Сторінка
12

Карпатський біосферний заповідник

Ще однією культурною пам`яткою Карпатського заповідника є пiзньо-палеолiтична стоянка стародавньої людини, яка знаходиться в карстовій печерi “Молочний камiнь” на території Угольсько-Широколужанського масиву.

Екологічна освіта і виховання

Екологічна просвіта населення є одним з пріоритетних завдань біосферних резерватів. В Карпатському заповiднику значна увага придiляється саме цьому напрямку діяльності. Він був одним з перших серед заповідників колишнього СРСР, де було створено штатну групу, яка займалась виключно питанням екологічної освіти та виховання населення.

Головними цілями еколого-освітньої діяльності заповідника є: підвищення загального еколого-освітнього рівня населення; інформування людей про реальну екологічну ситуацію на території Українських Карпат; роз`яснення унікальності Карпатського заповідника і його значення для збереження і підтримки екологічної рівноваги у регіоні; формування доброзичливого ставлення місцевого населення до заповідника та його діяльності.

В Карпатському заповiднику практикуються спецiальнi методи екологiчної пропаганди з врахуванням соцiальних особливостей населення. Визначено специфічні групи населення, які вимагають нетрадиційних форм і методів роботи. Це: мешканці територій, які безпосередньо межують із заповідними масивами; населення краю загалом; відвідувачі регіону - туристи, відпочиваючі тощо. Ще однією специфічною групою є молодь, серед якої еколого-освітня робота є особливо необхідною.

Найефективнішою щодо територіального та кількісного охоплення населення є еколого-освітня й інформаційна робота через засоби масової інформації. Заповідник налагодив зв”язки з окремими районними та обласними газетами, у яких регулярно друкує матеріали природоохоронного спрямування. З 1994 року Карпатський біосферний заповідник розпочав видання Всеукраїнського екологічного науково-популярного журналу “Зелені Карпати”, тематика якого охоплює широке коло питань – від екологічних проблем сьогодення до історичної та культурної спадщини Карпатського краю. Природа заповiдника та його дiяльнiсть вiдображається в численних науково-популярних відео- та кiнофiльмах, книгах, буклетах, листiвках, конвертах, значках тощо. Співпрацює заповідник з Українським екологічним телебаченням. Спільними зусиллями підготовлено до ефіру кілька відеосюжетів і відеофільм про Карпатський біосферний заповідник.

Для відвідувачів Карпатського заповідника на Центральній садибі у м. Рахові створено інформаційний центр, який включає експозицію про природу КБЗ, лекційно-демонстраційний зал, бібліотеку, екологічну стежку. Зараз тут створюється Музей екологiї гiр та iсторiї природокористування Українських Карпат на площі понад 1000 кв. м, який включатиме 2 тематичних розділи. Перший представляє історію, геологію, геоморфологію Карпатської гірської системи, типові карпатські ландшафти та їх компоненти. Другий розділ присвячений історії та проблемам природокористування в Українських Карпатах - від початку заселення до наших днів. Будівництво інформаційного центру ведеться і у знаменитій “Долині нарцисів”, де щороку бувають тисячі відвідувачів. Створення інформаційних центрів та екологiчних науково-пiзнавальних стежок передбачено також у інших заповідних масивах.

Значна увага приділяється заповідником екологічній освіті та вихованню молоді. Налагоджено тісні контакти з багатьма школами регіону, зокрема Рахівщини, де регулярно проводяться тематичні уроки. З орієнтацією на підростаюче покоління готується видавнича продукція, матеріали у засоби масової інформації, створюються експозиції інформаційних центрів. Молодь активно залучається до природоохоронних акцій, які організуються Карпатським заповідником. Понад десятиріччя заповідник щороку проводить екологічні наметові табори для молоді. Табори, які започатковувалися як регіональні, в останні роки набули статусу Всеукраїнських (“Ойкос”) і мають всі передумови стати міжнародними.

Висновки

Карпатський державний заповідник – не просто природній музей незайманої природи, а й дуже цінна природна лабораторія, де проводять глибокі наукові дослідження. Під Говерлою, полонині Пожежівська, знаходиться високогірна наукова база, підпорядкована Академії наук України. Наукові працівники Карпатського заповідника, ведуть роботу у напрямі комплексного вивчення екологічних систем низькогір’я і високогір’я Українських Карпат. Визначаються шляхи і методи збереження, відтворення і поширення представників Карпатської флори. Розробляються заходи, спрямовані на збільшення поголів’я і розширення ареалу та раціональне використання карпатського благородного оленя, диких кіз. Вивчаються гідрологічний режим території, методи охорони гірсько-лісових ґрунтів, ефективного ведення лісового господарства, боротьби з катастрофічними явищами природи (повені, селеві потоки, зсуви, вітровали, сніговали). Цим самим Карпатський державний заповідник, який підпорядкований Міністерству лісової і деревообробної промисловості України, сприяє збереженню і примноженню багатств природи Карпат.

Література

1. Гамор Ф. Д., Покиньчереда В. Ф. Карпатський бiосферний заповiдник i проблеми розвитку туризму та рекреацiї на Закарпаттi // Розвиток рекреацiйно-туристичного комплексу Закарпаття: шляхи i перспективи. Матерiали науково-практичної конференцiї. - Ужгород, 1997. - С. 138-147.

2. Загороднюк I., Покиньчереда В., Киселюк О., Довганич Я.О. Теріофауна Карпатського бiосферного заповiдника // Вестник зоологии.- 1997.- suppl. N 5.- 60 с.

3. Гамор Ф. Д., Покиньчереда В. Ф. Карпатський бiосферний заповiдник. - Рахів: видавництво Карпатського біосферного заповідника 1998. - 12 с.

4. Антосяк В. М., Довганич Я. О., Павлей Ю. М., Покиньчереда В. Ф., Поляновський А. О., Чумак В. О. Природно-заповідний фонд Закарпатської області. – Ужгород, 1998. – 304 с.

5. Гамор Ф., Покиньчереда В. Карпатський біосферний заповідник // Заповідники і національні природні парки України. - Київ, Вища школа, 1999. – С. 28–39.