Сторінка
4

Основи агрохімії

Термін "добриво" походить від слова "одобрювати", зробити грунт добрим, багатим.

Добрива містять поживні речовини, посилюють їх мобілізацію в ґрунті, дозволяють активізувати біохімічні процеси в рослинах, змінюють властивості грунту і рослин, позитивно впливають на збільшення врожаю, поліпшують якість продукції і сприяють підвищенню родю­чості ґрунту.

За способом виготовлення всі добрива діляться на промислові та місцеві. Місцеві добрива — гній, гноївка, пташинний послід, фекалії, торф, зелені добрива.

За хімічним складом добрива поділяються на мінеральні та орга­нічні. Мінеральні добрива отримують з мінеральних речовин шляхом хімічного або механічного обробітку.

Добрива діляться на прості (містять один поживний елемент), ком­плексні (декілька елементів живлення). В свою чергу, комплексні доб­рива поділяються на змішані, складні та комбіновані.

Складні добрива містять не менше двох елементів (діамофос, амо­фос).

Комбіновані добрива отримують шляхом змішування простих і вве­дення в суміш рідких та газоподібних (нітрофос, нітрофоска).

Змішані добрива виготовляють методом змішування простих і складних.

Поживний елемент - основний елемент мінерального живлення.

Для азотних добрив це азот, для фосфорних - фосфор (Р2О5), для калійних - калій (К2О).

Вид мінерального добрива - характеристика вмісту в добриві по­живних речовин.

Форма мінерального добрива - характеристика його хімічного скла­ду (сульфат амонію, хлористий калій, суперфосфат тощо).

Коефіцієнтом використання поживних речовин добрив називають відношення кількості поживних речовин, винесених врожаєм, до за­гальної кількості поживних речовин, внесених з добривами.

За характером добрива бувають прямої та побічної дії.

Добрива побічної дії вносять в грунт для впливу на фізико-хімічні та мікробіологічні властивості ґрунту (вапно, дефекат, мергель, гіпс).

За фізичним станом добрива діляться на тверді та рідкі.

Тверді бувають гранульовані та порошкоподібні.

За характером дії на грунт виділяють фізіологічні лужні добрива (підлужують реакцію ґрунтового розчину - нітрати натрію, кальцію , калію) і фізіологічне кислі, які підкислюють ґрунтовий розчин, - суль­фат амонію, хлорид амонію, аміачна селітра.

Добрива бувають також хімічно кислі (суперфосфат), біологічно кислі (сечовина, рідкі азотні добрива, коли в перетворенні азоту амід-ної або амонійної форми в нітратну бере участь мікрофлора грунту) та фізіологічне нейтральні.

Способи внесення добрив: основний - внесення добрив до посіву; рядковий - внесення під посадку в рядки або в гнізда; підживлення - внесення добрив в період негетації рослин; позакореневе підживлення - обприскування або спилювання рослин; локальне внесення добрив - внесення добрив, яке забезпечує їх розміщення в ґрунті скопиченнями різної форми; внесення добрив в запас - разове внесення добрив на декілька років.

Вносять добрива залежно від потреби рослин і вмісту їх у ґрунті. При цьому визначають норму внесення. Доза - це кількість добрива, яке вноситься під сільськогосподарську культуру за декілька прийомів. Найкращим співвідношенням поживних речовин в добривах вважаєть­ся 1:1:1. Його змінюють залежно від вмісту поживних елементів в ґрунті, сорто-генетичних особливостей культури, а також періоду онтогене­зу рослини.

АЗОТНІ ДОБРИВА. Сировиною для виготовлення азотних добрив є азотна кислота. Аміак отримують каталітичним шляхом з азоту по­вітря та водню під тиском 30-32 МІІА при температурі 50оС.

Азотні добрива з вмістом азоту менше 35% називаютьсяпростими, а більше 35% - концентрованими. Залежно від форм азоту, який вони містять, їх поділяють на групи:

1) аміачні (амонійні) добрива, які містять азот в формах аміачній та амонійній (NН3- та NH4+);

2) нітратні - містять азот у нітратній формі (NO3+);

3) аміачно-нітратні - добрива, які містять азот в аміачній, амонійній та нітратній формах (NH3-, NH4+, NO3-); 4)

4) амідні - містять азот в амідній формі (NH2+).

При великій кількості вологи в грунті аміак (NH3) з аміачних доб­рив розкладається:

NH3 + H2О = NH4- + ОН-.

АМІАЧНІ добрива поглинаються мікроорганізмами та адсорбують­ся колоїдами ґрунту, а тому менше вимиваються опадами, ніж нітратні. При постійному застосуванні вони підкислюють грунт. На піщаних та супіщаних ґрунтах можуть виникати порушення живлення рослин вна­слідок токсичної дії іонів амонію та марганцю.

Сульфат амонію (NH4)2SO4 містить 20.5 - 21% азоту. В ґрунті швидко розчиняється, буває білого, сірого кольору (може бути сіро-зелений, блакитний або жовтуватий). Порівняно з іншими добривами (азотними), сульфат амонію менше гігроскопічний, не злежується. Доб­ре зміщується з калійними та фосфорними добривами. Це фізіологічне кисле добриво. Вносять його на провапнованих або нейтральних за реакцією ґрунтах.

Негативним є те, що це добриво має мало азоту.

Хлорид амонію NH4СІ містить 24-26% азоту. Це гігроскопічна сіль білого забарвлення. Вносять на провапнованих ґрунтах, лужних або нейтральних. Є фізілогічно кислим добривом. Через великий вміст хло­ру (66.6%) його вносять восени під зяблеву оранку, щоб вимивався хлор.

Чутливими до хлору є картопля, тютюн, виноград, конюшина, овочі; менш чутливі - однорічні трави, зернові культури та цукровий буряк.

Рідкі азотні добрива - це перш за все водний розчин аміаку NH3 (висококонцентрованe азотне добриво з вмістом азоту 82.3%); газ згу­щений під тиском 15.8МШ при температурі 40 °С, який в суміші з повітрям а,о киснем є вибухово небезпечною речовиною, безколірною. Вартість цих добрив на 40% менша, ніж твердих, однак внесення їх вимагає значних витрат.

Аміачна вода NH4OH - водний розчин аміаку. Це жовта рідина із запахом нашатирного спирту. Перший сорт містить 20%, а другий 16.5% азоту. Останній знаходиться у формі NH4+ та вільного аміаку. Аміачну воду вносять на глибину 12-16см, на легких ґрунтах, 8-12см - на ґрунтах важкого складу. Викликає корозію техніки. Використову­ють перед посівом для підживлення.

НІТРАТНІ добрива - це добрива, які містять азот у формі нітратів (NO3-). Часто їх називають селітрами. При сухій погоді краще вносити нітратні форми, ніж аміачні, тому що при надмірному зволоженні ні­трати легко рухаються і вимиваються з ґрунту. Рекомендується вико­ристовувати на кислих ґрунтах.