Сторінка
3

Прогнозування оптимальної моделі бібліотечних послуг

За роки дослідження, як серед платних, так і безплатних послуг проводився процес відмови від послуг, які не користуються попитом, і введення нових. Трансформація бібліотеки як культурно-інформаційного центру вимагала необхідності задоволення зростаючих потреб, яке можливе тільки при платному обслуговуванні. Таким чином здійснювався розвиток додаткових та прибібліотечних послуг, щоб забезпечити сервісність установи.

Еволюція цього процесу прослідковується з надання трьох платних послуг в 1988 році до п’ятидесяти в 1998 році, що свідчить про постійний аналіз і розвиток послуг відповідно до запитів користувачів. В додатках подається перелік безплатних та платних послуг Донецької ОУНБ.

Підтвердженням того, що Донецька ОУНБ стала культурним центром, є значна увага до неї з боку читачів. За останні п’ять років кількість читачів зросла на 10 тис., а книговидача на 85 тис. прим. Про визнання бібліотеки як культурно-інформаційного центру свідчить значне збільшення публікацій в пресі, що прослідковується в підготовленому в ході дослідження бібліографічному покажчику з історії бібліотеки.

Вивчення асортименту послуг безпосередньо в бібліотеках Німеччини, Болгарії, США підтверджує, що кожна бібліотека окреслює самостійно коло тих послуг, які надає, виходячи з різних обставин. Більшість комп’ютерних та сервісних послуг в Німеччині надаються за плату; в Болгарії, окрім комп’ютерних, платними є разові відвідування бібліотеки; особливо вражає рівень сервісності, відкритості фондів та комп’ютеризації бібліотек США, де платними є перегляд або прокат відеофільмів, копіювання матеріалів та інші послуги. Маркетинг як система активно використовується в більшості бібліотек зарубіжних країн, кожна бібліотека, виходячи з загальнотеоретичних основ маркетингу, коригує його відповідно до своїх умов.

Сутність маркетингового підходу заснована на постійному оновленні асортименту послуг бібліотеки, яке повинно здійснюватись з урахуванням одного з найважливих постулатів теорії маркетингу - концепції життєвого циклу товару (ЖЦТ), яка була розробленна в 1965 році Левітом. Ця концепція припускає зміни стратегії управління товаром на ринку. Кожний товар має свою тривалість існування на ринку. Проте всі товари мають одні і ті ж самі стадії свого ринкового життя.

ЖЦТ - це концепція, що аналізує: збут, продукцію, прибуток, споживачів, конкурентів, стратегію маркетингу з моменту надходження товару на ринок до його виходу із ринку.

ЖЦТ має такі стадії:

І - етап розробки.

ІІ - етап введення на ринок.

ІІІ - етап зростання.

IV - етап зрілості.

V - етап занепаду.

Залежно від стану попиту на ринку розрізняється декілька видів маркетингу, і бібліотека повинна уміло використовувати різні види маркетингу.

Певний внесок в дослідження різних видів бібліотечного маркетингу здійснено В.Клюєвим та О.Ястребовою в новому посібнику з маркетингу.

Для якості бібліотечних послуг важливе значення має кадрове забезпечення, за визначенням В.Клюєва, О.Ястребової - внутрішній маркетинг. Маркетинг в сфері послуг має ряд особливостей: необхідність встановлення контактів з користувачами з переорієнтацією від доброзичливого ставлення до читача на орієнтацію на клієнта. Перше передбачає незапланований, випадковий контакт - бібліотекаря мало цікавлять подробиці і мотиви користувача: він виконує його побажання в межах своєї компетенції і у відповідності з існуючими правилами. При цьому ніхто не враховує, скільки часу і сили буде витрачено на виконання запиту. А тому, що бібліотека є свого роду монополістом на цю послугу, вона впевнена, що користувач все одно прийде. Орієнтація на клієнта висуває на перший план турботу про нього, його смаки і запити. Тобто бібліотека для читача, а не читач для бібліотеки. Це впливає на зростання престижу бібліотеки, дозволяє вимагати від держави додаткового фінансування, забезпечує якість обслуговування користувачів.

Важливим є співвідношення попиту та пропозицій. Бібліотека повинна чутливо реагувати на коливання попиту, вивчати його, стимулювати в періоди спаду, передбачати додаткові послуги на період "піку" як альтернативні для тих, хто чекає, вводити попереднє замовлення і т. д. З боку пропозицій бібліотека повинна гнучко використовувати свої резерви, залучаючи на час "піку" додаткові кадри, розробляти програми надання послуг спільними силами, сумісництво функцій заради клієнта, заохочення виконання робіт самими читачами.