Сторінка
4

Еволюція антропогенної діяльності та взаємодія людини з біосферою. Парниковий ефект. Корисні копалини України

За оцінками експертів, у Східному районі доцільно особливо уважно вивчити промислову газоносність стратиграфічно і літологічно екранованих пасток, карбонатних порід різного віку, докембрійських і девонських утворень. У Західному регіоні перспективними на нафту і газ є піднасувні частини геологічних розрізів, а також глибокі горизонти Передкарпаття і Карпат. У Південному районі найбільш перспективні піднасувні комплекси Переддобруджинського прогину і палеозойські карбонатні товщі Західного Причорномор’я.

Оцінка ресурсів і запасів метану вугільних родовищ в Україні за різними джерелами різна. За даними Геоінформу ресурси метану у вугільних пластах становлять 491 млрд м3, а за межами діючих шахт – 592 млрд м3. Ресурси вільного метану у вмісних породах складають 37,65 млрд м3. За даними різних експертів (В.М.Івашин, В.І.Саранчук та інш.) оцінка запасів метану коливається від 4 трлн м.куб. (1998) до 12 трлн. м.куб (2002р.).

Вугілля є єдиною вуглеводневою викопною сировиною, запаси якої можуть забезпечити потреби промисловості і енергетики України в найближчі 200-500 років. У паливно-енергетичному балансі України вугілля займає провідне місце. Якщо в структурі світових запасів вуглеводневої викопної сировини вугілля становить 67%, нафта – 18 % і газ –15 %, то в Україні відповідно 94,5 %, 2 % і 3,6 % (за іншими даними: вугілля – 97,4%; нафта і газ – 2,6%). Ресурси вугілля в Україні до глибини 1500 м за станом на 01.01.1999 р. складають 117,2 млрд т, з яких 45,8 млрд т розвідані балансові запаси, в числі яких 32,1 млрд т – енергетичне вугілля і 13,7 млрд т коксівне. Запаси кам’яного вугілля категорій А+В+С1 в Україні на кінець ХХ ст., за українськими джерелами, складали бл. 43,1 млрд т, категорії С2 – 10,1 млрд т. Запаси кам. вугілля зосереджені в Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах (94,9% від загальних запасів вугілля України 92,4% – в Донецькому і 2,5% – у Львівсько-Волинському). Понад третина запасів цих басейнів – коксівне вугілля. Вугленосними є теригенно-карбонатні г.п. кам’яновугільного віку.

На 2000 р. розвідані запаси промислових категорій вугілля Донбасу становлять 57,5 млрд т і перспективні ще 18,3 млрд т. Найбільші запаси газового вугілля – 27,5; запаси антрацитів становлять 13,8; коксівного вугілля – 9,8; пісного – 6,3 млрд т. При річному видобутку 100 млн т цих запасів вистачає на 570 років.

Залізо. За розвіданими запасами залізних руд перші три позиції займають Україна, Росія, Австралія (2000) При цьому відносні оцінки їх частки у світових запасах, за різними джерелами, різні. Вітчизняні джерела наводять таке співвідношення розвіданих запасів заліза в країнах світу: Україна – 16%; Росія і Австралія – по 15%; Китай – 11%; США – 9%; Бразилія і Казахстан – по 6%; інші країни – 22% [ж-л “Мінеральні ресурси”, 2000]. Російські аналітично-інформаційні джерела наводять інші дані щодо розвіданих запасів залізних руд: Росія – 16,9%; Австралія – 10,4%; Україна – 9,7%; США – 9,3%; Китай – 5,2% (1999).

Загальні запаси залізних руд в Україні оцінюються в 27,4 млрд т (категорія А+В+С1). З 88 родовищ 60 розташовані в Криворізькому басейні, запаси якого становлять 18,7 млрд т. Запаси залізної руди в Кременчуцькому басейні оцінюють в 4,5 млрд т, а в Білозерському залізорудному районі (Запорізька обл.) вони становлять 2,5 млрд т. У Керченському родовищі залягає 1,4 млрд т. Прогнозні запаси залізних руд в Україні оцінюються в 20 млрд т. Значна їх кількість залягає близько до поверхні, і видобуток ведеться відкритим способом. Зарубіжні експерти оцінюють запаси залізних руд в Україні в 30 млрд т [Mining Annual Review 2002].

Марганець. За запасами і ресурсами марганцевих руд Україна займає 1-е місце в Європі і 2-е місце в світі (після ПАР). Головні запаси (бл. 2,28 млрд т.) зосереджені в Нікопольському марганцеворудному басейні (33% розвіданих запасів країни) і Велико-Токмацькому родовищі (67%). Руди осадові, приурочені до відкладів олігоцену. Рудні пласти, що залягають на глибині 10-100 м, мають потужність 0,65-3,6 м (середня – 2 м), являють собою теригенну пачку з включеннями конкрецій, пізолітів, оолітів, прошарків рудної речовини. Вміст Мn 14,5-32,1%. Виділяють три типи руд: карбонатні (77% запасів України при середньому вмісті марганцю 21.9%, переважна їх частина – у Велико-Токмацькому родовищі), оксидні (15% запасів країни при вмісті марганцю 28.6%, переважають на Нікопольському родовищі) і змішані (8% запасів при середньому вмісті 25%). Руди фосфористі (в середньому 0.25%). Головні родовища: Велико-Токмацьке, Зеленодільське, Орджонікідзівське, Марганцівське. Запаси марганцевих руд України категорій А+В+С1 на 01.01.98. складали 2,27 млрд т. (на 2000 р – 2,5 млрд т). На початку ХХІ ст. проводяться пошуки оксидних і оксиднокарбонатних марганцевих руд в інших районах Українського шита; найбільш перспективними вважаються межиріччя Дніпра і Інгульця, Інгулу і Інгульця.

Мідь. В кінці ХХ ст. в межах Волино-Подільської плити в трапових покровах базальтів в інтервалі глибин 200-600 м відкриті великі запаси самородної міді, аналог відомих родовищ району Великих Озер (США). Прогнозні ресурси міді категорій Р1+Р2+Р3 з вмістом до декількох десятків відсотків оцінюється в 25 млн т. крім того, тут є попутне золото, срібло, метали платинової групи.

Алюміній. Мінеральною базою алюмінію в межах України є родовища бокситів, нефелінових руд та алунітів. Україна бідна на боксити – виявлено лише 3 родовища (всі – на Українському щиті): Високопільське, Нікопольське та Смілянське. Вони приурочені до кір вивітрювання декембрійських утворень Українського щита. Держбаланс запасів враховує лише Високопільське родовище залізистих бокситів. Руда низької якості. Запаси категорій А+В+С1 на 01.01.98. 18,9 млн т. Запаси нефелінових руд Мазурівського і Калино-Шевченківського родовищ складають біля 2,9 млрд т, однак переробка руд цього типу вимагає значних енергозатрат й істотної модернізації технологічного процесу. У зв'язку з цим всі родовища поки не освоєні. Крім того, є запаси алунітів у Закарпатті.