Сторінка
4

Протеоміка

Англійські компанії «Proteom» та «Sense Proteomic» уклали угоду про співробітництво в галузі ідентифікації пептидів, що беруть участь у взаємодії внутрішньоклітинних білкових субодиниць різних іонних каналів. Пептиди, які проявлятимуть тропність до субодиниць іонних каналів, будуть використовувати як активні субстанції нових препаратів. Сьогодні іонні канали розглядають як важливу терапевтичну мішень при лікуванні захворювань ЦНС, серця, жовчного міхура. Впливаючи на білок-білкові взаємодії, фахівці сподіваються модифікувати активність іонних каналів різних типів.

Компанія «Новартіс» придбала комп’ютерну програму, розроблену швейцарською біоінформаційною компанією «GeneData», яка містить банк даних про геном та протеом і інтегрувала її з власною глобальною комп’ютерною системою з геноміки. Зараз ця компанія формує геномний портфель завдяки як власним зусиллям, так і партнерським стосункам з іншими компаніями та науковими інститутами.

«GeneData» має свої представництва в Швейцарії, Німеччині та США. В Японії її інтереси представляє компанія «Teijin Systems». Нещодавно «GeneData», «MWG Biotech», Вюрцбурзький університет (Німеччина) і Массачусетський технологічний інститут (США) об’єднали свої зусилля для проведення порівняльних досліджень генома Helicobacter pylori та Helicobacter hepaticus з метою виявлення генів Helicobacter hepaticus, «відповідальних» за канцерогенез. Ця бактерія здатна спричинювати хронічний активний гепатит, рак печінки та запальні захворювання кишечнику у мишей.

Як стало відомо, декілька компаній оголосили про намір залучити додаткові кошти у створення інноваційних препаратів на основі технологій геноміки та протеоміки. Так, компанія «Tularik» планує вкласти у розробку нових лікарських препаратів, призначених для лікування раку, цитомегаловірусної інфекції, ожиріння та цукрового діабету, 69 млн доларів США, а німецькі компанії «Evotec BioSystems» та «MorphoSys» — 64 і 25,8 млн євро відповідно. На розробку протипухлинних інгібіторів ангіогенезу американська компанія «EntreMed» виділила понад 25 млн доларів. З метою створення нових фармакологічних субстанцій для лікування тріщин заднього проходу та чоловічого гіпогонадизму «Cellegy Pharmaceuticals» має намір асигнувати 10,1 млн доларів, а «Transkaryotic Therapeutics» і бельгійська «Devgen» вирішили вкласти 132 млн доларів і 23 млн євро у створення та проведення доклінічних і клінічних випробувань нових біотехнологічних препаратів. На розробку вакцин нового типу французька компанія «Hybrigenics», яка спеціалізується на функціональній протеоміці, планує залучити 60 млн французьких франків (9,8 млн доларів), а німецька «Evax Technologies» — 16 млн німецьких марок (8,5 млн доларів). Австралійський уряд вжив низку заходів для заохочення місцевих фармацевтичних компаній до розвитку геномного та протеомного підходів у створенні нових препаратів. Так, уряд асигнував 614 млн австралійських доларів (410 млн доларів США) на проведення відповідних досліджень та створення державної агенції «Biotechnology Australia», яка координуватиме діяльність у галузі біотехнології. Японський уряд також вживає заходів для прискорення розвитку біотехнологічного сектора охорони здоров’я. До 2010 р. асигнування на цю галузь планується збільшити в 25 разів. Уряд пропонує приватним компаніям державну підтримку, а також заохочує до більш тісного співробітництва державні, академічні та галузеві інститути. У результаті проведення таких заходів наприкінці 2010 р. в Японії, за прогнозами експертів, налічуватиметься близько 1000 (!) нових біотехнологічних компаній.

ШЛЯХ ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

На прикладі Ендостатину виробництва компанії «EntreMed» можна простежити шлях, який проходять практично всі препарати з моменту теоретичного обгрунтування їх застосування до виробництва у промислових масштабах. Так, встановлено, що малі пухлини не можуть розвиватися одночасно з первинними пухлинами, які досягли значних розмірів. Цей факт дав змогу висловити гіпотезу, згідно з якою первинна пухлина секретує певні інгібітори росту менших пухлин. На сьогоднішній день відомо 14 білків, які секретуються первинною пухлиною. Деякі з них пригнічують ріст малих новоутворень завдяки інгібуванню ангіогенезу, а інші, навпаки, стимулюють його. У 1996 р. фахівці компанії «EntreMed» використали білки, які пригнічували утворення судин в ракових пухлинах, а саме фрагмент колагену XVIII типу та фрагмент плазміногену як активні субстанції у процесі створення препаратів Ендостатин та Ангіостатин відповідно. Спільно із співробітниками американського Національного інституту раку вони ідентифікували і виділили ген активної субстанції Ендостатину, що дозволило вже у 1997 р. розробити рекомбінантну технологію отримання активної субстанції, ідентичної людському білку. Результати токсикологічних досліджень цього препарату засвідчили, що він не виявляє жодного токсичного ефекту. У квітні 1999 р. на щорічному засіданні Американської асоціації протиракових досліджень було доведено здатність Ендостатину на 90% пригнічувати метастазування меланоми у мишей на ранніх стадіях і на 70–90% — на пізніх. У липні того ж року FDA дало дозвіл на проведення І фази клінічних випробувань Ендостатину у лікуванні солідних пухлин. Перші пацієнти отримали цей препарат у вересні 1999 р. (Інститут Дана-Фарбер, США). Початкову стадію І фази клінічних випробувань фінансувала компанія «EntreMed», додаткові дослідження — Національний інститут раку. Для забезпечення пацієнтів достатньою кількістю Ендостатину компанія «EntreMed» у квітні 2000 р. уклала угоду про його виробництво з фірмою «Chiron Corporation». Науковці сподіваються, що у недалекому майбутньому препарат буде схвалено FDA, після чого він надійде на фармацевтичний ринок США.

ПІДСТАВИ ДЛЯ СТРИМАНОСТІ

До 1998 р. у США вже тисячі хворих отримали генетичну терапію. Ще рано робити остаточні висновки про віддалені результати лікування, однак більшість фахівців погоджуються з тим, що єдиним способом лікування багатьох невиліковних хвороб є генотерапія (Киселев Л.Л. Геном человека и биология ХХІ века // Вестник Российской Академии наук. — 2000. — 70, № 5. — С. 412–424). Вчені сподіваються, що геномні препарати відрізнятимуться надзвичайно високою селективністю та низькою токсичністю, оскільки будуть містити високоочищені індивідуальні гени та білки із заздалегідь відомими властивостями.