15% магнію та ін.

За ступенем розкладу розрізняють свіжий, напіврозкладений, перепрівший гній та перегній.

Масу гною визначають шляхом множення щільності на об'єм. Щіль­ність свіжого гною без ущільнення дорівнює 0,3-0,4т/м3; свіжого ущіль­неного - 0,5-0,6т/м3; напівперепрілого - 0,7-0,8; перегною - 0,9т/м3.

Вносять гній восени, а на ґрунтах легкого гранулометричного складу весною - 30-40т/га. Зимою вносять на легких ґрунтах, якщо були виключені втрати при його зберіганні.

Дія гною на важких ґрунтах продовжується протягом 12 років, а на легких - 4 роки. В перший рік внесення з нього використовується 8-38% азоту, головним чином аміачного, 30-35% фосфору, 46-80% ка­лію.

Вносять гній, в першу чергу, під овочеві, картоплю, просапні т; зернові культури. Кількість органічних добрив для зони Полісся – 30-80 т/га; для Лісостепу - 30-50 т/га; Степу - 15-30 т/га.

Під зернові культури рекомендується гною 30 т/гa, під всі інші 30-80 т/га.

Дуже концентрованими органічними добривами є фекалії. В чистому вигляді їх використовувати небажано, краще компостувати з тор­фом і після 2-3 місяців (для знищення інфекційних збудників) можна вносити. На 1 т торфу необхідно давати 0,25-0,5т фекалій. Вносять су­міш з розрахунку 5-25т/га.

Торф - це напіврозкладені в умовах надлишкового зволоження за­лишки рослин, в основному болотних. Найбільш ефективно торф вико­ристовують як підстилку для виготовлення компостів з гноєм, гноїв­кою, фекаліями, люпином, мінеральними добривами та курячим по­слідом. Для цього беруть торф, який відповідає стандартам, а саме: зольність не більше 25%, ступінь розкладу - не менше 20, абсолютна вологість не більше 60; вміст дерев'янистих частинок - не більше 10%, розмір частинок торфу та дерев'янистих частинок - не більше 60мм.

Торф необхідно використовувати дуже обережно, тому що це при­родне утворення формується надзвичайно довго, так на торфову масу потужністю їм витрачається приблизно тисячоліття, а при некваліфікованому використанні торфомасиву внаслідок швидкої мінералізації цей шар може зникнути через 15-20 років.

Сапропель - це мул прісноводних озер та водоймищ. Містить 15-30% органічних речовин, а також макро- та мікроелементи, біостимулятори, вітаміни, антибіотики.

Використовують у чистому вигляді і у вигляді компостів з гноєм, гноївкою, фекаліями. Для повного окислення речовин його провітрю­ють.

Норма внесення складає від 30-40 т/га під озимі та до 70 т/га - під просапні культури.

Зелені добрива - свіжа рослинна маса, яку заорюють в грунт для збагачення його органічними речовинами та азотом. Як зелене добриво використовують переважно бобові культури (люпин, доник, серадела, озима вика, хмелевидна чина та інші).