Сторінка
1

Перехід біосфери в ноосферу: прогноз і реальність

Вернадський, проаналізувавши геологічну історію Землі, дійшов висновку, що перехід біосфери до нового стану — ноосфери відбувається під дією нової геологічної сили — наукової думки людства. І все-таки в працях Вернадського важко знайти закінчене й несуперечливе тлумачення сутності матеріальної ноосфери як перетвореної біосфери. В одних роботах учений згадував про ноосферу в майбутньому часі (вона ще не настала), в інших — у теперішньому (ми входимо в неї), а іноді пов'язував формування ноосфери з виникненням людини розумної або з появою промислового виробництва. Слід враховувати і той факт, що, будучи мінералогом, Вернадський, описуючи геологічну діяльність людини, не вживав понять «ноосфера» і навіть «біосфера». Ідею формування на Землі ноосфери він найбільш детально намагався розробити у своїй незавершеній роботі «Наукова думка як планетне явище», але переважно з погляду історії науки.

Отже, чим є ноосфера: утопією чи реальною стратегією виживання? Праці Вернадського дають можливість знайти обґрунтовану відповідь на поставлене питання, оскільки в них представлений ряд конкретних умов, які необхідні для становлення й існування ноосфери. Ось ці умови:

1. Заселення людиною всієї планети.

2. Різка перебудова засобів зв'язку й обміну між країнами.

3. Посилення зв'язків, у тому числі політичних, між усіма країнами Землі.

4. Початок переважання геологічної ролі людини над іншими геологічними процесами, що протікають у біосфері.

5. Розширення меж біосфери й вихід у космос.

6. Відкриття нових джерел енергії.

7. Рівність людей усіх рас і релігій.

8. Збільшення ролі народних мас у вирішенні питань зовнішньої й внутрішньої, політики.

9. Свобода наукової думки і наукового пошуку від релігійного, філософського І політичного тиску і створення в державному ладі умов, сприятливих для наукової думки.

10. Продумана система народної освіти й охорони здоров'я, підвищення добробуту трудящих.

11. Розумна перебудова первинної природи Землі з метою зробити її здатною задовольнити всі матеріальні, естетичні й духовні потреби чисельно зростаючого населення.

12. Виключення воєн із життя суспільства.

Важливо простежити, наскільки здійсненними є ці умови в сучасному світі

1. Заселення людиною всієї планети. Ця умова втілена в життя. На Землі вже не існує місць, де б людина не побувала.

2. Різка перебудова засобів зв'язку й обміну між країнами. Цю умову також можна зарахувати до ряду виконаних. За допомогою радіо і телебачення люди миттєво довідуються про події у будь-якій точці земної кулі. Засоби комунікації постійно поліпшуються, прогресують, виникає такий потенціал, про який навіть і не мріяли. Ще зовсім недавно засоби телекомунікації були представлені тільки телеграфом, телефоном, радіо й телебаченням, про які згадував ще Вернадський. Також було можливим передавати дані від одного комп'ютера до іншого за допомогою модему, що підключався до телефонної лінії, паперові документи передавалися за допомогою факсимільних апаратів. І лише останнім часом розвиток глобальної телекомунікаційної комп'ютерної мережі Інтернет став початком справжньої революції у людській цивілізації, яка входить зар^з в еру інформації. У 1968 році Міністерство оборони США потурбувалося, щоб більша частина їхніх комп'ютерів була об'єднана в спеціальну мережу, метою якої було сприяння науковим дослідженням у військово-промисловій сфері. Ця мережа повинна бути стійкою до часткових ушкоджень: будь-яка частина мережі може зникнути в будь-який момент. І в цих умовах завжди повинна зберігатися можливість встановити зв'язок між комп'ютером-джерелом і комп'ютером-приймачем інформації (станцією призначення). Розробка проекту такої мережі та його реалізація були доручені ARPA — Advanced Research Projects Agency — Управлінню передових досліджень Міністерства оборони. Через п'ять років напруженої роботи така мережа була сформована й одержала назву ARPAnet. Протягом перших десяти років комп'ютерні мережі розвивалися непомітно, їхніми послугами користувалися винятково фахівці з обчислювальної й військової техніки. Але коли почали розвиватися локальні мережі, 'що поєднували комп'ютери в межах однієї якої-небудь організації, виникла необхідність об'єднати локальні мережі різних організацій. Іноді робилися спроби застосовувати з цією метою вже готову мережу ARPAnet, але чиновники Міністерства оборони цього не хотіли. Однак життя вимагало швидких рішень, унаслідок цього за основу майбутньої мережі мереж Інтернет узяли структуру вже існуючої мережі ARPAnet. У 1973 році було влаштовано перше міжнародне підключення — до мережі підключилися Англія й Норвегія. І все-таки справжньою причиною різкого зростання мережі Інтернет наприкінці 80-х років стали зусилля NSF (National Science Foundation — Національний науковий фонд США) та інших академічних організацій і наукових фондів усього світу з підключення наукових установ до мережі. Ріст і розвиток мережі Інтернет, удосконалювання обчислювальної й комунікаційної техніки відбувається зараз подібно до того, як йде розмноження й еволюція живих організмів. Якщо раніше мережею могли користуватися винятково дослідники в області інформатики, державні службовці й підрядчики, то тепер практично кожен бажаючий може одержати до неї доступ. Цей факт е втіленням мрії Вернадського про сприятливе середовище для розвитку наукової праці, популяризації наукового знання, про інтернаціональність науки. Раніше для появи у світі наукової праці необхідні були роки, а зараз будь-який учений, що має доступ до мережі Інтернет, може представити свою працю, наприклад, у вигляді так званої WWW сторінки (World-Wide Web — «Всесвітня павутина») на огляд усім користувачам мережі. Він може показати не тільки текст статті й малюнки (як на папері), але й рухливі ілюстрації, а іноді й звуковий супровід.